11. Назвіть дату окупації міста Краснодона й скільки тривав період окупації?

20 липня 1942 року місто Краснодон було захоплене фашистами, на території району оголошений «новий порядок» і майже сім місяців тривала ворожа окупація.

12. Яке зі своїх тяжких злодіянь фашисти зробили в Краснодоні в ніч на 29 вересня 1942 року? Що ви знаєте про загиблих людей?

20 липня 1942 року місто Краснодон був окупований. У перші ж дні окупації гітлерівці встановили свій «порядок».

Були створені управа, біржа праці, уведена поліція, приїхало гестапо. Відразу ж після прибуття гестапо почалися масові арешти.

Одне зі своїх тяжких злодіянь фашисти зробили в Краснодоні в ніч на 29 вересня 1942 р. У міському парку імені Ленінського комсомолу вони живими закопали 32 шахтаря. Умовно називають цю групу краснодонців «шахтарями». Тут були люди різних професій, що відмовилися працювати на ворога. 29 вересня 1942 року в парку загинули:

Петров Володимир Петрович.

Народився у 1895 р. на руднику Тошковка Лисичанського району. Одержав технічну освіту в м. Дніпропетровську. Брав участь у громадянській війні. В 1933-1934 р. Петров В.П. закінчив торговельні курси й був призначений завідувачем торгвідділом у м.Краснодоні. Був арештований у серпні 1942 р. – близько місяця знаходився в гестапо.

Михайлюк Йосип Гордійович

Народився у 1887 р. Учасник громадянської війни. З 1 січня 1935 р. проживав у м. Краснодоні, де короткий час обіймав посаду начальника шахти 1-біс. В 1936 р. працював головою Райспоживспілки й головою Рабторга до червня 1942 р.

Миронов Петро Матвійович

Народився у 1906 р. у хуторі Логи-Тарасовского району. В 1929 р. родина Миронових переїхала в м.Краснодон. Трудову діяльність почав кочегаром на ?шахті 2-4. Після одержання юридичної освіти, працював слідчим у прокуратурі. 10 вересня 1942 р. був арештований.

Базарів Олексій Григорович

Народився в 1909 році, у хуторі В.Шевирьовка. Працював парторгом на шахті 2-біс. З моменту початку будівництва шахти 2-біс до окупації м.Краснодона.

Сарача Євгенія Тихонівна

секретар Ізваринської селищної ради.

Зимін Петро Олексійович

працював начальником ділянки шахти № 12.

Безсчастний Семен Кіндратійович

працював парторгом шахти - 2-біс.

13. Що ви знаєте про діяльності партійного підпілля в період окупації міста Краснодона?

У зв'язку з напруженим положенням на фронті, у м. Краснодоні формується партійне підпілля. Центром підпільної діяльності комуністи обрали механічні майстерні німецького дирекціону № 10.

Пилип Петрович Лютиков і Микола Петрович Бараков зуміли ввійти в довіру до влади, у результаті були призначені - начальником підприємства Бараков, технічним керівником Лютиков. У Краснодонське партійне підпілля також входили:

Виставкін Данило Сергійович - працівник Краснодонскої міськради, ?Димченко Марія Георгіївна - інспектор Краснодонского райздраввідділення, Яків Степан Григорович - голова Краснодонскї міськради, Винокуров Гарасим Тихонович - зав. військовим відділом Краснодонского РККП України, Соколова Наліна Георгіївна голова Краснодонскї жіночої ради.

Користуючись службовим становищем Лютіков брав на роботу «своїх», тобто підпільників: Миколу Румянцева, Миколу Талуєва - теслею, Георгія Соловйова - ковалем, Данила Виставкіна й Олександра Єльніна - молотобійцями.

Партійне підпілля розгорнуло активну діяльність, що виявилася в диверсійних актах і саботажних заходах німецьких окупантів, спрямованих на відновлення й експлуатацію шахт, ремонт військової техніки.

Підпільники виводили з ладу устаткування механічних майстерень і шахти, ?усіляко затягували його ремонт. Вони організували роботу майстерень таким чином, що створювалася тільки її видимість.

Валько Андрій Андрійович

Народився у 1886 р. на Жилівському руднику Ворошиловградськой області. Трудову діяльність почав в 16 років на одній з юзівских шахт прибиральником породи. В 1909 році Валько призвали на службу в Царську Армію. Учасник громадянської війни (з грудня 1918 року пішов у ряди Червоної Армії). В 1920 р. - був відкликаний з армії й призначений головою рудкому вуглярів, пізніше начальником Сорокинського рудоуправління (м. Краснодон). На початку 1942 р. - працює начальником шахти № 22 тресту «Краснодонвугілля».

Шевцов Іван Васильович.

1904 року народження. Працював на шахті Урало-Кавказ із 1922 року, спочатку підривником. В 1941 році И.В.Шевцов вступив у народне ополчення, брав участь у боях з фашистськими загарбниками.

Черняєв Яків Григорович

1912 р. народження, родом з Токмана, Кримської області. У м.Краснодоні жив із грудня 1941 року. Працював головним інженером шахти 2-4. Улітку 1942 р. ?почалася евакуація підприємств. Горняк був залишений демонтувати шахту. 9 вересня був арештований.

Шевирев Іван Єлізарович

1904 р. народження. З 1927 р. працював у селищі Сорокіне. З 1933 р. - голова колгоспу хутіра Таловий ім. Леніна.

Черняк Михайло Самойлович

Народився у 1912 р. у білоруському селі. У Луганську жив з 1930 р. Після армії в 1936 р. одержав спеціальність механіка й працював на аеродромі. З 1938 р. - житель м. Краснодона. Працював завідуючим їдальні №9 шахти №5. З перших днів окупації Черняк М.С. був арештований.

Клюзів Семен Семенович

1911 рік народження. Родом з Орловської області. 1932 р. - переїхав на Сорокинский рудник, влаштувався на роботу на шахту №5 прохідником, потім обіймав посаду парторга шахти №5.

Лукьянц Григорій Пилипович

1912 року народження, родом з Вірменії. В 1934 р. родина Лукьянц переїхала в м.Краснодон. Після закінчення навчання в Московській промакадемії в 1940 р. Григорія Пилиповича призначили начальником шахти № 5. На початку серпня був арештований.

Матюнін Павло Сергійович

Народився в 1890 р. у Ростовській області. З 1940 року - голова Шевирьовської сільради. 1941 р. - на початку війни Матюнина Л.С. призначили головою Першотравневої селищної ради.

14. Коли утворилася підпільна організація «Молода гвардія»?

- кінець вересня 1942 р.

15. Скільки осіб нараховувала «Молода гвардія»?

- 92 особи.

16. Перелічите молодогвардійців - Героїв Радянського Союзу?

• Іван Туркенич, Олег Кошовий, Ул`яна Громова, Іван Земнухов, Сергій Тюленин, Любов Шевцова.

17. Що ви знаєте про написання й поширення листівок «Молодою гвардією»?

Листівки в руках підпільників були не менш сильною зброєю, ніж автомат або граната. Фашистській пропаганді протистояло слово правди. Вечорами молодогвардійці збиралися в будинку Олега Кошового, те ж відбувалося й на квартирах Миколи Петровича Баракова, Миколи Сумського, Сергія Левашова. Із установлених радіоприймачів або приймальних пристроїв, підпільники приймали зведення Радянського Інформбюро. Їхній зміст потрібно було донести до відома жителів окупованого міста й найближчих селищ.

У поширенні листівок брали участь всі підпільники, проявляючи при цьому спритність. Володя Загоруйко, Тося Мащенко непомітно приклеювали їх до заборів. Василь Пиріжок ухитрявся в базарні дні приклеювати на спини поліцейських невеликі плакати з короткими написами «Геть німецьких ?окупантів», «Смерть продажним шкірам!». Сергій Тюленин «прямував» над кінотеатром. Іван Земнухов «працював» у церкві. Листівки з'являлися навіть у кошиках з пиріжками у торгівок на ринку. Щоб друкувати листівки більшими тиражами, було вирішено створити підпільну друкарню. Шрифт розшукували в руїнах друкарні районної газети «Соціалістична Батьківщина».

Володя Осьмухін приніс створену ним самим фарбу. Друкували в будинку в Арутюнянца. Складачами текстів були Анатолій Орлов, Володимир Осьмухін, Георгій Арутюнянц, Василь Левашов, Іван Земнухов, Віктор Третьякевич. За час бойової діяльності молодогвардійці випустили 30 найменувань листівок загальною кількістю біля 5-ти тис. екземплярів.