4. Вимоги до змісту й оформлення пояснювальної записки

Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки викладені в ГОСТ 2.106-79 ЕСКД, тому обмежимося лише деякими рекомендаціямі за її оформленням.

Титульна сторінка виконується відповідно до форми, представленої у додатку Б.

Завдання на дипломне проектування за формою, представленою в додатку В, поміщають після титульного аркуша.

У змісті вказують назви всіх розділів, що містяться в пояснювальній записці, із зазначенням номера сторінки.

У анотаціі коротко викладається зміст проекту, наводяться відомості про запозичені рішення і оригінальні розробки автора. Повідомляється про наявність у проекті дослідницької частини, про виготовлення діючого макету, про реалізацію отриманих результатів у промисловості. Згадується про розробку з екології. охорони праці та ін.

У введенні коротко викладаються особливості пристроїв, які розробляються, вказується актуальність проекту. Відображається роль і місце елскронних і мікроелектронних засобів у сучасному обладнанні. Показується значення мікропроцесорних засобів обчислювальної техніки у вирішенні проблеми автоматизації і комплексної механізації виробничих і технологічних процесів. Відзначаються техніко-економічні показники пристроїв енергетичної електроніки і способи їх підвищення.

Основний зміст пояснювальної записки рекомендується починати з опису призначення і області застосування пристрою, який буде розроблятися. У цьому розділі слід зупинитися на схемотехнічних та конструктивних особливостях даного обладнання. Необхідно підкреслити, яку ефективність можна було би отримати при впровадженні виконаної розробки. Основна частина пояснювальної записки повинна включати наступні розділи:

• аналітичний огляд;

• розділи, що відображають методику, зміст і результати виконаної роботи;

• конструкторсько-технологічний розділ;

• техніко-економічні розрахунки;

• екологія, охорона праці та техніка безпеки.

Зазначені розділи виконуються відповідно до технічних завдань і можуть містити опис структурних, функціональних або принципово електричних схем, а також конструкції та основні характеристики електричних пристроїв.

Аналітичний огляд рекомендується починати з виконання аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних аналогів і прототипів. В окремих випадках проводиться порівняльний аналіз методів вимірювання та контролю, або методів перетворення. У результаті аналізу формується доцільність проектування заданого пристрою або системи.

При виконанні дипломного проекту розглядаються і порівнюються різні варіанти можливих рішень поставленого завдання. Уточнюється ТЗ на розробку функціональних модулів або системи в цілому. Вибирається оптимальний варіант. Закінчується цей розділ розробкою функціональної та структурної схеми пристрою, що розробляється або алгоритмом функціонування системи на рівні функціональних модулів.

При виконанні дипломної роботи проводяться теоретичні дослідження, формується критерій оптимізації, вибираються варіанти реалізації, визначається математична модель, проводяться теоретичні дослідженні моделі, складається алгоритм використання моделі в інженерних розрахунках.

Зміст і результати виконаної роботи. Цей розділ має включати в себе:

• вибір, обгрунтування і розрахунок принципових схем (програмного забезпечення, оптимального рішення);

• розрахунок параметрів ланцюгів, режимів роботи, характеристик функціональних пристроїв або системи:

• розробку повної електричної схеми або програмного забезпечення.

Для дипломних проектів за типом А, виходячи із заданих вхідних і вихідних параметрів, вибирається оптимальний варіант принципової схеми функціональних пристроїв. Критеріями оптимальності при однакових умовах функціонування є: енергоспоживання, надійність, габарити, вага і вартість. Виконуються розрахунки та отримані результати порівнюють із заданими. Так як реальні елементи мають розкид параметрів, то необхідно, щоб пристрій,який проектується або система забезпечували виконання заданих технічних умов з деяким запасом. Рекомендується забезпечувати запас по всіх якісних показниках на 10-20% у порівнянні із заданими.

Для дипломних проектів за типом Б обгрунтовується вибір апаратних засобів і програмного забезпечення, проводяться схемотехнічні опрацювання та алгоритми функціонування проектованих модулів. Дається детальний аналіз взаємодії програмних і апаратних засобів, модуля що розробляється з іншими модулями системи, уточнюється алгоритм функціонування, складається схема електрична принципова і наводиться перелік елементів. Далі складається програма на одній з мов програмування, розробляються програмні і (або) апаратні засоби для імітації роботи модуля, який проектується в складі системи, розробляється алгоритм і (або) схема електрична функціональна для засобів тестування.

Для дипломних робіт за типом В розробляється програма реалізації задачі, а також виконується розробка закінчених програм проектованих модулів, підпрограм, баз даних. Наводяться приклад розрахунку окремих електричних схем на базі розроблених програмних засобів.

Для дипломних робіт за типом Г проводиться детальний багатопараметричний аналіз варіантів реалізації, виконується побудова цільової функції. Проводиться аналіз по електричних і конструктивних параметрах, а також аналіз з технологічних, екологічних, ергономічних, енергетичних та інших параметрах.

В результаті проводиться вибір і обгрунтування оптимального варіанту.

Конструкторсько-технологічний розділ містить матеріал, в якому визначається основний напрямок розробки конструкторської документації і її склад. . До складу конструкторської документації повинні входити креслення загального виду а також складальне креслення функціонального пристрою, виконаного на базі друкованого монтажу, креслення друкованої плати. В цьому розділі необхідно обгрунтувати спосіб виготовлення друкованої плати, технологію її монтажу і захисту з урахуванням технологічних можливостей підприємства. При конструюванні друкованої плати рекомендується використовувати САПР.

На стадії проектування проводиться, також, орієнтовний розрахунок надійності конструктивно закінчених функціональних електронних вузлів. Метою розрахунку є визначення раціонального складу елементів, що забезпечує необхідні електричні параметри та необхідний рівень надійності даної схеми.

Розділ «Техніко-економічні розрахунки» проводиться за показниками і методиками, заданим кафедрою управління та організації виробництва.

Розділ охорони праці та техніка безпеки визначає основні заходи щодо створення безпечних умов праці, обслуговування і ремонту обладнання, що розробляється. У цьому розділі виконуються необхідні розрахунки з техніки безпеки. Завдання з виконання розрахунків видаються кафедрою теплотехніки, охорони праці та навколишнього середовища. У цьому ж розділі розглядаються питання екології, енерго- та ресурсозбереження на підприємстві.

У висновку дається оцінка отриманих технічних та експлуатаційних характеристик досліджуваних пристроїв, аналізується надійність пристрою. Наводяться висновки про виконання в повному об’ємі завдання дипломного проектування та даються рекомендації щодо застосування отриманих результатів (електричних схем приладів або систем, програмного забезпечення), а також потенціальні можливості їх подальшого розширення та розвитку.

Текст пояснювальної записки ілюструється схемами, вольтамперними характеристиками, графіками, таблицями і номограмами. Кожна ілюстрація повинна мати тематичне найменування і свій порядковий номер на який робиться посилання в тексті, наприклад: (див.рис.5) або (див.табл.1) і т.д. Номер таблиці проставляється в правому верхньому куті, а номер малюнка - внизу під ним. Зміст пояснювальної записки має бути чітким і лаконічним. Виклад у всіх розділах має вестися від першої особи в множині, наприклад (приймаємо, вважаємо). Термінологія, позначення, визначення та одиниці вимірів параметрів у всій записці повинні бути єдиними. У тексті допускається застосування скорочень, що визначаються ГОСТ 2.316-68 (СТ РЕВ 856-76). Допускається, поряд із загальновідомими, вводити власноруч скорочення, наприклад «Мікропроцесорна система управління (МП СУ).». Найменування розділів пояснювальної записки мають бути коротким і записуватися у вигляді заголовків. Перенесення слів у заголовках не допускаються і крапку в кінці заголовка не ставлять.

Розрахункові формули в тексті записуються, як правило, окремим рядком. Причому після написання формули потрібно її роз'яснення, крім загальновідомих формул. Якщо використовуються розрахункові формули, то слід вказувати джерело, звідки вони запозичені, наприклад (... на підставі виразу, отриманого в роботі / 12 /).