Японія раннього нового часу Прибуття європейців та Об’єднання Японії

У 15 столітті в Західній Європі стартувала епоха великих географічних відкриттів. Через сто років її мешканці — купці, місіонери та військові — почали проникати до Східної Азії. 1543 року перші європейці дісталися до японського острова Танеґашіма. Вони передали остров'янам вогнепальну зброю, виробництво якої було невдовзі налагоджено по всій Японії. 1549 року до міста Каґошіма прибув єзуїт Франциск Ксав'єр, який вперше познайомив японців з християнством. Протягом століття Японію відвідували португальські та іспанські купці, котрі виконували роль посередників у східноазійській торгівлі, обмінюючи китайські і європейські товари на японське срібло. Оскільки європейці прибували з південних колоній, японці називали їх «південними варварами».

Самурайські володарі Західної Японії були зацікавлені в торгівлі з іноземцями, а тому радо приймали місіонерів і купців, інколи навіть навертаючись у християнство. Так перший володар-християнин з острова Кюсю, Омура Сумітада, жалував Товариству Ісуса місто Нагасакі, яке згодом стало японським «вікном у Європу». За сприяння місцевих володарів єзуїти відкрили церкви у Ямагуті, Кіото, Сакаї та інших японських містах. На кінець 16 століття в країні нараховувалось близько 300 тисяч християн. Найвпливовіші з них відправили 1582 року перше японське посольство до Папи Римського, яке було з великими почестями прийнято в Європі.

У першій половині 16 століття на Японському архіпелазі не вщухали міжусобиці самурайських родів. Коли роздрібненість країни стала нормою суспільно-політичного життя, з'явилися сили які спробували відновити колишню єдність. Їх очолив Ода Нобунага, невеликий але заможний володар провінції Оварі. Використовуючи сьогуна, він захопив у 1570 році столицю Кіото і за три роки ліквідував безсилий сьогунат Муроматі. Завдяки протекції християнства і масовому використанню вогнепальної зброї, Нобунага за 10 років зумів підкорити столичний регіон Кінкі та всю Центральну Японію. Він поступово реалізовував план об'єднання «Піднебесної» (Японію): нещадно придушував світські і буддистські децентралізаторськи сили, сприяв відновленню авторитету Імператорського дому й піднімав зруйновану війнами економіку.

1582 року Нобунага загинув від руки свого генерала, так і не змігши втілити свої задуми. Проте курс на об’єднання Японії продовжив один із його талановитих підлеглих — Тойотомі Хідейосі. Він переміг опозицію старійшин покійного сюзерена і ліквідував незалежні родові держави провінційних володарів. 1590 року Японія остаточно була об'єднана силами Хідейосі, який став одноосібно керувати країною. За його вказівками був складений все японський земельний кадастр, який ліквідував систему приватних маєтків і визначав рівень продуктивності земель. Земля передавалася селянам, які мусили сплачувати уряду данину відповідно до цього рівня. Хідейосі також провів соціальну реформу, поділивши населення на військових адміністраторів та цивільних підданих, шляхом конфіскації зброї у останніх. На схилі життя Хідейосі розпочав гоніння на християн і війну з Кореєю, які коштували влади його нащадкам.