Тема 3. Грошовий ринок

Після вивчення цієї теми Ви зможете:

• Пояснити сутність грошового ринку та особливості прояву на ньому операцій “купівлі-продажу” грошей та їх ціни;

• Виділити в грошовому ринку сектори прямого та опосередкованого фінансування;

• зрозуміти механізм формування попиту на гроші та виявити фактори, які впливають на нього;

• Усвідомити методологічне значення теорії переваг ліквідності та теорії касових залишків для грошово-кредитної політики;

• Пояснити як банки роблять гроші;

• Зрозуміти механізм взаємодії попиту і пропозиції на грошовому ринку;

• Пояснити сутність відносної вартості грошей та її зміну під впливом різних факторів;

• Визначити місце і роль відсотка в системі грошового ринку;

• Описати зв’язок між заощадженнями та інвестиціями як функцію грошового ринку.

План розкриття теми

1.Сутність грошового ринку та особливості прояву на ньому операцій “купівлі-продажу” грошей та їх ціни.

2.Інституційна модель грошового ринку.

3.Механізм формування попиту на гроші та фактори, які впливають на нього.

4.Чинники впливу на попит на гроші та методологічне значення теорії касових залишків для грошово-кредитної політики держави.

5.Сутність пропозиції грошей. Механізм мультиплікації банківських грошей.

6.Фактори, що впливають на пропозицію грошей.

7.Рівновага на грошовому ринку. Механізм взаємодії попиту і пропозиції.

8.Процент як ціна грошей.

9.Механізм взаємодії відносної вартості трансакційних і спекулятивних грошей.

10.Зв’язок між заощадженнями та інвестиціями як функція грошового ринку.

1. Сутність грошового ринку та особливості прояву на ньому операцій “купівлі-продажу” грошей та їх ціни

Грошовий ринок – складова частина грошового обороту, його ключовий елемент. Він виступає як механізм перерозподілу грошових коштів між секторами і суб’єктами економіки. Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар.

Специфіка грошей як абсолютно ліквідного товару зумовлює специфіку їх переміщення між суб’єктами грошового ринку. Передання грошей набуває сенсу, коли вони є вільними в одного суб’єкта і існує потреба в них в іншого. Продаж грошей виступає у формі надання позичок під зобов’язання повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід, або в обмін на такі інструменти, які надають можливість зберегти право власності на ці гроші та одержати процентний дохід. Відповідно купівля грошей виступає у формі одержання суб’єктами ринку позичок в обмін на фінансові інструменти (облігації, акції, векселі, депозитні сертифікати тощо).

Грошовий ринок має умовний характер. Умовність механізму купівлі-продажу грошей полягає в тому, що власник грошей, “продаючи” їх, не втрачає право власності на відповідну суму (а тільки право розпоряджатися ними) і може повернути їх на заздалегідь визначених умовах. Ціна на грошовому ринку теж має умовний характер і виступає у формі процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти. Розмір процента визначається не величиною вартості, яку містять у собі куплені гроші, а їх споживною вартістю – здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага.

Рух грошей, як об’єкта на грошовому ринку забезпечують фінансові інструменти. Їх роль аналогічна ролі грошей на товарних ринках. За своїм характером усі інструменти грошового ринку є зобов’язаннями покупців перед продавцями грошей.

Залежно від виду зобов’язання фінансові інструменти можна поділити на боргові – зобов’язання за якими покупець зобов’язується повернути суму і сплатити по ній дохід, і неборгові – зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах (акції, деривативні інструменти).

Інструменти грошового ринку, обслуговуючи переміщення грошей, самі набувають певної вартості і стають об’єктом купівлі-продажу. У зв’язку з цим, однією з форм існування грошового ринку є ринок фінансових інструментів. Усі види інструментів грошового ринку можна виділити у такі групи: позичкові угоди, на підставі яких здійснюються відносини банків з клієнтами щодо формування кредитних ресурсів; цінні папери, з допомогою яких реалізуються прямі відносини між продавцями і покупцями грошей; валютні цінності – за допомогою яких приводяться в односторонній рух національні гроші за тією ж схемою, що і з допомогою цінних паперів.

Суб’єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи: сімейні господарства, фірми і структури державного управління, фінансові посередники.