19. Етнопсихологія та психологія мас у соціальній роботі. Теорії та напрямки психологічного консультування, психологічної корекції та психотерапії в соціальній роботі.

Етнопсихологія – галузь психологічної науки, що вивчає психологічні особливості різних народів і культур, буквально «вивчення народного духу». Наука про психічну своєрідність людей, які належать до різних етнічних об'єднань (родоплемінних спільнот, народностей, націй), закономірності формування і функціонування національної свідомості, етнічних стереотипів.

Етнопсихологія досліджує:

1. національні особливості пізнавальних, емоційно-вольових процесів, а також стан і властивості особистості представників конкретних націй;

2. різноманітність соціально-психологічних процесів і явищ, що виникають серед конкретних націй і народів;

3. етнічну свідомість і самосвідомість, національні цінності та орієнтації, національні мрії, національні характери;

4. соціально-психологічні фактори етногенезу.

Дослідження етнічної свідомості і самосвідомості. В межах цього напрямку вивчення соціальної установки, стереотипи, міжетнічні відносини. Цей напрямок наближений до соціальної психології та соціальної роботи. Дослідження етнічних особливостей соціалізації дітей. Цей напрямок має безпосередній зв’язок з соціологією та дитячою психологією. Найбільше уваги у етнічній психології природи вивчають, нації та талої характеристики, як етнічна приналежність. Етнічна приналежність – це фактор психології людини, що фіксує характеристики того мікросередовища в якому в якому формується особистість. У ході соціалізації індивід засвоює історичний досвід народу прилучає до звичаїв через сім’ю і школу.

Психологія мас досліджує соціальні явища, які в свою чергу є елементом соціальної реальності, яку і вивчає соціальна робота.

Психологічне консультування. Консультування — це процес взаємодії двох чи більше людей у атмосфері довіри, коли спеціальні знання консультанта спрямовані на надання психологічної допомоги клієнту чи групі клієнтів в оперативному розв'язанні проблем, виявленні особистісних ресурсів чи створенні перспективних програм розвитку. У консультуванні використовуються посилання на невротичні потреби клієнта (в схваленні, у відповідальному партнері, в силі і владі, в обмеженні власного життя, у прагненні експлуатувати інших, у особистих досягненнях, у самодостатності й незалежності, у власній значущості, у досконалості) Його напрямки:

1. Екзистенційний напрям у психологічному консультуванні Екзистенційна психологічна допомога — це консультативна модель, в якій основні внутрішні конфлікти зосереджуються навкруги усвідомлення екзистенційних розладів, що ведуть до виникнення почуття тривоги.

2. Гуманістичний напрям у психологічному консультуванні Вплив гуманістичних концепцій на теорію і практику психологічної допомоги взагалі та консультування, зокрема, важко переоцінити. Основні постулати гуманістичного напряму: важливість Я-концепції, її залежність від способів, котрими люди визначають і за допомогою яких усвідомлюють себе; значення атмосфери консультування, її вплив на поведінку клієнта та підвищення почуття власної гідності; акцент на суб'єктивному, перцептивному погляді щодо особистості. Цей напрям найбільш яскраво представлений особистісно-цент-рованим підходом, гештальтконсультуванням, транзактним аналізом, діалогічним консультуванням.

Основна суть підходу полягає в тому, що кожна людина володіє величезними резервами саморозуміння, прагнення до самоактуалізації як основного мотивуючого стимулу. Конфлікт між самоактуалізацією та Я-концепцією, що заважає адекватному засвоєнню досвіду, призводить до появи особистісних проблем та поведінкових порушень.