5. Ділова етика і соціальна відповідальність у менеджменті
Етика - система моральних принципів, яка керує поведінкою людини чи групи людей, визначає позитивні і негативні оцінки їх думок і дій, тобто дозволяє відрізняти правильну поведінку від неправильної, тобто – це внутрішній кодекс законів окремої людини чи організації, який визначає, як можна себе поводити, які рішення можна приймати.
Всі дії людини визначаються трьома системами норм:
законодавча система охоплює правові норми;
етична система охоплює соціальні норми;
система вільного вибору людини охоплює особисті норми
Рис. 1 Основні системи норм, які визначають дії людини і організацій
В системі вільного вибору людина підкоряється сама собі, в законодавчій системі – підкоряється законам. Етична система вимагає від людини в організації дотримуватися відомих їй норми, за порушення яких, по суті, не передбачено ніяких санкцій.
Але, слід зазначити, що в реальному житті працівникам досить дорого обходиться постійне зловживання порушеннями етичних норм, прийнятих в колективі, де вони працюють, чи в організації в цілому.
Своєю поведінкою вони морально діють на колектив і, з часом, зазнають такої ж сили моральної протидії з боку колективу, в якому працюють.
Таким чином, етична проблема виникає у випадку, коли дії окремої людини чи організації можуть завдати збитки, чи, навпаки, принести користь оточуючим.
Сучасні організації впроваджують «кодекс етичної поведінки» працівників, який, у більшості випадків, визначає бажану поведінку працівників у наступних напрямках:
-по відношенню до майна фірми;
-у конфліктних ситуаціях;
-при встановленні зовнішніх ділових зв’язків;
-при роботі з державними установами;
-у взаємовідносинах із клієнтами і конкурентами;
-у делікатних ситуаціях, (коли перед працівниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил та норм).
Оскільки етичні норми є неписаними правилами, питання правильності якого-небудь вчинку часто викликає непримиримі розбіжності.
Менеджери постійно стикаються з проблемами етичного вибору в ситуаціях, коли всі варіанти рішення чи варіанти поведінки є небажаними із-за своїх потенційно негативних моральних наслідків (а вибрати потрібно), коли важко відрізнити хороше від поганого, добро від зла.
Ситуація. Менеджер з продажу великої фармацевтичної фірми, отримав завдання підготувати план просування на ринок нових ліків, ціна одної дози яких - $2500. Менеджеру відомо, що ефективність новинки трохи перевершує дієвість альтернативного препарату, який коштує в 4 рази дешевше.
Перед менеджером стоїть етичний вибір – просувати дорогий препарат, який стане недоступний по ціні багатьом хворим, чи незважаючи на це, виконувати завдання – і використати всі засоби для просування на ринок дорогого препарату.
Існують певні етичні концепції, які використовують в менеджменті при прийнятті рішень для вирішення складних етичних проблем в західних компаніях:
1) Концепція утилітаризму виходить з того, що “правильні” рішення повинні приносити найбільшу користь більшості людей.
Менеджер, який дотримується цієї концепції, спочатку ретельно вивчає дію варіантів рішень на інтереси всіх зацікавлених сторін у цьому рішенні, а потім робити вибір, який приносить найбільшу користь більшості. Прийняття рішення деже часто залежить від прорахунків співвідношення витрат і прибутків, тобто використовує економічний критерій.
Наприклад, цією концепцією користувався менеджмент компанії GM, коли закривав заводи в штатах Техас і Мічігін, звільнивши десятки тисяч працівників. При цьому вважалося, що таке рішення приносить найбільшу користь компанії в цілому. Заводи компанії присутні в 32 країнах світу і загальна кількість працівників перевищує 800 тис.
2) Концепція дотримання прав людини грунтується на добровільно взятих на себе обов’язках менеджера захищати права інших людей і уникати будь-яких рішень, які порушують ці права.
Менеджер у такому випадку не буде примушувати інших діяти всупереч їхнім релігійним або ж етичним уявленням. Слід при цьому зазначити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.
Існують проблеми з дотриманням цієї концепції.
Наприклад. Президент У.Клінтон і американський уряд нанесли важкий удар по тютюновій промисловості. З метою знизити рівень тютюнопаління серед молоді, в США були введені досить жорсткі обмеження на рекламу сигарет.
Рекламодавці і виробники сигарет – U.S.Tobacco, Philip Morris, та ін. подали в суд на уряд США. Вони заявляли, що урядові обмеження означають порушення особистих свобод громадян.
Ця точка зору виробників тютюну спонукала їх до зростання експорту сигарет на Тайвань, в Японію, Південну Корею, країни СНД. Експортери сигарет стверджують, що їх продукція заміняє в цих країнах місцеві сигарети, які містить вдвічі більше нікотину і смоли, ніж «Marlboro», тому експорт американських сигарет – це благо для цих країн.
3 Концепція справедливості зобов’язує менеджерів ставитися однаково до всіх людей, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, забезпечувати відшкодування збитків тими, хто завдає шкоди іншим і т.д. Ця концепція спирається поняття порядності і чесності.
З етичними проблемами в менеджменті тісно пов’язана проблема соціальної відповідальності організацій.
Соціальна відповідальність – це певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми.
Критерії оцінки результатів корпоративної соціальної відповідальності:
Критерій 1. Економічна відповідальність означає – приносити прибуток (але дотримання закону???).
Критерій 2. Юридична відповідальність – означає підпорядковуватися законам (але якість продукції мінімальна).
Критерій 3. Етична відповідальність – означає бути етичним. Діяти правильно, не завдавати шкоди. Неетичними вважаються рішення, які дозволяють людині чи організації отримувати вигоди за рахунок суспільства.
Критерій 4. Прийняття на себе повної корпоративної соціальної відповідальності – за поліпшення добробуту суспільства і якості життя. Цей критерій стосується компаній, які діють відповідально абсолютно добровільно, їх не спонукають до цього ні юридичні закони, ні економічні чи етичні мотиви.
На практиці, за критерієм 4, діють компанії, які займаються благодійністю.
Наприклад. Корпоративна соціальна відповідальність компанії ЗАТ «Крафт Фудз Україна» (Тростянець). У 2006 – 2009 рр. загальна сума благодійної допомоги від ЗАТ «Крафт Фудз Україна» перевищила 12 млн. грн.
ЗАТ «Крафт Фудз Україна» є українським підприємством, що входить до групи компаній «Крафт Фудз Інк.», найбільшого в світі виробника запакованих продуктів харчування. «Крафт Фудз Інк.» в Україні працює з 1994 року, після придбання Тростянецкой шоколадної фабрики "Україна". Групі «Крафт Фудз Інк.» належить 99,9% власності української компанії.
На цей час корпорація «Kraft Foods Inc.», є однією з найбільших у світі компаній з виготовлення продуктів харчування та напоїв, прибутки якої у 2009 році склали понад 37 млд.дол.
Висновки.
Дотримання етичних норм та соціальної відповідальності не приносить збитків організаціям, оскільки діє “залізний закон відповідальності”, згідно з яким:
ті, хто не використовує наявну владу в напрямі дотримання етичних норм і соціальної відповідальності, має тенденцію втратити цю владу у довгостроковій перспективі.
Люди втомилися від неетичних і соціально безвідповідальних вчинків багатьох комерційних фірм.