- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Зміст теми
- •Класифікація
- •Діагностика
- •Лікування
- •Лікування за клінічними формами
- •Вторинна профілактика
- •4. Все перелічене.
- •Товщину ниркової паренхіми.
- •Клубочок, капсула клубочка.
- •Все перераховане.
- •Пункційна нефробіопсія.
- •Варфарин.
- •6. Рекомендована література.
Лікування за клінічними формами
Проводять при неможливості виконання біопсії нирок.
Латентна форма. Активна імуносупресивна терапія не показана. При протеїнурії більше 1,5 г/добу призначають інгібітори АПФ.
Гематурична форма. Непостійний ефект від преднізолону і цитостатиків. Хворим з ізольованою гематурією і/або невеликою протеїнурією призначають інгібітори АПФ і дипіридамол.
Гіпертонічна форма. Інгібітори АПФ (цільовий рівень АТ 120-125/80 мм рт.ст.). При загостреннях застосовують цитостатики у складі трикомпонентної схеми. Глюкокортикоїди при активному ГН у половинній дозі (преднізолон 0,5 мг/кг/добу) можна призначити у вигляді монотерапії чи у складі комбінованих схем.
Нефротична форма – показання до призначення три- і чотирикомпонентної схеми.
Змішана форма – три- і чотирикомпонентні схеми.
Вторинна профілактика
Дотримання режиму – виключення переохолоджень, стресів, фізичного перевантаження.
Дієта – стіл № 7.
Завершення/продовження медикаментозного лікування (глюкокортикоїди, імуносупресивна терапія, антигіпертензивна терапія).
Фітотерапія – відвари шипшини, чорноплідної горобини.
Спостереження протягом року: щоквартально вимірювання АТ, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, добова протеїнурія (при нефротичному синдромі), концентрація креатиніну і/або сечовини у сироватці крові.
Санаторно-курортне лікування у період ремісії (режим, дієта, кліматичні фактори).
Санація та усунення вогнищ інфекції.
Працевлаштування на роботу, не пов’язану із переохолодженням, фізичними перевантаженнями, стресами.
Направлення на МСЕК (при тривалій активності хронічного ГН, важкому нефротичному синдромі і АГ).Прогресування у ХНН проходить протягом 10-20 років з різною частотою і темпами залежно від клініко-морфологічної форми.
Матеріали для самоконтролю (додаються)
№ 1. З чим пов’язують імуносупресивний ефект глюкокортекоїдів:
1. Гальмування продукції і виходу з кісткового мозку лімфоїдних клітин, а також пригнічення їх міграції.
2. Розвиток лімфопенії за рахунок перерозподілу лімфоцитів.
3. Вплив на різні субпопуляції Т-лімфоцитів, пригнічення їх проліферативної спроможності.
4. Все перелічене.
№ 2. Який з наведених показників дозволяє визначити УЗД нирок:
Функції клубочків і канальців.
Товщину ниркової паренхіми.
Величину ниркового кровотоку.
Васкуляризацію нирок.
№3. Які структури входять до складу нефрона:
Клубочок, капсула клубочка.
Приносна артеріола, виносна артеріола, малі чашечки.
Клубочок, капсула клубочка, приносна артеріола, виносна артнріола.
Приносна і виносна артеріола, клубочок.
№ 4. Яка максимальна величина добової протеїнурії у дорослої здорової людини:
50-100 мг.
20-30 мг.
300-500 мг.
600-800 мг.
№ 5. Які анамнестичні дані мають значення для встановлення діагнозу ХГН:
Хронічний тонзиліт.
Нефропатія вагітних..
Вузликовий поліартеріїт.
Все перераховане.
№ 6. Для нефротичного синдрому не є характерним:
Протеїнурія більше 3 г/д.
Масивні набряки.
Гіпоальбумінемія.
Гіполіпідемія.
№ 7. Який інструментальний метод діагностики є найбільш інформативним при гломерулонефриті:
