4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
Гломерулонефрит	гетерогенна група імунозапальних захворювань переважно клубочкового апарату нирок з різною клініко-морфологічною картиною, перебігом та наслідками

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Дати визначення хронічного гломерулонефриту.

2. Які етіологічні фактори гломерулярного ураження нирок?

3. Яка схема патогенезу хронічного гломерулонефриту?

4. Клініка хронічного гломерулонефриту?

5. Які диференційні ознаки гострого та хронічного гломерулонефриту?

6. Рівень сечовини, креатініну у нормі?

7. Яка характеристика сечового синдрому при гломерулонефриті?

8. Які особливості гіпертензивного синдрому при гломерулонефриті?

9. Перерахувати інструментальні методи дослідження нирок?

10. Перерахувати методи кількісного вивчення сечового осаду?

11. В чому суть дієтотерапії при хронічному гломерулонефриті?

12. Які є групи імуносупресивних засобів?

13. В чому полягає механізм дії глюкокортикостероїдів?

14. В чому полягає профілактика гломерулонефриту?

0. 4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Обстеження хворого з хронічним гломерулонефритом.

2. Встановлення попереднього діагнозу.

3 Складання плану необхідних лабораторних і інструментальних досліджень з метою підтвердження попереднього діагнозу.

4.Формулювання остаточного діагнозу згідно класифікації.

5.Обговорення принципів диференційної терапії хворого, зважаючи на форму гломерулонефриту та наявності ускладнень.

6.Виписування рецептів хворому .

7. Обговорення прогнозу для хворого, питань медичної реабілітації та працевлаштування.

.8. Питання вторинної профілактики.

Зміст теми

У 2002 р. в межах співпраці National Kidney Foundation (NKF, США) експертами (нефрологами, дитячими нефрологами, епідеміологами, спеціалістами з клінічної лабораторної діагностики, дієтології, геронтології, соціального захисту та сімейної медицини) був досягнутий консенсус і визначене поняття - хронічне захворювання нирок (ХЗН). Гломерулонефрит є найчастішою причиною розвитку хронічного захворювання нирок.

Критерії визначення хронічного захворювання нирок
Критерії	Характеристики
1.	Ураження нирок тривалістю 3 міс., проявами якого є структурні або функціональні порушення органу з/без зниженням ШКФ*. Ураження маніфестує: - патоморфологічними змінами ниркової тканини; -змінами у крові або сечі
2.	ШКФ* <60 мл/хв./1,73м2 тривалістю більше 3-х місяців, при відсутності інших ознак ураження нирок

Класифікація ХЗН. Залежно від показників ШКФ було виділено 5 стадій ХЗН (табл. 2). Класифікація ХЗН (NKF, USA)
Стадія	Характеристика	ШКФ (мл/хв//1,73м2)	Рекомендації
I	Наявність факторів ризику	90	Спостереження, зниження впливу факторів ризику
	Ураження нирок з нормальною або збільшеною ШКФ	90	Діагностика та лікування основного захворювання і зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень
II	Ураження нирок з помірним зменшенням ШКФ	60 - 89	Оцінка швидкості прогресування ХНН, діагностика і лікування основного захворювання з урахуванням факторів ренопротекції
III	Середній ступінь зниження ШКФ	30 - 59	Діагностика і лікування основного захворювання, ускладнень
IV	Значний ступінь зниження ШКФ	15 - 29	Підготовка до ниркової замісної терапії (НЗТ)
V	Ниркова недостатність	<15 (початок діалізу)	НЗТ
140 - вік (роках) х маса тіла (кг)  ШКФ  =  -------------------------------------        креатинін крові (мкмоль/л) х 0,8

Гломерулонефрит - це двобічне, у більшості випадків імуноопосередковане ураження нирок з переважно клубочковою локалізацією патологічних.змін. В основному, ГН вважається самостійною нозологічною формою захворювання нирок. Однак нерідко він розглядається, як збірне поняття, яке об’єднує різні гломерулопатії, чи є наслідком ураження нирок при інших (системних) захворюваннях та патологічних станах.