Звіт про рух грошових коштів , згідно з п(с)бо 4, складається з трьох розділів:

I. Рух коштів в результаті операційної діяльності.

II. Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності.

III. Рух коштів в результаті фінансової діяльності.

У Звіті не відображають негрошові операції, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів - бартерні операції, а також не відображають внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів.

Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів.

Складання Звіту про рух грошових коштів проводиться в такій послідовності:

1. збирається та готується необхідна інформація;

2. визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;

3. визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності;

4. визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності;

1. визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року.

Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту про фінансові результати), Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

На рух коштів можуть впливати надзвичайні події. Тому у Звіті про рух грошо­вих коштів наводяться дані спочатку без врахування надзвичайних подій, далі рух коштів від надзвичайних подій, потім чистий рух коштів в результаті кожного виду діяльності.

В кінці звіту визначається залишок грошових коштів та їх еквівалентів на кінець звітного року.

Звіт про рух грошових коштів є найважчою формою звітності з точки зору складання, оскільки вимагає багато аналітичних даних.

Інформація, наведена у Звіті про рух грошових коштів, забезпечує користува­чам можливість:

• порівнювати, оцінювати і прогнозувати грошові кошти підприємства;

• досліджувати здатність підприємства погасити зобов'язання з виплати дивідендів;

• виявляти причини різниці між прибутком підприємства і грошовими дохо­дами та витратами;

• аналізувати грошові і негрошові аспекти операцій підприємства та одержу­вати іншу ділову інформацію.

Питання 2.4. «Звіт про власний капітал.»

Звіт про власний капітал — це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства, згідно з Положенням (стан­дартом) бухгалтерського обліку 5, повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік.

У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік ста­тей, за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу тощо.

Звіт про власний капітал заповнюється на основі Балансу, Звіту про фінан­сові результати і аналітичних даних по окремих рахунках бухгалтерського об­ліку.

Питання 2.5. «Примітки до річної фінансової звітності.»

Примітки до звітів є обов'язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва.

У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інформацію про облікову політику підприємства; інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з положеннями (стандартами); інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для за­безпечення її зрозумілості та доречності.

Примітки складаються окремо до кожної з форм звітності.

Зміст приміток визначається наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 2000 р. №302.

У примітках до Балансу подається інформація про оцінку основних засобів, запасів, розкриваються окремі його статті згідно з Положеннями (стандарта­ми) 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 10 "Дебіторсь­ка заборгованість", 11 "Зобов'язання", 12 "Фінансові інвестиції". Зокрема описується склад необоротних активів, методи їх оцінки, амортизації, перелік та розмір фінансових інвестицій; конкретизуються залишки за видами запасів, методи оцінки запасів; перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості, метод визначення величини резерву сумнівних боргів; розк­ривається структура власного капіталу на початок і на кінець року, його збільшення і зменшення за рік за даними аналітичного обліку тощо.

У примітках до Звіту про фінансові результати подається інформація про склад і суму витрат, відображених у статтях "Інші операційні витрати" та "Інші витрати"; склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; склад і суму витрат, які не включені до статей витрат цього звіту, а відображені без­посередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).

У примітках до Звіту про рух грошових коштів слід наводити інформацію про склад грошових коштів та їхніх еквівалентів; склад статей "Інші надход­ження", "Інші платежі" та інших статей, що об'єднують кілька видів грошо­вих потоків; негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності; на­явність значного сальдо грошових коштів та їхніх еквівалентів, що є в наяв­ності у підприємства та недоступні для використання групою, до якої належить підприємство. У разі придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного року потрібно розкрити інформацію про загальну вартість придбан­ня або реалізації майнового комплексу; частину загальної вартості майново­го комплексу, що відповідно була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів; суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі ак­тивів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані; суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) і зобов'язань придбаного або реалі­зованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

У примітках до Звіту про власний капітал всі підприємства повинні розк­ривати призначення та умови використання кожного елемента власного капіта­лу (крім статутного). Особливо це стосується акціонерних товариств, які у примітках повинні подавати інформацію про:

• загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату;

• загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена перед­плата порівняно з передбаченими величинами;

• загальну суму коштів, одержаних у ході передплати на акції із зазначен­ням грошових коштів: внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

• вартісної оцінки майна, внесеного як плата за акції із зазначенням кількості акцій; загальної суми іноземної валюти, внесеної як плата за акції із зазначенням кількості акцій та курсу валюти на день її відображення в обліку;

• акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями: кількість акцій та частка неоплаченого капіталу; номінальна вартість акцій; зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу; права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмежень щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу; акції, що належать самому то­вариству, його дочірнім та асоційованим підприємствам; перелік засновників та кількості акцій, якими вони володіють; кількості акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частка яких у статутно­му фонді перевищує 5%; акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами із зазначенням їх термінів і сум;

• накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

• суми, включені (або не включені) до складу зобов'язань, коли дивіден­ди були передбачені, але формально не затверджені.

Всі інші підприємства подають у примітках до звіту про власний капітал інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; пра­ва, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

Питання 3. «Порядок подання фінансової звітності.»

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких нале­жать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (заснов­никам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюд­жету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно фінансовим відділам райдержад-міністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київсь­кої і Севастопольської міських держадміністрацій. Комерційні банки пода­ють фінансову звітність також Національному банку.

Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на річну та проміжну (квартальну). Проміжна звітність складається щоквартально нароста­ючим підсумком з початку звітного року. Річна звітність передбачає складання фінансової звітності за календарний рік.

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не більше як 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фак­тичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа міся­ця, наступного за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступ­ного за звітним року. Інші органи, установи та організації подають фінансову звітність у терміни, що визначені законодавством.

У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін по­дання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Квартальна фінансова звітність, на відміну від річної, передбачає складання лише двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.

Консолідовану фінансову звітність подає власникам головне підприємство щоквартально у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закін­чення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінан­совій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського об­ліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у по­передніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого при­бутку на початок звітного періоду.

Такі помилки можуть виникати внаслідок арифметичних підрахунків, не­правильного застосування принципів обліку або навмисно.

При виправленні помилок важливо відслідковувати вплив допущеної по­милки на фінансові результати, суму податку на прибуток, суму нарахованих дивідендів, формування резервного капіталу, розрахунок показника прибут­ковості акцій.

Для виправлення помилки необхідно перш за все визначити суму помилки, допущеної в попередні звітні періоди, що призводить до коригування нерозпо­діленого прибутку на початок звітного періоду. Далі потрібно відобразити суму коригування нерозподіленого прибутку за попередній звітний період у Балансі та Звіті про фінансові результати і обов'язково розкрити інформацію про вплив помилки і коригування у Примітках до фінансової звітності.

Зміна облікових оцінок не спричиняє коригування нерозподіленого при­бутку минулого періоду, оскільки вона стосується поточного і майбутніх періодів. Результати змін в облікових оцінках потрібно включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка застосовується для відображення доходів і витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Якщо зміна облікової оцінки впливає на фінансові результати наступних періодів, то це відображається і в наступних періодах. Внаслідок змін облікової оцінки змінюється сума витрат, а зміст бухгалтерських записів залишається без змін.

Зміна облікової політики можлива лише, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінан­совій звітності підприємства.

Для відображення змін облікової політики необхідно перш за все чітко визначити, відбулася зміна облікової політики чи облікової оцінки. При цьо­му слід мати на увазі, що якщо неможливо розмежувати зміну облікової політи­ки та зміну облікової оцінки, то це розглядається і відображається як зміна облікової оцінки. Якщо ж виявиться, що це зміна облікової політики, то не­обхідно визначити вплив такої зміни в сумі, що відноситься до попереднього і поточного звітних періодів. Далі необхідно визначити вплив зміни облікової політики на фінансовий результат попереднього і звітного періодів; відобра­зити коригування сальдо нерозподіленого прибутку за попередній період у Балансі і Звіті про фінансові результати та розкрити зміну облікової політики у Примітках до фінансової звітності.

Події після дати Балансу можуть призвести до позитивних чи негативних результатів і вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у Примітках до фінансової звітності.