45 Рівні та форми пізнання

Існують чуттєвий, раціонально-логічний і синтезу вальний рівні пізнання.

Отже, розгляд перших двох рівнів пізнання засвідчує: кожен із них є необхідним, але недостатнім для пізнання в цілому" кожен має переваги, але й недоліки.

Постає досить очевидне завдання: поєднати їх, тобто поєднати поняття і теорії з наочно даним, із тим, що надано нам у відчуттях. Звідси — подальший рівень пізнання, на якому умовиводи, поняття та концепції абстрактного мислення втілюються у реальність і набувають не лише інтелектуального, а й реального вигляду. Особливості третього рівня пізнання виразно проявляються у його формах:

досвід - особисте свідоме виявлення умов та обставин як збігання, так і незбігання розумового конструювання з реальним ходом речей і процесів;

експеримент - дослідження певних, спеціально виділених властивостей, параметрів та характеристик речей у спеціально організованих умовах з обґрунтованим дозуванням дій чинників, факторів і т. ін.;

практика - свідомо фіксований досвід застосування теорій, учень, концепцій у реальному історичному житті певних соціальних груп, суспільств, цивілізацій і т. ін.

У філософських дослідженнях не завжди виділяють названий третій рівень пізнання, хоча ніхто не заперечує і не зможе заперечити значення експерименту, досвіду та практики у здійсненні синтезу знань, у підвищенні рівня їх надійності та у виведенні пізнання і діяльності людини на нові обрії. Більше того, саме звернення до синтезувального рівня пізнання дозволяє зрозуміти його процесуальність: в процесі дослідів, експериментів, практики ми не лише приводимо у відповідність між собою чуттєві враження та розумові конструкції, а й отримуємо нові чуттєві враження, здобуваємо нові відчуття; від них ми за вже розглянутою схемою переходимо до нових понять та узагальнень, а, відтак. - знову до синтезів і т. ін.

46Концепції пізнання

Гносеологія - теорія пізнання про форми і закономірності пізнання, епістемології - наукове пізнання.

Ці теорії створюють моделі позн. діяльності. Вчені хочуть відповісти на питання "як здійснити пізнання"?

Істот. 2 великих напрямки:

1) сенсуалізм

2) раціоналізмУ Ант. Ф-ії перші концепції процесу пізнання були пов'язані з матеріалізмом і ідеалізмом, з сенсуалізмом і раціоналізмом. Сенсуалісти підкреслювали пріоритет чуттєвого пізнання (Демокріт) а раціоналісти (Зенон, Платон) вважали розум джерелом істинного познанія.Напр.Зенон:

Якщо впаде 1 зерно - ми не почуємо, а якщо впаде мішок зерна - ми почуємо, тобто чи можна довіряти почуттям?

У Новий час ці позиції розвиваються. Сенсуалісти - Бекон, Локк. Матер. Сенс-ти вважали, що джерело пізнання - матерія, природа. Ідеал. сенс-ти вважали, що джерело пізнання - бог, внутрішня енергія.

Декарт - засновник раціоналізму, Лейбніц: «Нічого немає в розумі, чого б не було у відчуттях, крім самого розуму» справжнє знання дає розум

У 18-19 ст. Закінчилося створення 3 концепцій:

1) споглядальна концепція процесу пізнання (принцип відображення) - Локк (пр. Образ карети до-раю відбивається в дзеркалах палацу, пізнання як дзеркало)

«Теорія відчуттів»: Гольбах сформулював: відчуття - суб'єктивних. образ об'єктив. світу »У 19 в. марксизм спирався на цю концепцію

Але зараз ця концепція себе вичерпала

2) концепція тотожності мислення і буття, суб'єкта та об'єкта С = О

Гегель: тотожність мислення і буття, буття - продукт світового розуму, к-рий включає в себе мислення

3) «конструктивізм» (Кант), гол. Ідея - свідомість має активну творчу роль у пізнанні Суб'єкт створює об'єкт