Влаштування і призначення ізолюючого фланця.
Ізолюючий фланець (рис. 4) являє собою з’єднання двох фланців, між якими міститься ізолююча прокладка, під головками і гайками кожного болта є ізолюючі шайби, а болти взяті в ізолюючі трубки.
Призначене для переривання протоку електричного струму з підземної частини газопроводу-вводу на надземну і навпаки.
Рис. 4. З’єднання електроізолююче фланцеве:
1 – фланець; 2 – прокладка; 3 – шайба ізолююча; 4 – шайба сталева;
5 – втулка ізолююча; 6 – гайка; 7 – болт; 8 – газопровід
2.Строки, підготовка і проведення опосвідчення балонів свг. Умови вибракування балонів при опосвідченні.
Балони, які знаходяться в експлуатації повинні через кожні 5 років піддаватися опосвідченню, яке включає в себе:
огляд зовнішньої поверхні балону для визначення корозійного стану стінок, наявності тріщин, вм’ятин та інших пошкоджень (перед оглядом балони повинні бути ретельно промиті водою);
перевірку маси та ємності балону;
гідравлічне випробування на спеціальній установці.
Опосвідчення балонів проводиться на ГНС. Перед випробуванням з балона викручується вентиль. Балони випробовують тиском 25 кгс/см2 (2,5МПа) протягом 1 хвилини, після чого тиск знижують до робочого - 16 кгс/см2 (1,6МПа), при якому виконують огляд балону.
Дефектами, які є основою для вибракування балону є: тріщини, вм’ятини, здуття, раковини та риски глибиною більше 10% від номінальної товщини стінки, надриви та вищерблення, зношення різьби горловини та відсутність паспортних даних. Балон із косо чи слабо насадженим башмаком до опосвідчення не допускається. При послабенні кільця на горловині балону опосвідчення може бути виконане після закріплення кільця або заміни його на нове. Опосвідчення виконується на ГНС. Перед випробуванням з балона викручується вентиль.
Не допускаються до експлуатації балони, у яких закінчився гарантійний термін експлуатації (20 років).
Балони випробовують тиском 25 кгс/см2 протягом 1 хвилини, після чого тиск знижують до робочого (16 кгс/см2), при якому виконується огляд балону, та простукування по швах дерев’яним молотком. Якщо відсутні розриви, або видимі деформації стінок балону, а також слізки або місцеве запотівання, балон визнається таким, що витримав випробування. В іншому випадку балон вибраковується (проколюється на спеціальному верстаті).
3.Зупинка кровотечі з рани .
При поверхневих ранах виникає незначна капілярна кровотеча, яку можна зупинити, туго наклавши стерильну ватно - марлеву пов’язку і бинт. При бинтуванні руки або ноги виток бинта повинен йти знизу вгору – від пальців до тулуба.
При глибших ранах виникає венозна кровотеча : вона інтенсивніша, колір крові темно-червоний. Необхідно підняти вгору поранену кінцівку і після дезінфікування шкіри навколо рани йодом накласти тугу пов’язку.
При пораненнях шийних вен потрібно негайно притиснути підключичну вену до ключиці, щоб не всмоктало повітря в венозне русло, де тиск нижчий за атмосферний.
Артеріальна кровотеча найнебезпечніша. Вона частіше виникає при глибоких рубаних або колотих ранах. Артеріальна кров яскраво – червона, тече під високим тиском і б’є струменем у ритмі пульсу.
Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов’язкою, потрібно притиснути судину пальцями, а також накласти джгут або закрутку. Перед накладанням джгута кінцівку треба підняти на 2 – 3 хв. для знекровлення. Джгут накладається на місце, вкрите тканиною, щоб не пошкодити шкіру кінцівки. Джгут накладають вище рани, але якнайближче до неї, щоб при необхідності його можна було перенести вище. Час накладання джгута (година і хвилина) вказують на видному місці, наприклад, на одязі, білизні чи шкірі, адже папірець може при транспортуванні загубитися. Тримати накладений джгут понад 2 год. не дозволяється, бо це може спричинити омертвіння кінцівки або навіть смерть.
При носовій кровотечі потерпілого слід посадити, за прокинувши голову назад, розстебнути комір, покласти на перенісся мокру холодну ганчірку, в ніс вставити ватний тампон, змочений 3% розчином перекису водню, і затиснути пальцями ніс.