Лекція 1.
План
Географічне положення області.
Історія геологічного розвитку і основні риси тектонічної будови
Корисні копалини області
Підземні води.
Географічне положення Дніпропетровської області.
Дніпропетровська область розташована на південному сході України, є частиною Східно-Європейської рівнини, розташована в межах Східно-Європейської платформи. В межах області знаходяться частини крупних геотектур: південно-східна частина УКЩ, частина Дніпропетровсько-Донецької западини, північна частина Причорноморської западини.
Дніпропетровська область має такі географічні координати:
Північ 49° 12’ пн. ш.
Південь 47° 28’ пн.ш.
Захід 33° сх..д.
Схід 37° сх..д.
Область займає територію із площею 31,9 тис. км.кв., що складає 5,3% площі України.
? У скільки разів площа Дніпропетровської області перевищує площу найменшої області України – Чернівецької – 8,1 тис. км. кв.
?Встановіть відповідність:
Прикордонні області сторони горизонту
Харківська, Полтавська захід
Кіровоградська північ
Запорізька, Херсонська схід
Донецька південь
Область межує на сході із Донецькою, на півдні – Запорізькою та Херсонською, на півночі з Полтавською та Харківською областями, на заході з Кіровоградською.
? Чи сприятливе географічне положення Дніпропетровської області.
Природні умови Дніпропетровської області сприятливі для господарської діяльності людини, оскільки:
вона займає рівнинну ділянку земної поверхні,
забезпечена мінеральною сировиною (поклади залізних та марганцевих руд, титану, бокситів, є родовища бурого вугілля та невеликі – природного газу, забезпечена неметалевими корисними копалинами),
розташована в зоні помірних широт, що створило сприятливі кліматичні умови. Характеризується помірно-континентальним кліматом,
територія забезпечена родючими грунтами – чорноземами,
володіє значними водними ресурсами, хоча забезпеченість водою одного жителя області недостатнє.
2. Історія геологічного розвитку і основні риси тектонічної будови Дніпропетровської області.
ДОКЕМБРІЙ
В археї територія області знаходилась під впливом вулканічних процесів, в цю епоху відбулась перша гранітизація порід, яка призвела до появи гранітоїдів дніпропетровського комплексу. В археї почав закладатися Український кристалічний щит.
На початку пізнього архею відбувається активізація в зонах розломів середньо-придніпровського блоку УКЩ, що викликало інтенсивні вулканічні процеси, при цьому виливання лави відбувались переважно в умовах гідросфери, наприкінці архею утворені вулканогенні породи були зібрані у складки і прорвані гранітом.
На початку протерозою тектонічні рухи призвели до виникнення нових зон розломів східно-південно-східного та західно-південно-західного напрямків. Заклалися Криворізько-Кременчуцька і Оріхово-Павлоградська структурно-функціональні зони. В межах цих зон протягом протерозою накопичувались потужні товщі теригенних і теригенно-хемогенних осадів. Осадконакопичення неодноразово змінювалось процесами складкоутворення.
Плат формовий етап розвитку території області почався у пізньому протерозої і характеризувався коливаннями і блоковими рухами в зонах розломів північно-західного напрямку. Внаслідок таких рухів на Східно-Європейській платформі виник прогин по лінії Донецько-Днепровського грабену.
ПАЛЕОЗОЙ
У другій половині девону в прогині відбувалась інтенсивна вулканічна діяльність, що призвело до утворення потужних покривів базальтів. УКЩ зазнавав також змін – змінювалась площа, вона зменшилась, оскільки окремі крайні блоки щита опускались і перекривались потужними осадовими товщами.
В карбоні відокремились від УКЩ зона по Дніпродзержинському розлому та крайня східна частина, яка перетворилась у Приазовський блок щита.
В пізньому палеозою відбувалось поглиблення Доно-Дніпровського грабену, що призвело до накопичення потужної товщі осадових порід у девоні, карбоні, пермі.
В пермі почалось утворення складок у Донбасі, виникла головна антикліналь (височина у рельєфі) – почала формуватися складчаста система Донецької споруди. Завершальними процесами на цій стадії гороутворення стали магматичні процеси, про це свідчить Південно-Донецький інтрузивний комплекс. Наприкінці етапу майже вся територія Східно-Європейської платформи в межах України перетворилась на сушу і стала областю денудації.
МЕЗОЗОЙ
В тріасі осадконакопичення відбувалось на більшій частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), поступово площа осадконакопичення скоротилась до найбільшої западини (між Полтавою і Донбасом), в цей же час відбулось вирівнювання рельєфу щита.
У середній юрі відбулось опускання території всієї западини і північного схилу УКЩ, відбулось накопичення спочатку річкових, потім морських осадів. В пізній юрі територія западини була зайнята водами середньоюрського моря, яке повністю зникло наприкінці юри.
У ранній крейді територія Дніпровсько-Донецької западини опускалась, внаслідок чого виникали значні області континентального осадкоутворення, яке охопило і південно-східний схил УКЩ. Пізніше виникла Причорноморська западина, виникає велика трансгресія моря (наступання), яке охопило Дніпровсько-Донецьку западину і схили УКЩ. Наприкінці крейди площа моря скоротилась до території ДДЗ і Кінсько-Ялинського грабена.
КАЙНОЗОЙ
У палеогені майже вся плат формова частина України перетворилась на область денудації. В палеоцені територія була знову вкрита водами моря, в цей час виникають поклади бучацького бурого вугілля. В олігоцені і міоцені УКЩ та ДДЗ були регіонами денудації, лише наприкінці міоцена море зникло, затоплюючи періодично лише південний схил щита. Вся територія УКЩ і ДДЗ були територією континентального осадконакопичення, в основному алювіальних відкладів. З пліоцену і до плейстоцену осадове накопичення проходило головним чином в межах річкових долин, на зниженних вододілах формувались в основному червоно-колірні грунти, червоно-бурі глини.
? Отже, яка тектонічна структура лежить в основі Дніпропетровської області.
? Коли відбулась велика трансгресія моря