МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Навчально-методичний комплекс
з навчальної дисципліни
“Безпека життєдіяльності та цивільний захист”
Для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
за спеціальністю “Правознавство” (6.030402), “Психологія” (6.030102)
Київ 2011
Укладачі: Радомський Ігор Петрович, завідувач кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат педагогічних наук, доцент;
Півняк Сергій Степанович, доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат технічних наук, доцент.
Рецензенти:
Матвійчук В.К. перший проректор з наукової та методичної роботи ВНЗ „Національна академія управління”, доктор юридичних наук, професор;
Півняк С.С. доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, кандидат технічних наук, доцент.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності. Протокол № 4 від 18.11.2011 року.
Завідувач кафедри, к.пед.н., доцент І.П. Радомський
Розглянуто і схвалено методичною радою НАВС. Протокол № __ від ____ 2010 року.
Голова методичної
ради НАВС, д.ю.н. Ю.Ю. Орлов
Зміст
Статья I. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ 4
Статья II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 8
Статья III. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ 10
Статья IV. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ 14
Семінарські заняття 14
Практичні заняття 18
Вимушене розчеплення – це штучна ініціація прискореного процесу розчеплення ядер радіоактивних речовин шляхом утворення з ник критичної маси, та опромінення її нейтронним потоком. При цьому виникає лавиноподібна ланцюгова реакція розчеплення радіоактивних ядер, що супроводжується визволенням надзвичайно потужної енергії. 29
Це самовільне і цілеспрямоване втручання людства до природнього стану радіоактивних речовин з метою вилучення від неї даної енергії, та спрямування її у своїх цілях. І, насамперед, ці досягнення людства були покладені в основу створення ядерної зброї масового ураження, а в подальшому і для створення потужних промислових комплексів ядерно-енергетичного циклу. 29
Час плину розпаду 30
Приклад радіоактивних перетворювань уламків ділення ядра U-235 32
Дози опромінення 33
Самостійна робота 44
Індивідуальна робота 51
Статья V. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ 53
Статья VI. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ 58
Статья VII. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІКУ) 58
Статья I.Анотація дисципліни
Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» визначений згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і становить 72 академічних годин (2 кредити EСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.
Навчальна дисципліна ”Безпека життєдіяльності та цивільний захист“ тісно пов’язана з такими дисциплінами, як “Екологія”, “Основи охорони праці”.
Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентами компетенційних знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.
Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування студентами знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.
Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу оперативних груп в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.
В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;
знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;
вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту (далі ЦЗ);
знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (далі НС), побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.
Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:
організаційно-управлінська діяльність:
здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;
вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
педагогічно-консультативна діяльність:
обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;
вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;
контрольно-консультативна діяльність:
оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;
здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;
Об'єктом вивчення дисципліни БЖД та ЦЗ є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають.
Основним методом дослідження в БЖД та ЦЗ є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною й багатоелементною системою.
Основними видами вивчення дисципліни є: лекції, семінари, практичні та індивідуальні заняття.
На лекційних заняттях особлива увага приділяється вивченню загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на здоров'я та життя людей і сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності уміння і навички для їх запобігання й ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
На семінарських заняттях поглиблюються, закріплюються та систематизуються теоретичні знання.
На самостійних заняттях студенти виконують завдання викладача з метою закріплення одержаних навичок, а також формування вміння самостійно планувати, організовувати свою навчальну діяльність.
Для забезпечення наочності навчання для всіх видів занять використовується нормативна документація, презентації, відеофільми.
Важливим елементом для успішного навчання студентів з дисципліни є самостійне опрацювання. Воно сприяє виробленню у студентів вольових якостей, самостійності у роботі над навчальним матеріалом і забезпечує закріплення знань, отриманих на заняттях, підготовку до сприймання нового навчального матеріалу на наступних заняттях.
Критерієм оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни є здатність випускника ефективно вирішувати завдання за призначенням.
Критерії успішності навчання:
За відповідями на питання підсумкового тесту (залік) визначається за рахунок рейтингової оцінки змістовного модуля.
При вивченні дисципліни кафедра використовує такі засоби діагностики успішності студентів:
5-7 хвилинні письмові летючки по основним (найбільш важливим) питанням пройденої теми;
перевірку виконання індивідуальних завдань на кожному семінарському занятті в навчальній групі в цілому і вибірково (у дошки) у деяких студентів;
Все це дозволяє оцінити роботу кожного студента за окремими темами дисципліни і проставити атестацію у контрольні терміни.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється за тематикою пройденого матеріалу. Звертається увага на уміння студентів чітко формулювати висновки і пропозиції, витримувати логічну послідовність та на грамотність мови. За обліком результатів цих робіт і відомостей про роботу студента за звітний період виставляється залікова оцінка у відомості.