1. Інжекція. Інжекційні пальники

Інжекція – це засмоктування повітря струменем газу, який виходить з невеликого отвору (сопла) з великою швидкістю.

В

1 первинне повітря; 2 ежектор; 3 горловина ежектора; 4 дифузор 5 горловина пальника; 7 вогневі отвори; 8 повітряно-регулювальна заслінка.

інжекційних пальниках повітря для горіння засмоктується (інжектується) за рахунок енергії струменя газу і їх взаємне змішування відбувається усередині корпусу пальника. У пальниках повного змішування (з газом перемішується все необхідне для горіння повітря), що працюють на газі середнього тиску, утворюється короткий факел полум'я, а горіння завершується в мінімальному топковому об'ємі. У інжекційних газових пальників часткового змішування надходить лише частина (40-60%) потрібного для горіння повітря (первинне повітря), яке і змішується з газом в пальнику. Решта повітря (вторинне повітря) надходить до факела полум'я з атмосфери при виході з пальника. На побутових газових приладах встановлені пальники інжекційного типу з частковим змішуванням.

2. Правила транспортування балонів свг

Перевозити балони можна в горизонтальному (спеціальні автомашини – клітки) і вертикальному положенні (бортові автомашини). Наповнені балони, які перевозять у відкритому транспорті, захищають від дії сонячних променів брезентом. Під час завантаження балонів на автомобіль, його двигун повинен бути в неробочому стані.

Балони повинні транспортуватися з накрученими на горловину запобіжними ковпаками і заглушками на спеціально обладнаних автомашинах.

Перевезення балонів на вантажних автомашинах із звичайним кузовом допускається з використанням дерев'яних ложементів або брусів вентилями до заднього борту, гумових або мотузкових кілець товщиною не менше 25мм, із застосуванням заходів, які запобігають їх падінню.

Забороняється перевозити балони СВГ з кисневими балонами. В автомашинах, призначених для перевезення СВГ, вихлопна труба від двигуна повинна бути виведена до їх передньої частини.

В автомашинах, які використовуються для перевезення балонів періодично або тимчасово, на вихлопній трубі на весь час рейсу повинен встановлюватись іскрогасник. На кожній автомашині повинні бути два вогнегасники місткістю не менше 5л кожний і червоний прапорець в передньому кутку лівого борту, ланцюг заземлення з мідним наконечником.

Завантаження, вивантаження та перенесення балонів виконується двома працівниками. При виявленні витоків газу балон необхідно зняти з автомобіля та подалі від будівель видалити газ шляхом його спалювання.

3. Порядок проведення штучного дихання

Вкласти потерпілого спиною на тверду рівну поверхню, відкрити йому рот, витягнути язик, підклавши під плечі валик з одягу, щоб голова звішувалась назад, слідкувати, щоб язик не закривав гортань.

Однією рукою затиснути ніздрі потерпілого, глибоко вдихнути і, через хустинку, притиснувшись ротом до його роту, енергійно видихнути. Перші 5 – 10 вдувань робити швидко (за 20 – 30 секунд), наступні – через кожні 5 секунд.

Після цього приступають до закритого масажу серця, натискуючи різко силою не тільки рук, а й всього тіла на нижню третину грудної клітки з частотою один раз за секунду, чередуючи з вдуванням.

Якщо реанімацію проводить одна людина, то на 1 – 2 вдування 15 натискувань на груднину, якщо двоє, то на одне вдування 5 – 6 натискувань. В момент вдування натискувань не проводять. Такі маніпуляції не повинні припинятись до появи пульсу і самостійного дихання або до прибуття «швидкої допомоги».

Білет 13