Групи горючості матеріалів

Група горючості матеріалів	Параметри горючості
	Температура димових газів, Т°С	Ступінь пошкодження по довжині, Sl,%	Ступінь пошкодження по масі, Sm,%	Тривалість самостійного горіння, tср, с
Г 1	≤ 135	≤ 65	≤ 20	0
Г 2	≤ 235	≤ 85	≤ 50	≤ 30
Г 3	≤ 450	> 85	≤ 50	≤ 300
Г 4	> 450	> 85	> 50	> 300

Групу легко запальних будівельних матеріалів визначають відповідно ДСТУ Б.В.1.1. – 2 – 97 (ГОСТ 3042). Параметром легко запальності матеріалів є критична поверхнева щільність теплового потоку (КППТП).

В залежності від КППТП матеріали поділяються на три групи: В1, В2, В3 (табл.2).

Таблиця 2

Класифікація будівельних матеріалів по групам легко запальності

Група запальності матеріалу	КППТП, кВт/м2
В 1	35 ≤ КППТП
В 2	20 ≤ КППТП < 35
В 3	КППТП < 20

Поширення полум'я за матеріалами оцінюють по ДСТУ Б В.2. 7-70-98 (ДЕРЖСТАНДАРТ 30444-97).

Залежно від величини КППТП будівельні матеріали підрозділяють на чотири групи поширення полум'я: РП1, РП2, РП3, РП4 (табл. 3).

Таблиця 3

Класифікація будівельних матеріалів по групам поширення полум'я

Група поширення полум'я	Критична поверхнева щільність теплового потоку, кВт/м2
РП 1	11,0 і більше
РП 2	от 8,0, та не менше 11,0
РП 3	от 5,0, та не менше 8,0
РП 4	менше 5,0

Групу горючих і важкогорючих твердих матеріалів визначають за ДСТ 12.1. 044-98

Основним заходом попередження виникнення вибухів і пожеж, згідно “Правилам пристрою електроустановок (ПУЕ)” є підрозділ приміщень на вибухонебезпечні: В-I, В-Iа, В-Iб, В-Iг, В-II, В-IIа і на пожежонебезпечні: n-I, n-II, n-IIа, n-III (табл. 4).

Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, з якого можливе виділення горючих газів або пари ЛВЖ, якщо обсяг вибухонебезпечної суміші складає 5 і більше відсотків вільного обсягу приміщення.

Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині і поза приміщеннями, у межах якого постійно або періодично звертаються горючі (спаленні) речовини і у якому вони можуть перебувати при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Таблиця 4

Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно пуе

Зони класу	Загальна характеристика середовища в приміщенні і зовнішніх установках	Приклади виробництв
Пожежонебезпечні зони
П - I	Є в наявності горючі рідини з температурою запалювання більше 61°С	Склади мінеральних мастил
П - II	Виділяються горючий пил чи волокна з нижнім концентраційною межею вибуху (НКПВ)- 65 г ∙ м-3 к об’єм повітря в приміщені	Деревообробні, прядильні цеха
П - IIа	Присутні тверді горючі речовини	Склади папіру, меблів, одягу
П - III	Є в наявності горючі рідини з температурою займання більше чим 61°С або тверді горючі речовини зовні приміщення	Відкриті склади вугілля і деревини
Вибухонебезпечні зони
В - I	Утворюються вибухонебезпечні суміші горючих газів чи пари легко запальних рідин (ЛЗР) з повітрям під час нормальних режимів роботи	Фасовка і розлив ЛЗР, відкриті ємності
В - Iа	Те ж саме, що і В–I, але внаслідок аварії, пошкодження або несправності	Насосні перекачування ЛЗР
В - Iб	Те ж саме, що і В–I, при наявності одної із таких особливостей: горючі гази мають високі НКПВ (більше 15%) і різкий запах; в верхній частині приміщення може збиратися газоподібний водень; горючі гази і легко запальні рідини є в невеликій кількості	Машині зали аміачних компресорних, акумуляторні, лабораторії зі збереженням ЛЗР і горючих рідин
В - Iг	Простір навколо зовнішньої установки, у якій утримується горючий газ або легкозаймиста рідина в границях по горизонталі і вертикалі: 0,5 м від розриву до приміщень класу В-I, В-Iа, В-II;	Надземні і підземні резервуари з горючими газами або ЛЗР, автозаправочні станції
В - II	Утворяться вибухонебезпечні суміші горючого пилу або волокна з повітрям при нормальних режимах роботи	Виготовлення вугільної, торф’яного пилу
В - IIа	Те ж саме, що і В – II, але тільки внаслідок аварій або несправності	Склади борошна

Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, з якого можливе виділення горючих газів або пари ЛВЖ, якщо обсяг вибухонебезпечної суміші складає 5 і більше відсотків вільного обсягу приміщення.

Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині і поза приміщеннями, у межах якого постійно або періодично звертаються горючі (спаленні) речовини і у якому вони можуть перебувати при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Відповідно ПУЕ у вибухонебезпечних зонах слід використовувати вибухозахисне обладнання, виконане відповідно ГОСТ 12.2.020-76.

Електричні машини і апарати, що використовуються в електроустановках, повинні забезпечувати як необхідний ступінь захисту їх ізоляції від шкідливої дії оточуючого середовища, так і достатньо безпеку у відношенні пожежі і вибуху в наслідок якої не будь несправності. Стандарт встановлює слідчу класифікацію видів виконання електроустаткування (електричних приладів): спільного і спеціального (холодостійкі, вологостійкі і ін.) призначення; відкрите або захищене ( від дотику до рухаючої і токоведучої частини); закрите; герметичне; вибухо захищене. Також передбачені конструктивні заходи для усунення або ускладнення можливості запалювання оточуючого вибухонебезпечного середовища