Кумулятивний метод

Цей метод ще називають методом списання вартості за сумою чисел років. Амортизаційні відрахування за даним ме­тодом визначаються як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розра­ховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Амортизаційні відрахування при цьому методі розрахову­ються за формулами:

Амортизаційні відрахування = Кумулятивний коефіцієнт Х

Х (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість)

Кумулятивний коефіцієнт = Число років, що залишиться до

Кінця терміну використання об’єкта / Сума років терміну використання об’єкта

У нашому прикладі, оскільки термін використання об'єкту дорівнює 4 роки:

Сума чисел років = 4+3+2+1 = 10

Розрахунок амортизаційних відрахувань буде мати такий вигляд (табл. 6.4.):

Таблиця 6.4

Розрахунок нарахування амортизації технологічної лінії за кумулятивним методом

Рік	Розрахунок	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
				250000
1	4/10x240000	96000	96000	154000
2	3/10x240000	72000	168000	82000
3	2/10x240000	48000	216000	34000
4	1/10x240000	24000	240000	10000

Кумулятивний коефіцієнт визначається кожного року і буде різним, залежно від часу початку до завершення експлу­атації об'єкта. Найбільша сума амортизації нараховується в перший рік, а потім вона зменшується з року в рік. Залишкова вартість об'єкта зменшується до тих пір, поки не досягне ліквідаційної вартості.

Виробничий метод.

При використанні виробничого методу місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації визначаєть­ся діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), який підприємство очі­кує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Щорічна сума амортизації при цьому методі визначаєть­ся за формулами:

Амортизаційні відрахування = Факт. річний обсяг виробництва продукції Х Виробнича ставка амортизації

Виробнича ставка амортизації =

Амортизаційні відрахування = = 0,2

Порядок нарахування амортизації за виробничим мето­дом наведено в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5

Розрахунок амортизації технологічної лінії за виробничим методом

Рік	Фактичний обсяг виробництва	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
				250 000
1	450 000	450 000 х 0,2 = 90 000	90 000	160 000
2	320 000	320 000 х 0,2 = 64 000	154 000	96 000
3	250 000	250 000 х 0,2 = 50 000	204 000	46 000
4	180 000	180 000 х 0,2 = 36 000	240 000	10 000

Операція 4. Нараховано знос основних засобів:

будівлі цеху 4000 грн

будівлі апарату управління 1000 грн

Разом 5000 грн

Відображаючи таку операцію в обліку, треба нагадати, що основні засоби в процесі експлуатації зношуються поступово, передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. Отже, в результаті збільшення зносу основних засобів, яке відображається за кредитом рахунка 13 „Знос (амортизація) необоротних активів" (рахунок пасивний, сума зносу збільшується, збільшення по пасивних рахунках відображається за кредитом), збільшуються і витрати підприємства. Перед складанням бухгалтерських про­ведень витрати , як і у попередніх операціях, повинні бути класифіковані.

У бухгалтерському обліку на суму нарахованого зносу основних засобів роблять такі записи:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн.
91 "Загальновиробничі витрати"	13 " Знос (амортизація) необоротних активів "	4000
92 "Адміністративні витрати"	13 " Знос (амортизація) необоротних активів "	1000

Операція 5. По закінченню звітного періоду сума адміністративних витрат списана на фінансові результати діяльності підприємства.

Зазначена операція не відноситься до процесу виробництва, проте з ме­тою комплексного розуміння порядку формування інформації про витрати підприємства ми її розглянемо.

Як вже зазначалось, адміністративні витрати відносяться до витрат періо­ду та не пов'язані з процесом виробництва. їх розмір не залежить від того, більше чи менше продукції виготовило підприємство у цьому звітному пері­оді. А тому адміністративні витрати, як і усі інші витрати періоду, по закін­ченню звітного періоду відносяться безпосередньо на зменшення фінансо­вих результатів діяльності підприємства. їх списання здійснюється у повній сумі, тобто усі витрати, накопичені протягом місяця на дебеті рахунка 92 „Ад­міністративні витрати", по закінченні звітного періоду відображаються по кредиту цього ж рахунка. У нашому прикладі їх загальна сума становить 21700 грн (700+20000+1000).

Сальдо по рахунку 92 „Адміністративні витрати" на кінець звітного періо­ду немає.

Ця операція у системі бухгалтерських рахунків оформляється таким записом:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн
79 "Фінансові результати"	92 "Адміністративні витрати"	21700

Операція 6. Списана на витрати виробництва сума загальновиробничих витрат.

Підсумок загальновиробничих витрат за звітний місяць визначається як оборот за дебетом рахунка 91 „Загальновиробничі витрати". У нашому при­кладі їх сума становить 35300 грн. (21300+100000+4000).

Списання загальновиробничих витрат на витрати виробництва оформ­ляється таким проведенням:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн
23 "Виробництво"	91 "Загальновиробничі витрати "	35300

Рахунок 23 „Виробництво" є активним, рахунок 91 „Загальновиробничі витрати" також має ознаки активного рахунка. Вище наведена господарська операція призводить до зменшення суми витрат на рахунку 91 „Загальнови­робничі витрати" (зменшення по активних рахунках відображається за кре­дитом) та їх одночасне збільшення на рахунку 23 „Виробництво" (збільшен­ня по активних рахунках відображається за дебетом).

Для аналітичного обліку по рахунку 23 „Виробництво" інформації вище наве­деного бухгалтерського проведення недостатньо. Необхідно знати, скільки загальновиробничих витрат відноситься до собівартості виробу „А", а скільки - до со­бівартості виробу „Б".

Для включення загальновиробничих витрат до собівартості окремих видів продукції, що виробляється підприємством, вони розподіляються між окремими видами продукції пропорційно обраній базі розподілу. В якості такої бази розподілу може бути використана сума заробітної плати, нарахована робіт­никам, зайнятим у процесі виробництва виробів „А" та „Б".

За даними аналітичного обліку до рахунка 23 „Виробництво" (див. нижче) сума заробітної плати, нарахованої робітникам, становила:

• по виробництву виробів „А" 50000 грн;

• по виробництву виробів „Б" 40000 грн;

Разом 90000 грн.

Питома вага заробітної плати робітників, що займалися виробництвом ви­робів „А" (50000 грн) у загальній сумі нарахованої заробітної плати робітникам основного виробництва (90000 грн) становить 55,55% (50000 / 90000 х 100).

Відповідно питома вага заробітної плати робітників, що займалися виробниц­твом виробів „Б" (40000 грн), у загальній сумі нарахованої заробітної плати робіт­никам основного виробництва (90000 грн) становить 44,45% (40000 / 90000 х 100).

Таким чином, загальновиробничі витрати у сумі 35300 грн повинні бути розподілені між виробами „А" і „Б" у пропорції:

• на вироби „А" - 19609 грн. (35300 х 55,555/100);

• на вироби „Б" - 15691 грн. (35300 х 44,45/100 або 35300-19609).

На практиці наведений вище розрахунок розподілу загальновиробничих витрат у більшості випадків складається у вигляді таблиці (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

з/п	Об'єкти обліку витрат	Сума загально­виробничих витрат, що підлягає розподілу	Основна заробітна плата робітників (база розподілу)	Питома вага з/плати робітників, що зайняті на виробництві окремих виробів, у загальній сумі нарахованої з/плати робітникам основного виробництва (гр.4 ряд.1 або 2 / гр.4 ряд. 3 х 100)	Сума загальновиробничих витрат, що відноситься до витрат на виробництво окремих об'єктів обліку (гр.5 ряд. 1 або 2 х гр. 3 ряд. 3 / 100)
1	2	3	4	5	6
1.	Виробництво продукції А	X	50000	55,55%	19609
2.	Виробництво продукції Б	X	40000	44,45%	15691
3.	Разом	35300	90000	100	35300

Визначені у таблиці 3.1 дані необхідні для здійснення записів на рахунках ана­літичного обліку витрат на виробництво, що відкриваються до синтетичного ра­хунка 23 „Виробництво" (див. нижче).

Операція 7. Оприбутковано готову продукцію, випущену із виробництва, за фактичною собівартістю:

продукція А 440000 грн

продукція Б 800000грн

Разом 1240000 грн

У бухгалтерському обліку господарська операція такого змісту оформляєть­ся записом за дебетом рахунка 26 „Готова продукція" (рахунок активний, оприбуткування готової продукції на склад призводить до збільшення її за­лишку, збільшення по активних рахунках відображається за дебетом) та кре­дитом рахунка 23 „Виробництво" (рахунок також активний, оприбуткування готової продукції передбачає списання її собівартості, тобто витрат, понесе­них на її виготовлення, а таке списання зменшує витрати на рахунку 23, змен­шення по активних рахунках відображається за кредитом).

У системі бухгалтерських синтетичних рахунків ця операція буде відобра­жена проведенням:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн.
26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"	1240000

В аналітичному обліку сума цієї операції буде окремо відображена на ана­літичних рахунках, на яких ведеться облік витрат на виробництво виробів „А" і „Б".

Наприклад, Визначити фактичну виробничу собівартість готової продукції та скласти бухгалтерські проводки на її оприбуткування при використанні 8 класу рахунків використовуючи наступні дані:

• витрати сировини і матеріалів склали – 1748,00 грн. (в т.ч. на виробництво продукції – 1200, на ремонт приміщення цеху – 548);

• витрати палива на виробництво продукції склали – 1547,00 грн.;

• нарахована амортизація основних засобів – 1258,00 грн. (в т.ч. обладнання виробничого призначення – 930 грн, будинок цеху – 328 грн.);

• витрати електроенергії та опалення склали – 6458,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (в т.ч. на виробництво готової продукції – 4930 грн, на загальновиробничи цілі – 1528 грн.);

• нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва склала – 15425,00 грн., в т.ч. нараховано за тарифом – 10854 грн., премії за виконання плану – 3567 грн., відпускні – 1004 грн.;

• нарахована з/плата загально виробничому персоналу – 8540 грн.;

• нарахування в фонди соціального страхування (37,22%) - ?;

Відображення обліку витрат на виробництво готової продукції

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Д-т	К-т
1	Списана вартість сировини і матеріалів
	- на матеріальні витрати	801	201	1200
	- на ремонт приміщення цеху	91	201	548
2	Списана вартість палива на матеріальні витрати	803	203	1547
3	Нарахована амортизація
	- обладнання виробничого призначення	831	131	930
	- будинок цеху	91	131	328
4	Списані витрати електроенергії та опалення
	- на матеріальні витрати	803	631	4108,33
	- сума ПДВ	641	631	821,67
	- на загальновиробничи цілі	91	631	1273,33
	- сума ПДВ	641	631	254,67
5	Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва:
	- за тарифом	811	661	10854
	- премії за виконання плану	812	661	3567
	- відпускні	814	661	1004
6	Нарахована з/плата загально виробничому персоналу	91	661	8540
7	Нараховано єдиний внесок в ФСС на з/плату робітників основного виробництва (37,22%)	821	651	5741,19
8	Нараховано єдиний внесок в ФСС на з/плату загально виробничому персоналу (37,22%)	91	651	3178,59
9	Віднесено витрати сировини і матеріалів до виробничої собівартості готової продукції	23	801	1200
10	Віднесено витрати палива до виробничої собівартості готової продукції	23	803	5655,33
	Віднесено витрати з нарахованої амортизації до виробничої собівартості готової продукції	23	831	930
11	Віднесено витрати на з/плату робітників основного виробництва до виробничої собівартості готової продукції:
	- за тарифом	23	811	10854
	- премії за виконання плану	23	812	3567
	- відпускні	23	814	1004
12	Віднесено витрати єдиного внеску в ФСС на з/плату робітників основного виробництва	23	821	5741,19
13	Віднесено загально виробничі витрати на виробничу собівартість продукції	23	91	13867,92
14	Оприбутковано готова продукція за фактичною виробничою собівартістю	26	23	42819,44

Питання 4. «Облік процесу збуту та формування фінансового результату.»

У сучасних умовах господарювання продукція, роботи чи послуги реалізу­ються, в основному, за вільними продажними цінами, які самостійно вста­новлюються підприємством. При цьому ціна продажу повинна бути розрахо­вана таким чином, щоб покрити витрати підприємства, понесені у процесах постачання, виробництва, безпосередньо збуту продукції, а також щоб забезпечити прибуток, необхідний для покриття інших постійних витрат підприє­мства, сплати податку на прибуток, виплати дивідендів.

Під процесом збуту (реалізації) розуміють сукупність операцій з продажу готової продукції (робіт, послуг) споживачам та її оплати. Процес збуту (реалі­зації) є завершальним етапом господарської діяльності підприємства, який включає в себе господарські операції по відвантаженню продукції покупцям, її оплату та завершується визначенням фінансового результату від усієї діяльності підприємства.

Виходячи з економічного змісту процесу реалізації, можна виділити такі основні елементи, які повинні бути відображені у бухгалтерському обліку:

• собівартість продукції (робіт, послуг), що реалізуються;

• продажна вартість цієї продукції (робіт, послуг);

• непрямі податки, що повинні бути нараховані до сплати під час реалі­зації продукції (робіт, послуг);

• фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто різни­ця між продажною вартість продукції (робіт, послуг) та її собівартістю й не­прямими податками;

• оплата реалізованої продукції.

В умовах конкурентного середовища значення і роль процесу реалізації істот­но зростають, адже тільки після реалізації виробленої продукції підприємство от­римує фінансовий результат - те, заради чого воно здійснює свою господарську діяльність. На цьому ґрунтуються завдання бухгалтерського обліку процесу реал­ізації та визначення фінансового результату, основними з яких є:

• достовірне визначення доходу від реалізованої продукції (робіт, послуг) та її собівартості;

• контроль за своєчасною оплатою реалізованої продукції (робіт, послуг);

• своєчасне нарахування податкових зобов'язань перед бюджетом;

• забезпечення інформації для формування продажних цін.

Процес реалізації включає, з одного боку, відвантаження продукції покупцям, а з іншого - одержання оплати за цю продукцію. При цьому, виходячи з прин­ципів бухгалтерського обліку, дохід від реалізації підприємство відображає у мо­мент відвантаження продукції, а одержана оплата за цю продукцію розглядається як погашення дебіторської заборгованості, тобто як зміна структури активів підприємства.

Для обліку процесу збуту та формування фінансового результату застосовуєть­ся ряд бухгалтерських рахунків, зокрема активні стосовно балансу бухгалтерські рахунки 26 „Готова продукція", 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками", пасивний рахунок 64 „Розрахунки за податками й платежами", а також рахунки обліку доходів, витрат і фінансових результатів (небалансові рахунки), у тому числі рахунки 70 „Доходи від реалізації", 79 „Фінансові результати" (обидва мають оз­наки пасивних), 90 "Собівартість реалізації" (має ознаки активного рахунка).

У процесі збуту (реалізації) інформація про собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) накопичується на дебеті рахунка 90 „Собівартість реалізації" у ко­респонденції з кредитом рахунка 26 „Готова продукція". Зазначене бухгалтерське проведення здійснюється за цінами фактичної собівартості виготовленої продукції, по яких остання облікована на рахунку 26 „Готова продукція".

Одночасно інформація про вартість продажу цієї продукції (робіт, послуг) відоб­ражається за кредитом рахунка 70 „Доходи від реалізації" у кореспонденції з ра­хунком 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками". Це бухгалтерське прове­дення робиться за продажною вартістю продукції, яка визначається в укладеній угоді між підприємством та покупцем.

Пізніше, по закінченню звітного періоду, накопичена інформація про доходи від реалізованої продукції, робіт чи послуг (оборот по кредиту 70 „Доходи від реа­лізації") та про собівартість цієї продукції, робіт чи послуг (оборот по дебету ра­хунка 90 „Собівартість реалізації") списується на рахунок обліку фінансових ре­зультатів - 79 „Фінансові результати".

Основними первинними документами, які оформляються у процесі збуту про­дукції, є накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки фактури, що підтверд­жують відвантаження продукції покупцям, а також платіжні доручення, на основі яких отримуються грошові кошти від покупців в якості оплати за відвантажену продукцію.

Отже, процес реалізації та формування фінансового результату відображаєть­ся в системі бухгалтерського обліку підприємства такими основними бухгалтерсь­кими проведеннями:

• на продажну вартість готової продукції, що відвантажена покупцю, або виконаних робіт чи наданих послуг:

Д-т рах. 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

К-т рах. 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно з вищенаведеним у системі бухгалтерського обліку відобража­ються два інших бухгалтерських проведення:

• на вартість реалізованої готової продукції по фактичній собівартості:

Д-т рах. 90 "Собівартість реалізації".

К-т рах. 26 "Готова продукція" або

• на вартість виконаних робіт чи наданих послуг по фактичній собівартості:

Д-т рах. 90 "Собівартість реалізації".

К-т рах. 23 "Виробництво";

• на суму податкового зобов 'язання з податку на додану вартість, яке виникає під час реалізації готової продукції (робіт, послуг):

Д-т рах. 70 "Доходи від реалізації".

К-т рах. 64 "Розрахунки за податками й платежами".

Окрім відображення самого відвантаження готової продукції (виконання робіт чи наданні послуг), в системі бухгалтерського обліку також відображаються інші, пов'язані з цією, господарські операції:

• на суму грошових коштів, отриманих на поточний рахунок у банківській установі від покупців за відвантажену готову продукцію (виконані роботи чи надані послуги):

Д-т рах. 31 "Рахунки в банках".

К-т рах. 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

З процесом реалізації пов'язані витрати на збут (зокрема витрати на транс­портування, навантажувально-розвантажувальні роботи, на рекламу, оплату праці працівникам відділу збуту, утримання основних засобів, що викорис­товуються для забезпечення реалізації продукції, робіт чи послуг).

Такі витрати протягом звітного періоду відображаються за дебетом рахунка 93 "Витрати на збут" (в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків), а наприкінці звітного періоду списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати "записом:

Д-т рах. 79 "Фінансові результати".

К-т рах. 93 "Витрати на збут".

Для визначення фінансового результату від господарської діяльності підприємства в системі бухгалтерського обліку відображаються такі проведення:

• на суму собівартість реалізованої продукції, робіт чи послуг:

Д-трах. 79 "Фінансові результати". К-т рах. 90 "Собівартість реалізації";

• на суму чистого доходу від продажу готової продукції, робіт чи послуг:

Д-т рах. 70 "Доходи від реалізації".

К-т рах. 79 "Фінансові результати";

• на суму фінансового результату:

а) якщо доходи перевищують витрати (прибуток):

Д-т рах. 79 " Фінансові результати ".

К-т рах. 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

б) якщо витрати перевищують доходи (збиток):

Д-т рах. 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

К-т рах. 79 " Фінансові результати ".

Розглянемо методику відображення процесу збуту та формування фінан­сового результату на прикладах.

Операція 1. Відвантажено готову продукцію покупцю. Продажна вартість 120000 грн.

У системі бухгалтерських рахунків ця операція відображається трьома бух­галтерськими проведеннями. На суму доходу від продажу готової продукції необхідно зробити бухгалтерське проведення за дебетом рахунка 36 „Розра­хунки з покупцями та замовниками" (рахунок активний, заборгованість по­купця збільшилась, збільшення по активних рахунках відображається задебетом) та кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації" (рахунок має ознаки пасивного, сума доходу збільшилась, збільшення по пасивних рахунках відображається за кредитом). Бухгалтерське проведення буде мати такий вигляд:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн.
36 „Розрахунки з покупцями та замовниками"	70 "Доходи від реалізації"	120000

Операція 2. Списано з балансу готову продукцію, відвантажену (реалізовану) покупцям, за собівартістю її виготовлення — 90000 грн.

Під час відвантаження готової продукції покупцям її залишок на підприємстві зменшується. Тому така операція в системі рахунків бухгалтерсь­кого обліку повинна відображатись за дебетом рахунка 90 „Собівартість реа­лізації" (рахунок має ознаки активного, відвантаження готової продукції при­зводить до збільшення суми собівартості реалізованої готової продукції, збільшення по активних рахунках відображається за дебетом) та кредитом рахунка 26 „Готова продукція" (рахунок активний, відвантаження готової продукції призводить до зменшення її залишку на складі, зменшення по активних рахунках відображається за кредитом).

Бухгалтерське проведення буде мати такий вигляд:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, гри
90 „Собівартість реалізації"	26 „Готова продукція"	90000

Операція 3. У момент відвантаження готової продукції нараховано зобов 'язання з подат­ку на додану вартість, сума якого становить 1/6 від продажної вартості готової про­дукції— 20000 грн.

Нарахування зобов'язання з податку на додану вартість відбувається за рахунок доходу, отриманого підприємством від продажу готової продукції. Тому зазначена господарська операція повинна бути відображена бухгалтерсь­ким проведенням за дебетом рахунка 70 „Доходи від реалізації" (рахунок має ознаки пасивного, операція призводить до зменшення доходу, зменшення по пасивних рахунках відображається за дебетом) та кредитом рахунка 64 „Роз­рахунки за податками й платежами" (рахунок пасивний, нарахування зобов'я­зання з податку на додану вартість призводить до збільшення заборгованості підприємства перед бюджетом, збільшення по пасивних рахунках відобра­жається за кредитом).

Бухгалтерське проведення буде мати такий вигляд:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн.
70 „Доходи від реалізації-"	64 „Розрахунки за податками й платежами"	20000

Операція 4. Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом (реалізацією) продукції у розмірі 5000 грн. та з/плата управлінському персоналу 2000 грн.

Згідно з вимогами Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку витрати, пов'язані зі збутом готової продукції, робіт чи послуг, повинні обліковуватись у складі витрат на збут підприємства на однойменному бух­галтерському рахунку 93, а витрати, пов’язані з управлінням підприємством обліковуватись у складі адміністративних витрат.

Тому зазначені господарські операції в системі бух­галтерського обліку повинні відображатися проведенням:

• за дебетом рахунка 93 „Витрати на збут" (рахунок має ознаки активного, операція призводить до збільшення витрат підприємства, збільшення по активних рахунках відобра­жається за дебетом);

• за дебетом рахунка 92 „Адміністративні витрати" (рахунок має ознаки активного, операція призводить до збільшення витрат підприємства, збільшення по активних рахунках відобра­жається за дебетом);

• та кредитом рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці" (рахунок пасивний, нарахування заробітної плати призводить до збільшення заборгованості підприємства перед працівниками, збільшення по пасивних рахунках відображається за кредитом).

Бухгалтерське проведення буде мати такий вигляд:

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума операції, грн.
93 „Витрати на збут"	66 „Розрахунки за виплатами працівникам"	5000
92 «Адміністративні витрати»	66 „Розрахунки за виплатами працівникам"	2000

Одночасно з нарахуванням з/плати здійснюється нарахування витрат на обов’язкове державне соціальне страхування. Витрати на обов’язкове державне соціальне страхування відносяться до складу тих витрат до яких була включена з/плата. Так, наприклад якщо нарахована з/плата управлінського персоналу включено до складу адміністративних витрат, то і витрати на обов’язкове державне соціальне страхування будуть віднесені до адміністративних витрат.

Обсяг витрат на обов’язкове державне соціальне страхування залежить від нарахованого місячного фонду оплати праці (ФОП) та ставки єдиного соціального внеску.

Ставка єдиного соціального внеску встановлюється Фондом соціального страхування (ФСС) при реєстрації суб’єкта господарювання, вона залежить класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності.

Обсяг витрат на обов’язкове державне соціальне страхування =