
- •Тема 1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна та її категорії.
- •1. Культурологія як навчальна дисципліна: її філософський сенс.
- •2. Сутність культури та основні культурологічні парадигми.
- •3. Основні функції культури.
- •Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів.
- •1. Типи соціокультурних світів.
- •2. Типологія культури як наукова проблема.
- •3. Історична типологія культури.
- •3.1. Первісна епоха та її місце в історії людства.
- •3.2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яному віці
- •Тема 3. Інформаційно-знакове розуміння культури
- •1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури.
- •2. Види знаків та символів.
- •3. Структуралізм
- •Тема 4. Соціокультурна динаміка.
- •1. Культурогенезис та етапи культурної еволюції
- •2. Поняття соціокультурної динаміки.
- •3. Циклічна парадигма розвитку культури
- •4. Еволюціоністська парадигма щодо розвитку культури
- •5. Передумови синергетичного підходу до динаміки культури
- •Тема 5. Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2. Формування нової соціокультурної реальності та її риси.
- •3. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Тема 6. Особистість у світі культури. План
- •1. Людина в світі культури
- •2. Культурна політика
- •3. Місце української культури в контексті світової
- •Тема 7. Естетика як наука та її основні категорії.
- •Тема 8. Художня культура
- •1. Зміст поняття «художня культура». Мистецтво як форма художньо-образної інтерпретації дійсного та уявного.
- •2. Основні види мистецтва.
- •Тема 9. Етичний вимір культури.
- •Список рекомендованої літератури Культурологія
- •Етика. Естетика
- •83096, М. Донецьк, вул. Васнєцова, 2 а
3. Основні функції культури.
Звичайно, що у реальному житті суспільства вище названі аспекти взаємодоповнюються, переплітаються. Аналіз цих взаємопов’язаних сторін культури дозволяє з'ясувати, у чому полягають її основні функції.
Основні функції культури:
адаптаційна;
пізнавальна;
аксіологічна (ціннісна);
інформаційна;
комунікативна (діалог культур);
нормативна;
гуманістична;
людинотворча (соціалізація особистості);
виховна;
світоглядна.
Насамперед, слід відмітити адаптаційну функцію культури, яка дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в суспільстві оцінок і форм поведінки.
Наступною за значимістю є пізнавальна функція культури, суть якої полягає в ознайомленні людини зі знаннями, необхідними для «володіння силами природи і пізнання соціальних явищ, для визначення у відповідності з цим ціннісного відношення до світу.
Аксіологічна функція дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. Оцінка творів духовної й матеріальної культури розглядається у ній як артефакти у їх інформаційно-семіотичному значенні.
Важливу роль відіграє інформаційна функція культури, яка дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію. Разом з цим вона є також пристроєм, що запам'ятовує цю інформацію. Якщо порівнювати людське суспільство з комп'ютером, то роль культури в суспільстві аналогічна ролі математичного забезпечення в комп'ютері: вона вміщує у собі мову, пам'ять, програми дій.
Комунікативна функція виконує передачу культурних цінностей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей, а саме спілкування здійснюється за допомогою мови, музики, зображення і. д., які входять в скарбницю культурних цінностей.
В зміст нормативної функції культури входить відпрацьовування і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки.
Слід відмітити гуманістичну функцію культури. Саме її мав на увазі М. Хотдеггер, розглядаючи культуру як реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності.
Основу людинотворчої функції культури складає виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возвеличення і ушляхетнення.
Особливе місце належить виховній функції: культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального середовища. Вона ще й виступає універсальним фактором саморозвитку людства, людини. Кожного конкретного індивіда або людську спільність правомірно розглядати як продукт власної культурної творчості. Остання полягає у невпинному процесі розвитку і задоволенні матеріальних і духовних потреб, різноманітних людських здібностей, продукуванні та здійсненні мрій та бажань, постановкою перед собою і досягненні певних життєвих цілей, програм. Тому кожний новий етап у культурному поступі можна справедливо вважати новим кроком в напрямку розширення горизонтів людської свободи.
Світоглядна функція культури виявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу – пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінкових, вольових. Світогляд забезпечує органічну єдність елементів свідомості через сприйняття і розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі. Слід відзначити також, що світоглядне мислення і світоглядне уявлення в історичному плані черпають свій зміст у міфології, релігії, науковому пізнанні, тобто в таких формах суспільної свідомості, що включають зміст культури. Основним напрямком культурного впливу на людину є формування світогляду, через який вона включається в різні сфери соціокультурної регуляції.
Питання для самоконтролю
Що таке культурологія?
З якими дисциплінами пов’язана культурологія?
В чому полягає актуальність культурологічного знання?
Якими є основні завдання культурології?
Яке місце культурологічного підходу в контексті сучасної системи освіти
Що характеризує поняття «культура».
Який зміст вкладає в поняття «культура» культурологія?
Перерахуйте способи класифікації та назвіть основні види культури.
У чому виявляється ціннісний характер культури?
Як співвідносяться природне і «надприродне» в культурі?