- •Тема 1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна та її категорії.
- •1. Культурологія як навчальна дисципліна: її філософський сенс.
- •2. Сутність культури та основні культурологічні парадигми.
- •3. Основні функції культури.
- •Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів.
- •1. Типи соціокультурних світів.
- •2. Типологія культури як наукова проблема.
- •3. Історична типологія культури.
- •3.1. Первісна епоха та її місце в історії людства.
- •3.2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яному віці
- •Тема 3. Інформаційно-знакове розуміння культури
- •1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури.
- •2. Види знаків та символів.
- •3. Структуралізм
- •Тема 4. Соціокультурна динаміка.
- •1. Культурогенезис та етапи культурної еволюції
- •2. Поняття соціокультурної динаміки.
- •3. Циклічна парадигма розвитку культури
- •4. Еволюціоністська парадигма щодо розвитку культури
- •5. Передумови синергетичного підходу до динаміки культури
- •Тема 5. Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2. Формування нової соціокультурної реальності та її риси.
- •3. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Тема 6. Особистість у світі культури. План
- •1. Людина в світі культури
- •2. Культурна політика
- •3. Місце української культури в контексті світової
- •Тема 7. Естетика як наука та її основні категорії.
- •Тема 8. Художня культура
- •1. Зміст поняття «художня культура». Мистецтво як форма художньо-образної інтерпретації дійсного та уявного.
- •2. Основні види мистецтва.
- •Тема 9. Етичний вимір культури.
- •Список рекомендованої літератури Культурологія
- •Етика. Естетика
- •83096, М. Донецьк, вул. Васнєцова, 2 а
Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів.
ПЛАН
Типи соціокультурних світів.
Типологія культури як наукова проблема.
Історична типологія культури.
3.1. ПЕРВІСНА КУЛЬТУРА
1.1. Первісна епоха та її місце в історії людства.
1.2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті.
1.3. Культура епохи бронзи і заліза.
1.4. Найдавніші релігійні уявлення.
3.2. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
2.1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій.
2.2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії.
2.3. Давньоєгипетська культура.
2.4. Культура Стародавньої Індії.
2.5. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю.
3.3. АНТИЧНА КУЛЬТУРА
3.1. Значення античної культури для світової цивілізації.
3.2. Культура Стародавньої Греції.
3.3. Культура Стародавнього Риму.
3.4.СЕРЕДНЬОВІЧНА КУЛЬТУРА
4.1. Поняття «середні віки» і «середньовічна культура».
4.2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві.
4.3. Рицарська культура.
4.4. Народна селянська культура. Міська культура.
4.5. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві.
4.6. Візантійська культура.
3.5. КУЛЬТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І РЕФОРМАЦІЇ
5.1. Передумови епохи Відродження.
5.2. Гуманізм як ідеологія Відродження.
5.3. Реформація і Контрреформація.
5.4. Розвиток науки і техніки.
5.5. Італійське мистецтво.
5.6. Національні література і театр.
3.6. ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НОВОГО ЧАСУ (XVII-XVIII ст.)
6.1. Історичні умови та особливості розвитку культури у XVII-XVIII ст.
6.2. Революція в природознавстві. Раціоналізм.
6.3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва.
6.4. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
3.7. XIX СТОРІЧЧЯ В ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
7.1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
7.2. Промисловий переворот. Наука.
7.3. Нова система освіти.
7.4. «Золотий вік» світової літератури.
7.5. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII - початку ХХ сторіччя.
7.6 Музика, театр. Народження кіно.
Регіональна типологія культури.
З другої половини XX ст. проблеми аналізу та синтезу культурного розвитку людства, взаємодії народів, національностей, націй досліджуються багатьма науками. Історичні науки вивчають процеси становлення і розвитку конкретних народів в їх безпосередній реальності, в хронологічній послідовності подій, вказуючи на конкретні форми міжрегіональної взаємодії. Політичні науки вивчають нації, як правило, як суб'єкти політичних відносин. Для економічних наук міжрегіональні зв'язки є цікавими з точки зору специфіки організації матеріального виробництва, міжнародного розподілу праці. Етична теорія та естетика вивчають регіональні особливості моральних норм та художнього сприйняття світу.
Культурологія, провівши аналіз великого масиву соціокультурних складових, групує їх за певними ознаками і на основі синтезу типологізує культурний розвиток за наперед вибраними критеріями. Іншими словами, культурологічний аналіз є найбільш повним, що дозволяє людській спільноті коригувати розвиток певних культурних регіонів.