
- •Технічний коледж Методичні вказівки до дипломного проектування
- •5.092503 “Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва”
- •1. Вступ
- •Типове завдання на виконання дипломного проекту з теми “Вдосконалення системи автоматизації технологічного процесу (установки)”
- •1. Техніко-економічне обґрунтування проекту
- •2. Технічні характеристики об'єкта
- •3. Система автоматизації
- •4. Розрахунок економічної ефективності
- •5. Заходи з охорони праці та захисту навколишнього середовища
- •7. Розрахунок сар
- •3. Виконання дипломної роботи
- •4. Вимоги до оформлення дипломної роботи
- •Дипломний проект оформляється в рамках стандартного розміру.
- •5. Підготовка і організація захисту дипломної роботи
- •Приклади бібліографічного описання літературних джерел Література
- •Форми специфікацій, переліків і таблиць
- •1. Графічна частина
- •1.2. Перелік апаратури до принципових схем і монтажних матеріалів до схем з'єднань зовнішніх проводок
- •Перелік складових частин до креслення щитових конструкцій
- •2.1. Таблиці до проектного компонування пункту управління
- •2.2. Специфікація приладів і засобів автоматизації
- •2.3. Відомість монтажних матеріалів
3. Виконання дипломної роботи
Основними етапами виконання дипломної роботи є:
Вибір теми.
Підбір і вивчення наукової літератури, методичних і інструктивних матеріалів, статистичних даних.
Розробка плану написання дипломної роботи.
Розробка й одержання завдання на дипломну роботу.
Нагромадження, обробка й аналіз фактичного (статистичного) матеріалу згідно теми дослідження.
Написання й оформлення дипломної роботи.
Підготовка до захисту і захист дипломної роботи.
Починається дипломна робота з вибору і формулювання теми. Цей процес дуже важливий і тривалий. Переддипломний етап роботи ґрунтується на базовій підготовці студента на 1-2 курсах і формується в період проходження виробничої та переддипломної практик.
Тематика дипломних робіт розробляється цикловою комісією і щорічно уточнюється.
Тему дипломної роботи студент вибирає самостійно, консультуючись у свого наукового керівника. Крім того, студент має право самостійно запропонувати тему дипломної роботи. Циклова комісія розглядає аргументи студента і приймає рішення або задовольнити, або відхилити його пропозицію.
Студенту призначається науковий керівник. Погоджені з науковими керівниками теми дипломних робіт подаються на розгляд і затвердження циклової комісії, а потім затверджуються наказом директора ТК НУВГП.
Після закріплення за студентом теми дипломної роботи йому виділяється час для творчої роботи.
Науковий керівник разом з дипломником розробляє завдання на дипломну роботу, реалізація якого студентом повинна забезпечити своєчасне виконання роботи і її високу якість.
Завдання на дипломну роботу студента включає термін подачі завершеної дипломної роботи, перелік питань, що підлягають розробці
Підсумкові матеріали для дипломної роботи студент підбирає під час проходження переддипломної практики з перших днів її проходження. Під час збору фактичних даних, вивчення необхідної інформації план роботи може коректуватися.
Експерт (рецензент) дипломної роботи повинен у своєму висновку засвідчити науковий рівень та практичну цінність роботи, оцінити рівень практичних рекомендацій і пропозицій, викладених у дипломній роботі.
4. Вимоги до оформлення дипломної роботи
Необхідно уважно віднестися до оформлення дипломної роботи. Виклад і розміщення розглянутих у текстовій частині питань і розділів роботи повинні бути послідовними і логічними, а матеріал розміщатися в наступному порядку:
форзац - чиста сторінка;
завдання на дипломну роботу;
зовнішня рецензія, завірена печаткою організації і підписом рецензента;
відгук наукового керівника;
зміст;
текст роботи, що складається з вступу, основної частини, висновків;
список використаних джерел;
додатки.
Дипломна робота оформляється у твердій обкладинці.
Дипломна робота набирається на комп'ютері і роздруковується на одній стороні листа формату А-4 через полуторний інтервал шрифт Times New Roman кегль 14. У тексті дипломної роботи (80 машинописних сторінок загального тексту) повинні бути чітко виділені абзаци (15-17 мм від краю, чи відстань 5-6 букв). Відстань між заголовками і текстом 13-17 мм (2 інтервали), підкреслювати їх не потрібно. Розмір полів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 25 і нижнє - 20 мм.
Шрифт повинен бути чітким, колір - чорний. Оформлення таблиць, схем та графіків також виконується на комп’ютері.
Стиль оформлення формул: шрифт Times New Roman Cyr, 14 pt, звичайний, відступ 0,5 см, рівняння по центру, табуляція по правому краю на 1,7 см. Для редактора формул наступні параметри: великі, малі грецькі літери та символи – шрифт Symbol, інші Times New Roman Cyr. Розміри: звичайний 14 pt, крупний індекс 8 pt, дрібний індекс 7 pt, крупний символ 18 pt, дрібний символ – 14 pt.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.
Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Формули нумерують арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого краю листа в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.
Розділи роботи розміщуються згідно зазначеної у змісті послідовності і кожен з них повинен починатися з нової сторінки.
Заголовки структурних частин дипломної роботи: «ЗМІСТ», «РЕФЕРАТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують прописними літерами, розміщуючи по центру.
Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої прописної). Розділи нумеруються арабськими цифрами, а параграфи (підрозділи) - цифрою розділу і параграфа через крапку - 1.1. чи 2.1. (при цьому крапка ставиться наприкінці останньої цифри). Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка, з абзацу друкують заголовок розділу прописними літерами.
Усі сторінки повинні бути пронумеровані арабськими цифрами. Нумерація повинні бути наскрізною від титульного до останнього листа тексту, включаючи схеми, таблиці та інші додатки. Номер сторінки ставлять у нижньому правому куті. Першою сторінкою курсової роботи є титульний лист. Нумерація проставляється починаючи зі сторінки “РОЗДІЛ 1” і закінчуючи останньою сторінкою роботи.