Найбільш поширеними помилками в обліку є:

• запис неправильного тексту, що в результаті змінює або зміст операції, або напрямок здійснення певних витрат;

• запис неправильних одиниць виміру матеріальних ціннос­тей, облікової ціни одиниці запасів, що в результаті змінює підсу­мок по конкретній операції;

• запис неправильних розцінок при виконанні робіт працівни­ками, що призводить або до заниження, або до завищення фонду оплати праці по підрозділах та підприємству в цілому;

• встановлення неправильної кореспонденції між рахунками, яка призводить в результаті до записів в інших облікових регістрах;

• порушення правил подвійного запису і взаємозв'язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунка­ми;

• неправильне виведення оборотів і сальдо по рахунках та ін.

Треба зазначити, що обробка інформації як вручну, так і з використанням обчислювальної техніки зовсім не гарантує нездійснення помилок.

Помилки в обліку можуть бути локальними за умов, коли неправильні записи (помилки) відмічаються лише в одному обліковому регістрі і при цьому не впливають в подальшому на систематизацію інформації в інших облікових регістрах, а також транзитними коли помилка в одному обліковому регістрі призводить до ланцюгових змін (помилок) в інших облікових регістрах, а також звітності підприємства.

Одним із найбільш поширених способів виявлення помилок, допущених в обліку, є пунктування записів. Він полягає у тому, що в процесі перевірки записів в декількох облікових регістрах, де були виявлені розбіжності, біля аналогічних цифр ставиться позначка "V", яка засвідчує тотожність даних. Це дає змогу побачити, яка час­тина інформації вже перевірена і що необхідно буде ще опрацювати з метою пошуку помилок.

Дієвим способом виявлення помилок в разі порушення правил подвійного запису і взаємозв'язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками є складання оборотних відомо­стей як по синтетичних, так і аналітичних рахунках.

Треба зауважити, що перевірка з метою виявлення помилок може бути як суцільною, коли вона здійснюється на всіх ділянках облікової роботи, так і вибірковою, коли здійснюється пошук поми­лок за певними ділянками облікової роботи або окремими операціями.

В залежності від характеру помилок використовують різні способи їх виправлення. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.) передбачено виправлення помилок наступними способами:

1. коректурний;

2. червоного сторно (від'ємних чисел).

Помилки в первинних документах, облікових регістрах звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються, і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати ви­правлене.

В свою чергу помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом "червоного сторно". Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пас­тою кулькових ручок (із знаком "мінус" або у рамці), а правильний за­пис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспон­денція рахунків бухгалтерського обліку.

Помилки в облікових регістрах за поточний період, що ви­правляються способом доповнюючих проводок, використовують у випадках, коли кореспонденція між рахунками вказана правильно, але операцію зазначено у меншій сумі, аніж було по факту її здійснення. В цьому випадку складають доповнюючу проводку за тією ж самою кореспонденцією рахунків, що й початковий запис, на різницю між правильною і зменшеною сумою по операції.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.

Виправлення помилок, які трапляються при визначенні коре­спонденції між рахунками, способом "червоного сторно" розглянемо на прикладі із залученням бухгалтерських рахунків.