1.3. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою притаманними їй методами. Визначення предмета має принципове значення для обґрунтування самостійності тієї або іншої галузі знань.

Кожна з галузей виділяє у предметі дослідження специфічні аспекти або відносини. Предметом тієї або іншої науки вважають те специфічне, що дає змогу вирізнити її серед інших наук. Наприклад, у медицині об’єктом вивчення є людина. Предметом дослідження окремих медичних наук є її органи. Те саме спостерігається і в економіці.

Предмет економічного аналізу охоплює:

економічні процеси, які відбуваються в результаті господарсько-фінансової діяльності;

• причинно-наслідкові зв'язки, які визначають використання всіх видів ресурсів та результати діяльності;

• резерви та способи підвищення ефективності діяльності та зміцнення конкурен­тоспроможності підприємств [61].

Тільки встановивши причинно-наслідкові. зв'язки різноманітних сторін діяльності, можна швидко визначити, як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактора, зробити обгрунтування будь-якого управлінського рішення, передбачити, як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажів, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції у разі зміни будь-якої виробничої ситуації [50].

Об'єкти аналізу, на відміну від предмета. - це передусім окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності становлять предмет економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства тощо [68].

Основна відмінність предмета від об'єкта полягає в тому, що предмет містить лише головні, найістотніші з погляду певної науки властивості й ознаки.

Метою економічного аналізу є

1. дати правильну оцінку стану об'єкта і показати, наскільки вона відрізняється від планового;

2. виявити можливості і шляхи виведення об'єкта з фактичного стану в належний;

3. визначити розмір і характер резервів підвищення ефективності господарювання;

4. підготувати матеріали для вибору оптимальних рішень із оперативного регулювання виробництва і планування подальшої господарської діяльності з урахуванням виявлених резервів [68].

5. В закладах невиробничої сфери (медичні та навчальні заклади тощо) аналіз ведеться для оцінки народногосподарського, економічного і соціального, ефекту, який досягається в результаті діяльності, а також дотримання ними режиму економії і кошторису витрат на їх утримання.

Основними завданнями економічного аналізу є:

1. оцінка господарської діяльності підприємств і виконання плану;

2. виявлення позитивних і негативних факторів, які впливають на роботу підприємств;

3. контроль за ходом виконання плану, а також обгрунтованості і реальності плану;

4. виявлення невикористаних резервів підвищення якості продукції, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, а також пришвидшення оборотності оборотних засобів;

5. контроль за впровадженням режиму економії та ефективності виробництва [68; с. 10].

1.4. Основні принципи проведення економічного аналізу

Аналітичне дослідження, його результати та їхнє використання в управлінні виробництвом повинні відповідати певним вимогам. Ці вимоги накладають свій відбиток на хід дос­лідження і повинні обов'язково виконуватися під час організації, його здійснення і практичного | використання результатів аналізу [5, 27, 50,61,68]. Найважливіші принципи аналізу зображено \ на рис. 1.1.

Державний підхід полягає у тому, що оцінка певних проявів економічного життя [дійснюється з урахуванням державної економічної, соціальної, екологічної, міжнародної політики та чинного законодавства.

Принцип науковості грунтується на положеннях діалектичної теорії пізнання; враховує вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовує досягнення НТП. новітні прогресивні методи економічних досліджень.

Комплексність охоплює максимум структурних підрозділів і напрямків діяльності. Всебічно вивчає причинні залежності розвитку господарювання організації.

Системність полягає у тому, що об'єкт, який вивчають, розглядають як складну динамічну- систему, що містить елементи, пов'язані між собою та із зовнішнім середовищем. Повинні

враховуватися всі внутрішні і зовнішні зв'язки, взаємозалежності та взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

Об’єктивність базується на перевіреній інформації, яка достовірно відображає об’єктивну реальність, а висновки повинні обгрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Це вимагає постійного удосконалення організації системи обліку, аудиту, ревізії і контролю, вето дики аналізу для підвищення точності та вірогідності розрахунків.

Дієвість означає спроможність активно впливати на результати виробництва, своєчасно виявляти недоліки в діяльності та оперативно інформувати про це керівництво підприємства. Цей принцип спонукає до практичного використання результатів аналізу в системі управління підприємством для. розроблення конкретних заходів щодо обгрунтування, коригування планових показників.

Плановість полягає у виконанні аналізу за планом, системно і систематично. Це пояснює необхідність планування аналітичної роботи в організації, розподіл обов’язків між виконавцями і контролю за її виконанням.

Оперативність - це вміння швидко та чітко здійснювати аналіз ситуацій, приймати відповідні управлінські рішення і- впроваджувати їх у життя підприємства.

Демократизм передбачає участь широкого кола працівників у здійсненні аналізу, забез­печує повніше виявлення прогресивного досвіду і використання Внутрішніх господарських резервів.

Ефективність базується на тому, що витрати на виконання аналізу повинні бути доціль­ними, своєчасними» давати багаторазовий ефект.

Цих принципів необхідно дотримуватися, виконуючи аналіз* господарської діяльності на будь-якому рівні управління.

Розділ 2

ВИДИ АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ