20. Розвиток міжнародного лізингу в Україні.

Основним нормативним актом, який регулює лізингову діяльність зараз в Україні, є Закон України “Про лізинг”, прийнятий 16 грудня 1997 р. Міжнародні лізингові операції здійснюються відповідно до Закону України “Про лізинг”, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб’єктами лізингу. Оподаткування лізингу регулюється Законом України “Про податок на додану вартість” та Законом “Про оподаткування прибутку підприємств”. Бухгалтерський облік лізингових операцій ведеться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку орендних операцій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.07.95 № 128. Під час здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовується Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.02.96 № 29. Положення щодо лізингу також містяться в Законі України “Про банки та банківську діяльність” та митному законодавстві України.

Державне регулювання лізингу в Україні також здійснюється через створення спеціальних фондів. Наприклад, з метою поліпшення матеріально-технічного й сервісного забезпечення сільськогосподарського виробництва Кабінет Міністрів України прийняв постанову про створення державного лізингового фонду для технічного переоснащення сільського господарства. Ця постанова передбачає створення державного лізингового фонду та використання його коштів на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки на засадах платності та повернення.

За час свого існування Міністерство у справах науки та технологій створило державне підприємство “Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія”. Ця лізингова компанія здійснює придбання обладнання за рахунок коштів Державного інноваційного фонду та надає його в лізинг підприємствам. Також створюються регіональні фонди сприяння розвитку лізингу, наприклад Харківський лізинговий фонд, Херсонський лізинговий фонд, Західноукраїнське регіональне об’єднання “Західлізинг” (м. Львів). Завдання й функції фондів сприяння розвитку лізингу визначаються в їхніх статутах, що затверджуються органами виконавчої влади, які уповноважені створювати такі фонди.

Державне регулювання лізинговою діяльністю здійснюється в наступних напрямках:

1. Прийнято цілий ряд законів та інших нормативних актів, які регулюють лізингову діяльність.

2. Законодавством України передбачені певні пільги з лізингових операцій.

3. Проводиться робота щодо ратифікації Отавської Конвенції з міжнародного фінансового лізингу.

4. Створюються лізингові фонди та компанії з участю урядових органів, а також з використанням коштів із держбюджету.

Ринок лізингу в Україні перебуває на початковій стадії розвитку. Використання лізингових операцій у нашій державі почалося в 1987 р. в результаті переходу підприємств на орендні форми господарювання. Зараз національна промисловість та сфера комерції перебувають на тій стадії розвитку, яка створює великий попит на фінансові інструменти. Національна банківська система не задовольняє цей попит. Введення будь-якої інновації, яка могла б частково задовольняти цей попит, заохочується. Лізинг – це саме та форма фінансування, яка має потенціал грати важливу роль у ефективному поєднанні цих розбіжностей.