6

Дисципліна "Основи менеджменту" Напрям підготовки: 6.070101 "Транспортні технології" 2012-2013 н.р.

Модуль 2. Тема 5. Методи управління

1. Економічні методи управління.

2. Адміністративні (організаційно-розпорядчі) методи управління.

3. Соціально-психологічні методи управління.

4. Правові методи управління.

5. Ділова етика і соціальна відповідальність у менеджменті

1. Економічні методи управління.

Економічні методи управління – це система економічного впливу на систему управління організацією з метою задоволення матеріальних потреб працівників, спрямовуючи їх діяльність на досягнення цілей організації, забезпечуючи при цьому єдність інтересів організації, суспільства та окремих працівників.

Економічні методи управління поділяються на методи прямого і непрямого економічного впливу на діяльність організацій.

1.1 Методи прямого економічного впливу наступні (4 методи) використовує організація, до них належать:

1) Планування господарської діяльності: в залежності від періоду планування розрізняють стратегічне, тактичне та оперативне планування.

Стратегічне планування спрямоване на досягнення довгострокових цілей. Основними інструментами стратегічного планування є стратегії, політика керівництва організацією.

Тактичне планування охоплює період в 1 рік, визначає конкретні цілі та заходи, необхідні для виконання стратегічного плану. Основним інструментом тактичного планування є бюджет – річний фінансовий план, який містить кількісні характеристики усіх запланованих доходів та витрат організації на визначений період.

Оперативне планування – це планування поточної діяльності: місячний, квартальний, піврічний, іноді тижневий. Основним інструментом оперативного планування є календарний план, який складається з урахуванням попиту на продукцію, забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами, в залежності від рівня завантаженості виробничих потужностей і т.д.

Існують комп’ютерні інформаційні системи, які автоматизують поцес календарного планування виробництва (MRP, MRPII, ERP).

2) Програмно-цільове управління – спрямоване на вирішення окремих проблем в діяльності організації.

Приклади проблем: розвиток ЗЕД; впровадження нових технологій, устаткування, інформаційних систем.

Основним інструментом програмно-цільового управління є розробка та реалізація комплексних цільових програм.

Основою комплексних цільових програм є ціль чи група цілей, які конкретизовані в завданнях.

3) Бізнес-планування.

Бізнес-планування охоплює обгрунтування доцільності розвитку окремих напрямків діяльності та план реалізації проектів з розвитку цих напрямків діяльності.

Бізнес-план містить повну інформацію щодо запланованого виду діяльності, а саме: щодо продукції чи послуг, які заплановано виробляти чи надавати, маркетингові дослідження ринків збуту, організаційний план, прогнози цін, обсягів продажу, доходів, витрат і прибутків.

Приклади:

- створення нового підприємства;

- реконструкція чи розширення діючого підприємства.

Бізнес-план – це ключ від сейфів фінансистів, бізнесменів.

4) Комерційний і господарський розрахунок.

Комерційний розрахунок – це механізм регулювання взаємовигідних економічних відносин між підприємством і зовнішнім середовищем, а також між економічно самостійними структурними бізнес-підрозділами окремого підприємства.

Кінцева мета комерційного розрахунку – отримання стійкого прибутку.

В межах комерційного розрахунку використовують такі економічні інструменти:

- політика ціноутворення;

- політика зменшення виробничих витрат;

- фінансування та кредитування окремих видів діяльності чи організації в цілому.

Комерційний розрахунок використовують організації усіх форм власності.

Господарський розрахунок – це механізм матеріальної зацікавленості організації, окремих підрозділів і кожного працівника в отриманні високих кінцевих результатів праці.

Для комерційних організацій господарський розрахунок визначає структуру розподілу прибутків, наприклад, на розвиток чи споживання.

Для державних організацій господарський розрахунок визначає структуру розподілу преміального фонду чи фонду заощаджених фінансових ресурсів.

Одним з інструментів господарського розрахунку є матеріальне стимулювання праці, побудоване на використанні різних розмірів заробітної плати, преміях або санкціях.