
- •Модуль 2. Тема 4. Влада і лідерство
- •1. Концепція залежності.
- •2 Поведінковий підхід визначення стилів лідерства.
- •2.1 Теорія «X» і теорія «y» Дугласа Мак Грeгора.
- •2.2 Ліберальний стиль лідерства
- •3. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшара.
- •4 Стадії зрілості підлеглих – це 4 ситуації, в кожній з яких ефективна певна поведінка керівника.
Модуль 2. Тема 4. Влада і лідерство
1. Концепція залежності.
2. Поведінковий підхід до визначення стилів лідерства
2.1 Теорія «X» і теорія «Y» Дугласа Мак Грeгора.
2.2 Ліберальний стиль лідерства
3. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшара.
1. Концепція залежності.
Дії формального керівника не обмежуються рамками повноважень і відповідальності, а також визначаються здатністю впливати на інших людей.
Вплив – це будь-яка поведінка однієї особи, яка здатна вносити зміни в поведінку, відношення, відчуття і т.п. іншої особи.
Конкретні засоби, які можуть керівники використовуватися для впливу, дуже різноманітні – це прохання, погроза, похвала та ін.
Для того, щоб вплив на підлеглих був ефективним, керівник повинен розвивати і застосовувати владу.
Влада – це можливість впливати на поведінку інших.
Керівництво (лідерство) – це здатність впливати на окремих осіб і на групи, спонукаючи їх працювати на досягнення цілей організації.
Владу необхідно застосовувати в управлінні організацією як доповнення до формальних повноважень.
Слід зазначити, що не існує абсолютної влади, оскільки ніхто не може впливати на всіх людей у всіх ситуаціях.
Концепція залежності допомагає визначити межі застосування влади.
Концепція залежності стверджує наступне: кількість влади, яку має людина в конкретній ситуації, визначається не рівнем її формальних повноважень, а рівнем залежності від неї іншої особи чи інших осіб, на які здійснюється вплив, або до яких застосовується влада.
Рівень впливу особи А на особу Б дорівнює рівню залежності особи Б від особи А.
В організації існує баланс (рівновага) влади керівників і підлеглих, оскільки:
1. Підлеглі залежать від керівників (заробітна плата, звільнення, підвищення по службі і т.п.).
2. Керівники залежать від підлеглих, тому що підлеглі використовують свої здібності і професіоналізм, реалізують рішення, прийняті керівником та ін.
Звідси слідує, що ефективний керівник має велику потребу у владі але ніколи не буде порушувати рівновагу, тому що посилення влади керівника викличе реакцію у вигляді непокори з боку підлеглих, що не сприятиме досягненню цілей організації.
Існують різні форми влади:
1. Влада, заснована на примусі, використовує вплив через страх.
2. Влада, заснована на винагороді, використовує вплив через дії позитивного характеру.
3. Законна влада використовує вплив через традиції, впливає на підлеглих, які зберігають традиційну повагу до будь-якого начальства.
4. Влада прикладу, використовує вплив через харизму.
5. Влада експерта використовує вплив через знання.
6. Вплив через переконання – це ефективна передача власної точки зору.
7. Вплив через участь працівників в управлінні.
2 Поведінковий підхід визначення стилів лідерства.
Основне поняття цього підходу – це стиль лідерства.
Стиль лідерства (керівництва) в менеджменті – це звична манера поведінки керівника по відношенню до підлеглих, щоб здійснити на них вплив і спонукати їх до досягнення цілей організації.
Згідно традиційної класифікації стиль керівництва може бути автократичним, демократичним чи ліберальним.