
- •Легенди виникнення Японії
- •Доісторична і стародавня Японія Японія на світанку історії «Перші Японці»
- •Період Джьомон
- •Період Яйой
- •Формування японської держави
- •Ямато і Період Кофун
- •Становлення «правової держави» Період Асука
- •Реформи Тайка
- •Період Нара і «правова держава»
- •Культура Асука і Темпьо
- •Період Хей'ан і правління Фудзівара
- •Поява самураїв та інституту інсей
- •Культура періоду Хей'ан
- •Середньовічна Японія Початок самурайського правління Диктатура Тайра
- •Сьогунат і період Камакура
- •Культура періоду Камакура
- •Поступ правління самураїв Реставрація Кемму і війна двох династій
- •Другий сьоґунат і період Муроматі
- •Соціально-економічний розвиток
- •Культура періоду Муроматі
- •Японія раннього нового часу Прибуття європейців та Об’єднання Японії
- •Культура Момояма
- •Третій сьогунат і політика «ізоляції»
- •Соціально-економічний розвиток
- •Часи реформ
- •Культура періоду Едо
- •Нова Японія Падіння сьогунату
- •Реставрація Мейдзі
- •Поступ уряду
- •Адміністративна реформа
- •Урядова реформа
- •Військова реформа
- •Міжнародні відносини
- •Японська Імперія
- •Японсько-китайська війна
- •Сімоносекский мирний договір
- •Російсько-японська війна
- •Портсмутський договір
- •Приєднання Кореї
- •Японія у Першій світовій війні
- •Двадцять одна вимога
- •Період правління Хірохіто
- •Друга світова війна
- •Останні дні війни
- •Післявоєнне правління
- •Список Літератури
- •Словник
Реставрація Мейдзі
Після повернення сьогуном Токугавою Йосінобу державної влади Імператору, в Японії було сформовано новий уряд. 3 січня 1868 року він проголосив указ про реставрацію прямого Імператорського правління. Згідно з цим документом сьогунат Токугава ліквідовувався, а управління державою переходило в руки Імператора та його уряду. На нарадах цього уряду було прийнято рішення позбавити екс-сьогуна усіх рангів, титулів та більшої частини землеволодінь. Проти цього рішення виступили прибічники ліквідованого сьогунату. Японія опинилася розколотою на два табори і вступила у громадянську війну. За японською назвою 1868 року вона іменувалася «війною року земляного дракона» — війною Босін.
Наприкінці січня прихильники колишнього сьогунату спробували захопити Кіото та відновити свою владу в країні. 27 — 30 січня 1868 року в битві при Тоба-Фусімі їх розбило нечисленне, але модернізоване військо Імператорського уряду. Останній оголосив екс-сьогуна ворогом трону і сунув свою армію на схід до міста Едо, основної цитаделі сьогунату. 3 травня 1868 року Імператорські сили здобули її без бою. Протягом літа-осені вони воювали у Північній Японії проти Північного союзу сьогунських сил. Він був розбитий в листопаді того ж року з падінням замку Айдзу-Вакамацу. 27 червня 1869 року перед урядовими військами капітулювали загони самопроголошеної республіки Едзо на чолі з Еномото Такеакі, які оборонялися в П'ятибастіонній фортеці міста Хакодате на острові Хоккайдо. Таким чином за півтора року Імператорський уряд зміг придушити опозицію збройним шляхом та об'єднати Японію під своєю владою.
Поступ уряду
В ході громадянської війни Імператорський уряд встановив нові політичні стандарти. У лютому 1868 року він заявив представникам іноземних держав в Японії, що є новим легітимним урядом країни. Імператор проголошувався головою держави, який мав право здійснювати дипломатичні відносини. 6 квітня 1868 року він видав П'ятистатейну присягу, в якій виклав основні принципи реставраційного курсу. Вони передбачали колегіальність управління, участь усіх станів у випрацювані рішень, відмову від ксенофобії та дотримання міжнародного права, відкритість Японії світу задля отримання нових знань, необхідних для зміцнення країни. Присяга була складена перед японськими божествами усіма членами уряду в присутності Імператора.
11 червня 1868 року було затверджено структуру уряду, який став називатися Великою державною радою. З Конституції США японці запозичили формальний поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, і зобов'язали високо посадовців переобиратися на посади кожні 4 роки. В центральному уряді були встановлені старші служби, які виконували роль міністерств, а в регіонах — молодші, які представляли центральну владу на місцях.
У вересні 1868 року, після захоплення урядовими військами міста Едо, його перейменували у «Східна столиця» — Токіо, а в жовтні прийняли новий Імператорський девіз «Просвітлене правління» — Мейдзі. Уряд вирішив використовувати в майбутньому лише один девіз за життя одного монарха. 3 вересня 1869 року Імператор переніс свою резиденцію з традиційного Кіото до Токіо, яка стала новою японською столицею.
Незважаючи на оновлення системи управління, Імператорський уряд не поспішав реформувати японське суспільство. 7 квітня 1868 року він опублікував п'ять публічних оголошень для народу, в яких виклав традиційні для попередньої епохи положення, що базувалися на конфуціанській моралі. Уряд закликав населення слухатись начальників, шанувати батьків і старших, бути вірним у шлюбі, забороняв громадські організації, мітинги і протести, а також сповідування християнства.