
- •Тема 8. «Облік господарських процесів.»
- •Рішення.
- •Оцінка запасів при списанні їх на виробництво
- •Рішення. Метод середньозваженої оцінки
- •Метод фіфо
- •Нарахування з/плати за відрядною формою
- •Нарахування амортизації
- •Метод прямолінійного списання.
- •Прискорені методи амортизації.
- •Метод зменшення залишкової вартості.
- •Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •Кумулятивний метод
- •Х (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість)
- •Кінця терміну використання об’єкта / Сума років терміну використання об’єкта
- •Виробничий метод.
- •Фоп х Ставка єдиного соціального внеску / 100%
- •Рішення.
- •Рішення.
Оцінка запасів при списанні їх на виробництво
При організації обліку відпуску виробничих запасів необхідно поперед усього визначитись з методом їхньої оцінки. Згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" при відпустці запасів у виробництво, продажу або іншому вибуттю оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом придбання запасів: (ФІФО);
- нормативних витрат;
- ціни продажу (застосовуються на підприємствах торгівлі).
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.
Ідентифікована собівартість використається для оцінки: запасів, які відпускаються, і послуги, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які нe заміняють один іншого.
Оцінка по середньозваженій собівартості проводиться по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.
Оцінка вибуття запасів по методу ФІФО, базується на припущенні, що запаси використаються (списуються на виробництво, продаж) у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство й відбиті в бухгалтерському обліку. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходжень запасів.
Приклад. На 01.05.09р. у магазина «Подарунок» в залишку значилось 25 кг цукерок вартістю 15,8 грн. за 1 кг. Магазин протягом звітного періоду придбав цукерки у такій кількості та за такими цінами в такому порядку:
02.05.09р. 100 кг по 10,5 грн. (в т.ч. ПДВ)
15.05.09р. 250 кг по 36,3 грн. (в т.ч. ПДВ)
20.05.09р. 120 кг по 8,4 грн. (в т.ч. ПДВ)
Протягом травня 2009р. магазином було реалізовано:
10.05.09р. – 105 кг цукерок; 25.05.09р. – 355 кг цукерок.
Визначити за методом середньозваженої собівартості та методом ФІФО собівартість реалізованих цукерок і облікову вартість залишку на 01.06.09р.
Рішення. Метод середньозваженої оцінки
10.05.
(15,8 грн х 25 + 10,5/1,2 грн х 100) / (25 + 100) = 10,16 грн.
Видаток: 105 кг × 10,16 грн = 1066,80 грн.
25.05.
(10,16 грн х 20 + 36,30 грн / 1,2 х 250 + 8,40 грн / 1,2 х 120) / (20 + 250 + 120) = 22,07 грн.
Видаток: 355 кг × 22,07 грн = 7834,85 грн.
С/в реалізованих цукерок = 1066,80 + 7834,85 = 8901,65
Залишок на кінець місяця (од) = 25 кг +(100 кг + 250 кг + 120 кг) – (105 кг + 355 кг) = 35 кг
Залишок на кінець місяця (грн) = 15,8 грн х 25 кг + (10,5/1,2 грн х 100 + 36,30 грн / 1,2 х 250 + 8,40 грн / 1,2 х 120) - 8901,65 = 770,85
Метод фіфо
10.05. 25 кг × 15,80 грн = 395 грн;
80 кг × 10,5/1,2 грн = 700 грн.
Ітого 1095 грн.
25.05. 20 кг × 10,5/1,2 грн = 175 грн;
250 кг × 36,30 грн / 1,2 = 7562,50 грн;
85 кг × 8,40 грн / 1,2 = 595 грн.
Ітого 8332,50 грн.
Разом: 9427,50 грн.
Залишок на кінець місяця:
25 кг +(100 кг + 250 кг + 120 кг) – (105 кг + 355 кг) = 35 кг
в тому числі: 35 кг × 8,40 грн / 1,2 = 245 грн
Оцінка по нормативних витратах укладається в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичного норми витрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися й переглядатися.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгівельної націнки товарів. Цей метод використовується підприємствами, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки.
Облік ТЗВ можна вести одним з двох методів:
методом прямого розподілу з включенням суми ТЗВ безпосередньо до фактичної собівартості придбаних товарів;
методом обліку ТЗВ загальною сумою на окремому субрахунку з наступним розподілом їх між залишком товарів на кінець місяця та реалізованими за звітний місяць товарами.
Метод прямого розподілу ТЗВ полягає в тому, що суму цих витрат розподіляють між конкретними одиницями придбаних запасів. Базою розподілу ТЗВ у цьому випадку може бути кількість одиниць, маса або вартість придбаних запасів. Цей метод розподілу ТЗВ є досить точним, але його застосування можливе лише за умови, що витрати на заготівлю можна ідентифікувати з конкретними одиницями (видами) запасів та їх сума стає відома підприємству одночасно з купівельною вартістю запасів. Тому цей метод більш поширений при придбанні великогабаритних, дорогоцінних, ексклюзивних екземплярів запасів.
Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунка обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, які вибули у звітному місяці.
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Вона відбивається за тією самою кореспонденцією рахунків, за якою відображено вибуття запасів.
Для визначення середнього відсотка і суми транспортно-заготівельних витрат, які підлягають списанню у звітному місяці, доцільно скористатись формулою 2.1 та формулою 2.2 для визначення середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат.
ТЗВсв
=
х 100, (2.1)
де ТЗВсв – середній відсоток транспортно-заготівельних витрат;
ТЗВо – залишок транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця;
ТЗВі - транспортно-заготівельні витрати за запасами, що надійшли у звітному місяці;
Зо - залишок запасів на початок звітного місяця;
Зі – залишок запасів, що надійшли у звітному місяці
ТЗВ = Зв х ТЗВсв, (2.2)
де ТЗВ – сума транспортно-заготівельних витрат;
Зв – вартість запасів, що вибули;
ТЗВсв - середній відсоток транспортно-заготівельних витрат
Приклад. Залишок сировини підприємства на початок звітного місяця становить 200000 грн. Сума транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця, які обліковуються на спеціально відкритому підприємством субрахунку 2010 «Транспортно-заготівельні витрати», становить 26250 грн.
У звітному періоді підприємство придало сировини на суму 288000 грн. (в т.ч. ПДВ). Протягом місяця транспортно-заготівельні витрати склали:
- за послуги посередників (брокерів) - 10320 грн. (в т.ч. числі ПДВ);
- за перевезення транспортній компанії сплачено 9840 грн (в т. ч. ПДВ);
- витрати на навантаження - розвантаження та складування запасів (з/пл комірника та розвантажувальників) становили 6125 грн;
- нарахування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду (37,19%) - ?;
- витрати на страхування ризиків доставки запасів (за договором, укладеним зі страховою компанією) 650 грн.
У звітному періоді було відпущено на виробництво продукції запасів на суму 350000 грн.
Розрахувати суму ТТВ на відпущені у виробництво матеріали та відобразити операції на рахунках обліку.
Облікові записи, пов’язані з надходженням і вибуттям запасів та транспортно-заготівельних витрат, наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Бухгалтерські проведення за операціями руху виробничих запасів і ТЗВ
№ |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
|
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Oтpимано сировина від постачальників |
201 “Сировина й матеріали” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
240000 |
2 |
Відображено суму податкового кредиту з ПДВ |
641 “Розрахунки за податками” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
48000 |
3 |
Проведено оплату за поставлені запаси |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
260000 |
4 |
Відображені транспортно-заготівельні витрати звітного місяця |
|||
4.1 |
- послуги посередників (брокерів) |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
8600 |
- нараховано податковий кредит з ПДВ в вартості послуг брокера |
641 “Розрахунки за податками” |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
1720 |
|
4.2 |
- за перевезення сировини |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
8200 |
- нараховано податковий кредит з ПДВ в вартості перевезення |
641 “Розрахунки за податками” |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
1640 |
|
4.3 |
Нараховано з/пл комірника та розвантажувальників |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
6125 |
4.4 |
Нараховано єдиний соціальний внесок |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування» |
2277,89 |
4.5 |
Витрати на страхування ризиків доставки запасів |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
655 «За страхуванням майна» |
650 |
5 |
Списано витрачені для потреб виробництва виробничі запаси |
23 “Виробництво” |
201 “Сировина й матеріали” |
350000 |
6 |
Списано транспортно-заготівельні витрати за використаними виробничими запасами |
23 “Виробництво” |
2010 “Транспортно-заготівельні витрати” |
41445,60 |
Використовуючи наведені формули, проведемо розрахунок транспортнозаготівельних витрат підприємства, які підлягають списанню за звітний місяць на підприємстві.
1. Визначаємо середній відсоток транспортно-заготівельних витрат:
ТЗВсв = (26250+(8600+8200+6125+2277,89+650))/(200000 + 240000 )х 100 % = 11,8416 %.
2. Знаходимо суму транспортно-заготівельних витрат, яка буде списано у звітному місяці:
ТЗВ = 350000 х 11,8416 / 100 = 41445,60 (грн).
Розглянемо на прикладах порядок відображення в обліку процесу виробництва.
Операція 1. Відпущено зі складу та використано на виробництво матеріали:
на виробництво продукції А на суму 376 000 грн
на виробництво продукції Б на суму 762 000 грн
Разом 1138000 грн
У системі бухгалтерських рахунків ця операція повинна бути відображена за дебетом рахунка 23 „Виробництво" (рахунок активний, витрати на виробництво продукції збільшились, збільшення по активних рахунках відображається за дебетом) та кредитом рахунка 20 „Виробничі запаси" (рахунок активний, виробничі запаси використані і тому їх залишок зменшився, зменшення по активних рахунках відображається за кредитом). Бухгалтерське проведення буде мати такий вигляд:
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
Сума операції, грн. |
23 "Виробництво" |
20 "Виробничі запаси" |
1138000 |
Операція 2. Списано матеріали, використані:
для потреб цехів та інших виробничих підрозділів 21300 грн
для потреб управління підприємства (канцтовари) 700 грн
Разом 22000 грн
Перед тим, як відобразити списання вище перерахованих матеріалів, необхідно класифікувати понесені підприємством витрати. Тільки у цьому випадку складені бухгалтерські проведення будуть достовірними.
Витрачання матеріалів на потреби цехів є виробничими витратами, проте їх не можна прямо віднести до витрат на виробництво окремих виробів (робіт, послуг), а саме цього вимагає рахунок 23 „Виробництво". Тому ці витрати є загальновиробничими та повинні бути відображені на дебеті рахунка 91 „За гальновиробничі витрати" (рахунок має ознаки активного, витрати понесені, а тому збільшились, збільшення по активних рахунках відображається за дебетом).
Витрачання матеріалів на потреби управління підприємством в цілому взагалі не пов'язане з виробничим процесом, тому таке витрачання повинно відноситись до витрат періоду, і у даному випадку відображатись на дебеті рахунка 92 „Адміністративні витрати" (рахунок має ознаки активного, витрати понесені, а тому збільшились, збільшення по активних рахунках відображається за дебетом).
За кредитом обидві операції повинні бути відображені на рахунку 20 „Виробничі запаси" (рахунок активний, виробничі запаси використані і тому їх залишок зменшився, зменшення по активних рахунках відображається за кредитом). Бухгалтерські проведення будуть мати такий вигляд:
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
Сума операції, грн. |
91 "Загальновиробничі витрати" |
20 "Виробничі запаси" |
21300 |
92 "Адміністративні витрати" |
20 "Виробничі запаси" |
700 |