ТЕМА. СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Тема структурна перебудова національної економіки

1. Структура національної економіки

2. Структурна політика: сутність, види, цілі та завдання

3. Державне регулювання інвестиційної діяльності

1. Характеристика структурних змін в національній економіці.

Структура національної економіки – це співвідношення, які виражають взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, окремими її секторами, галузями тощо та її зв’язки із зовнішнім світом.

Виділяють наступні види економічних структур:

• структура ієрархічних рівнів національної економіки: мезоекономічна, мікроекономічна, наноекономічна структури;

• відтворювальна структура охоплює співвідношення:

• між стадіями суспільного відтворення – виробництвом, обміном, розподілом та споживанням;

• між виробництво засобів виробництва та виробництво предметів споживання (між І та ІІ підрозділами суспільного виробництва);

• між проміжним і кінцевим виробництвом;

• між фондом нагромадження та фондом споживання;

• галузева структура – характеризує поділ економіки на окремі галузі та сектори економіки (за видами економічної діяльності);

• технологічна структура – характеризує співвідношення між технологічними способами виробництва (технологічними укладами національної економіки);

• соціально-економічна структура – характеризує співвідношенням соціально-економічних укладів: приватного, колективного, дрібнотоварного, державного;

• інституційна структура – характеризує співвідношення:

• інституційних секторів та одиниць;

• ринкових і неринкових інститутів;

• національних ринків, ринкових структур та інфраструктур;

• регіональна структура – відображає частку у виробництві ВВП кожної адміністративної одиниці, територій, регіонів;

• зовнішньоекономічна структура – характеризує співвідношення між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів, фінансових активів тощо.

Одним з основних показників, які характеризують ефектив­ність структури економіки, є співвідношення між ВВП та проміжним споживанням у випуску това­рів і послуг, а також галузева структура – питома вага галузей у ВВП. Соціальний аспект структурних зрушень характеризує частка оплати праці у ВВП. Динаміка зміни зазна­чених структурних пропорцій подана в табл. 12.1.

Як свідчать дані таблиці, нині структура економіки України ще не повною мірою відповідає вимогам ринкової самоорганізації, яка б розви­валася за рахунок ендогенних (внутрішніх) факторів інтенсифі­кації виробництва на основі досягнень науково-технічного про­гресу та економного використання ресурсів.

Структура економіки України, яка склалася, в цілому є не­ефективною. Структурні зрушення відбувалися стихійно. Світовому рівню в Україні сьо­годні відповідають не більше чверті технологій, які не стали її конкурентними перевагами. Як зазначається в національній до­повіді¹, в Україні не було подолано найважливіших структурних деформацій вітчизняної економіки, а саме:

• між добувними і об­робними секторами,

• між традиційними індустріальними та пере­довими наукомісткими виробництвами,

• між експортно та вну­трішньоорієнтованими галузями,

• між застарілою та високотехнологічною інноваційною продукцією.

Таблиця 12.1