6. Надання державних та громадських послуг: конституційні гарантії

Конституцією України передбачено такі права громадян і їх державні гарантії. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Гарантується щотижневий відпочинок, а також оплачувана щорічна відпустка, соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках.

Конституція гарантує надання державою та органами місцевого самоврядування житла на безоплатній основі або за доступну плату громадянам, котрі потребують соціального захисту. Гарантується охорона здоров'я, яка забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Державою забезпечується ефективне й доступне для всіх громадян медичне обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Причому в Конституції вказується, що мережу таких закладів не може бути скорочено. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Згідно з Конституцією держава бере на себе утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За Конституцією в Україні повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

17. Фінансування власних та делегованих повноважень органами місцевого самоврядування

Потребує практичного розв'язання проблема фінансування делегованих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування.

Закон "Про місцеве самоврядування", прийнятий у 1992 році, визначив 26 видів таких повноважень. Частину з них делеговано виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад (міст районного підпорядкування). Вони отримали 7 видів таких повноважень. Увесь перелік делегованих повноважень було надано виконавчим комітетам міських рад (міст обласного підпорядкування). Ряд повноважень передбачають не тільки контрольні функції, а й обов'язки щодо прямих фінансових витрат. Так, зокрема, це стосується завдань з вирішення питань соціального забезпечення населення, ведення державного земельного кадастру та інших.

Законодавчим актом, в якому визначено делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, став Указ Президента України "Про делегування повноважень виконавчої влади головам і очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад" від 30 грудня 1995 року. Указ передбачив 42 види делегованих повноважень. Головам і виконкомам сільських, селищних та міських рад міст районного підпорядкування делеговано 13 видів повноважень. Інші стосуються лише виконкомів та голів міст обласного підпорядкування.

Серед делегованих повноважень є і такі, якими передбачаються безпосередні фінансові витрати місцевої влади. Зокрема, це забезпечення надання державних субсидій сім'ям, котрі мають дітей, ведення державного земельного кадастру, проведення експертизи новозбудованих об'єктів, організація охорони, реставрації і використання пам'ятників архітектури й містобудування, природних ландшафтів, організація прикордонної (прибережної) торгівлі, вирішення у встановленому порядку питань соціального захисту населення, охорони й опіки, організація територіального планування, проведення оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітних, вирішення питань створення особовому складові Міністерства внутрішніх справ України належних умов для служби та відпочинку, створення на власній матеріально-технічній і фінансовій базі місцевих дружин охорони громадського порядку та ін.

Проблему фінансового забезпечення делегованих повноважень органів місцевого самоврядування може бути розв'язано лише в контексті правового врегулювання міжбюджетних взаємовідносин та фінансового вирівнювання в Україні. Витрати органів місцевого самоврядування на фінансування делегованих повноважень доцільно компенсувати за рахунок коштів державного бюджету України у формі цільових субсидій.

До доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать:

1. місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

2. надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

3. податок на промисел, що зараховується до бюджету місцевого самоврядування;

4. власні надходження бюджетних установ та організацій, що утримуються з відповідного бюджету;

5. надходження дивідендів від участі відповідної ради у статутних фондах суб'єктів підприємницької діяльності;

6. кошти від відчуження майна, яке знаходиться у власності територіальної громади, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

7. фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до місцевих бюджетів;

8. плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у власності відповідної ради;

9. надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

10. плата за гарантії, надані органом місцевого самоврядування;

11. благодійні внески, гранти та дарунки у вартісному обрахунку;

12. інші надходження на виконання власних повноважень, передбачені законодавством.

До видаткiв бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування міст, сіл, селищ у частині виконання ними власних повноважень;

2) місцеву пожежну охорону;

3) позашкільну освіта;

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення з питань дітей, молоді, жінок, сім’ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

6) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

7) програми підтримки засобів масової інформації місцевого значення;

8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

9)типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

10)транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами міліції);

в) будівництво та утримання доріг місцевого значення;

11)обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13)фінансування інших програм, затверджених відповідною радою згідно з законодавством.