МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини №1

Завідувач кафедри

____________ проф. Станіславчук М.А.

«_30_» 08. 2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Внутрішньої медицини №1
Модуль №	Основи внутрішньої медицини
Змістовий модуль №	Основи діагностики, лікування та профілактики захворювань нирок
Тема заняття	Хронічний гломерулонефрит
Курс	5
Факультет	Медичний № 1

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Вінниця – 2012

1. Актуальність теми

.

Гломерулонефрит (ГН) - гетерогенна група імунозапальних захворювань переважно клубочкового апарату нирок з різною клініко-морфологічною картиною, перебігом та наслідками (найчастіша причина формування нефротичного синдрому). Гломерулонефрит - це двобічне, у більшості випадків імуноопосередковане ураження нирок з переважно клубочковою локалізацією патологічних.змін. В основному, ГН вважається самостійною нозологічною формою захворювання нирок. Однак нерідко він розглядається, як збірне поняття, яке об’єднує різні гломерулопатії, чи є наслідком ураження нирок при інших (системних) захворюваннях та патологічних станах.

Соціальне значення гломерулонефритів та НС величезне, оскільки ці захворювання є основою розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН), тобто прогресуючого розвитку хронічної ниркової недостатності і, отже, одною із частих причин смерті.

На занятті студенти вирішують конкретну проблему: вчаться діагностувати хронічний гломерулонефрит та його клінічні варіанти. Більшість питань, що розбирається на занятті, носять характер проблемності. Синтезуючи отримані під час огляду хворого дані та користуючись знаннями про морфофункціональні зміни нирок при цій патології. Враховуючи дані опитування, огляду, пальпації, перкусії та аускультації, трактуючи дані додаткових методів обстеження, студенти вчаться встановлювати діагноз хронічного гломерулонефриту.

Хвороби нирок значно впливають на загальну захворюваність, смертність та втрату працездатності у більшості економічно розвинутих країн. Успіх діагностики захворювань залежить від уміння лікаря розібратися у складних сплетіннях різноманітних симптомів та синдромів, правильно трактувати дані додаткових методів обстеження і в результаті призначити адекватне дієтичне і медикаментозне лікування. Слід підкреслити шкідливий вплив на нирки наркотичних засобів та алкоголю.

2. Конкретні цілі:

Конкретні цілі – знати:

- етіологію, патогенез хронічного глумерулонефриту;

- сучасну класифікацію, типову клінічну картину хронічного гломерулонефриту, диференційний діагноз;

- принципи диференційованого лікування, первинну та вторинну профілактику, прогноз.

Уміти:

• вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність хронічного гломерулонефриту;

• скласти схему діагностичного пошуку;

• виявити ознаки хронічного гломерулонефриту при об’єктивному дослідженні (огляд, пальпація, перкусія, аускультація);

• аналізувати і трактувати значення змін даних інструментальних методів дослідження в залежності від стадії захворювання;

• сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

• виконати реєстрацію ЕКГ і оцінити результат;

• провести диференційну діагностику з захворюваннями, які мають подібну клінічну картину;

• виробити тактику лікування в залежності від стадії захворювання;

• надати медичну допомогу при зупинці дихання та кровообігу, провести легенево-серцеву реанімацію;

• оцінити прогноз пацієнта та запропонувати план профілактичних заходів;

• застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворим.

3. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Нормальна анатомія	Знати структуру сечовидільної системи
Нормальна фізіологія	Пояснити механізми уродинаміки
Патологічна фізіологія	Розібратися в патогенезі хронічного гломерулонефриту
Патологічна анатомія	Володіти знаннями про морфологічні зміни, що є причиною порушення структури та функції нирок
Мікробіологія	Знати структуру і властивості бета-гемолітичного стрептококу
Біохімія	Аналізувати наявність протеїнурії, рівень сечовини, кеатиніну крові
Фармакологія	Знати механізм дії протизапальних, імуносупресивних, антиагрегантних, гіполіпідемічних засобів
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Знати симптоматологію клінічних проявів хвороби, вміти проводити об’єктивний огляд, трактувати дані додаткових методів обстеження