2

Тема 4. «Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис.»

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх сутність та будова.

2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

3. Подвійний запис та порядок відображення господарських операцій на рахунках.

4. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.

Основні поняття. Система рахунків, активні рахунки, пасивні рахунки, основні рахунки, регулюючі рахунки, кальку­ляційні рахунки, транзитні рахунки, подвійний запис, кореспонденція рахунків, синтетичні рахунки, аналітичні рахунки.

Питання 1. «Рахунки бухгалтерського обліку, їх сутність та будова.»

Оперативне управління підприємством (установою, організацією) з метою прийняття відповідних управлінських рішень викликає необхідність мати постійну інформацію про стан і рух активів та джерел їх утворення. У зв'язку з цим в бухгалтерському обліку застосовується система рахунків.

Система рахунків — спосіб економічного групування, поточного відобра­ження і оперативного контролю за активами організації, джерелами їх утво­рення і господарськими операціями. Система рахунків практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Кожен рахунок призначений для відображення конкретного об'єкта обліку. Тобто, бухгалтерський рахунок виступає засобом групування (узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворення, а також господарських процесів, які підтверджені документально і згруповані за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за змінами в процесі діяльності підприємства.

Будь-який рахунок являє собою таблицю двохсторонньої форми, ліва частина якої має назву "дебет" (від лат. debet - він винен), права - "кредит" (від лат. credit — він вірить).

Отже, дебет - це ліва частина таблиці, яка відображає побудову рахунка бух­галтерського обліку. Кредит — це права частина таблиці, яка відображає побудову рахунку бухгалтерського обліку.

Рахунок складається з таких частин: найменування, залишок (сальдо), обо­рот по дебету, оборот по кредиту.

Найменування рахунка - це найменування об'єкту господарських засобів, джерела їх утворення або господарського процесу, інформація про котрий відображається на рахунку.

Залишок (сальдо, від італ. saldo - розрахунок, залишок) - сума засобів, на­явна за певним їх видом (рахунком) на момент спостереження. Фактично він являє собою різницю між підсумками записів по дебету і кредиту рахунків з урахуванням змін по рахунку на кінець звітного періоду. Сальдо може бути початковим (вхідним), тобто залишок засобів на початок звітного періоду, і кінцевим (вихідним), тобто залишок засобів на кінець звітного періоду.

В залежності від того, на якій стороні рахунка записується сальдо, воно може бути дебетовим або кредитовим.

Рахунок, який не має сальдо (воно рівне нулю), має назву закритий рахунок.

Відкрити рахунок - означає відобразити на ньому залишок на початок періоду, закрити рахунок — звести його сальдо до нуля.

Оборот по дебету — сума записів господарських операцій по дебету без враху­вання сальдо по дебету на початок періоду.

Оборот по кредиту - сума записів господарських операцій по кредиту без врахування сальдо по кредиту на початок періоду.

Значення господарських операцій, які збільшують рахунок, записуються на тій стороні рахунка, на котрій розміщене початкове сальдо. Записи, які зменшують рахунок, - на стороні, протилежній початковому сальдо. Числові записи по рахун­ку здійснюються без будь-яких додаткових арифметичних знаків „+" або „-".

З учбовою метою можна користуватися спрощеною схемою побудови ра­хунка (інколи таку схему називають Т-рахунком) (рис. 1.).

Залишок засобів або джерел їх утворення на початок або кінець періоду має назву „Сальдо". В нашому випадку сальдо початкове (Сп) дорівнює 30000 грн, а сальдо кінцеве (Ск) дорівнює 38100 грн. Сума по операціях за звітний період називається оборотом по рахунку. Рахунок може мати два обороти - дебетовий оборот (ОБд) і кредитовий оборот (ОБк). У нашому прикладі Обд = 21300 грн., Обк = 13200 грн.

Рахунок „ Виробничі запаси'

Д-т		К-т
Сп	30000
1.	20500	2.	12000
3.	800	4.	1200
ОБд	21300	Обк	13200
Ск	38100

Рис. 1.2. Спрощена схема побудови бухгалтерського рахунка

(на прикладі рахунка 20 «Виробничі запаси»)

Рахунки бухгалтерського обліку по відношенню до балансу діляться на дві гру­пи: рахунки для обліку господарських засобів (активні рахунки) і рахунки для об­ліку джерел утворення активів (рахунки джерел або пасивні рахунки).

Всі рахунки господарських засобів - рахунки активні. Вони мають таку будову:

• залишок по рахунку (може бути лише дебетовим);

• оборот по дебету (означає надходження активів);

• оборот по кредиту (означає використання, вибуття активів).

Отже, активні рахунки - це рахунки, призначені для реєстрації, групування та систематизації інформації про стан, рух та зміни господарських засобів за їхніми видами (при їх класифікації за складом та функціональною роллю в процесі виробництва).

Операції по будь-якому активному рахунку можуть мати сальдо кінцеве (Ск) більше або рівне 0. По активному рахунку сальдо кінцеве (Ск) менше нуля бути не може, оскільки неможливо витратити активів більше, аніж їх було.

До активних відносяться рахунки: 10 „Основні засоби", 12 „Нематеріальні активи", 20 „Виробничі запаси", 30 „Каса", 31 „Рахунки в банках", 37 «Розрахунки з різними дебіторами» тощо.

Всі рахунки джерел утворення активів — пасивні. В пасивному рахунку початковий залишок завжди відображається по кредиту (кредитове сальдо), на цій же стороні рахунка відображається і збільшення джерел. Зменшення джерел відображається по дебету пасивних рахунків.

Пасивні рахунки - рахунки, призначені для групування, систематизації і вторинної реєстрації інформації про стан, рух та зміни джерел господарських засобів підприємства.

До пасивних відносяться рахунки: 40 „Статутний капітал", 42 „Додатковий капітал", 50 „Довгострокові позики", 66 „Розрахунки за виплатами праців­никам", 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» тощо.

Особливу групу складають активно-пасивні рахунки, які об'єднують в собі ознаки активних і пасивних рахунків.

Питання 2. «Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.»

З метою глибокого розуміння здійснюваних господарських операцій та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку бух­галтерські рахунки необхідно певним чином класифікувати.

Бухгалтерські рахунки класифікуються за двома ознаками (рис.2.1):

1. за економічним змістом;

2. за призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає мож­ливість згрупувати рахунки в залежності від того, що на них обліко­вується.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою дає можливість з'ясувати для яких цілей і отримання яких показників пе­редбачено рахунок, що відображується по його дебету та кредиту, а також що характеризує залишок відповідного рахунка.

Зауважимо, що обидві класифікації рахунків є взаємопов'яза­ними і доповнюють одна одну.