5.5. Аналіз витрат на оплату праці

До складу витрат на оплату праці входять всі витрати підприємства на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Витрати на оплату праці (фонд оплати праці) складаються з фонду основної, заробітної плати і фонду, додаткової заробітної плати [14].

Встановлюють частку виплат, пов'язаних з незабезпеченістю підприємства кадрами необхідних професій і кваліфікованої підготовки (доплати за різницю розрядів, робіт), з вико­нанням працівниками невластивих їм функцій (оплата верстатників, залучених на будівельні роботи), а також з удосконаленням організації Виробництва і праці: доплати за суміщення професій, заміщення посад тощо [50,68],

Особливу увагу приділяють виявленню усіх, видів невиробничих виплат і втрат, що спри­чиняють зростання собівартості продукції.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємствах необхідно аналізувати у тісному взаємозв'язку з дослідженням питань оплати праці.

Аналізуючи фонд заробітної плати, насамперед необхідно розрахувати абсолютне та відносне відхилення його фактичного значення від планового. Такі відхилення визначаються як загалом по підприємству, так і по виробничих підрозділах та категоріях працівників. Відносні відхилення розраховують як різницю між фактично нарахованою зарплатою і плановим фондом, скоригованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції. Але треба зауважити, що такому коригуванню підлягає лише змінна частина фонду заробітної плати (зарплата робітників за відрядними розцінками, премії за виробничі результати, відпускні відповідно до частки змінної зарплати), яка змінюється пропорційно до обсягів виробництва продукції. Тому, розраховуючи відносне відхилення щодо фонду зарплати, використовують поправковий Коефіцієнт питомої ваги змінної зарплати у загальному фонді [15,40,57].

К_п - поправковий коефіцієнт (питома вага змінної зарплати у загальному фонді).

Отже, в остаточному результаті формула відносного відхилення фонду зарплати матиме такий вигляд:

У ході аналізу необхідно з’ясувати, під впливом яких факторів сталися зміни фонду заро­бітної плати.

Для цього окремо аналізують змінну та постіййу частини фонду зарплати [15, 57].

На змінну частину фонду зарплати впливають такі фактори: обсяг виробництва продукції, структура продукції, питома трудомісткість, рівень середньогодинної оплати праці. Розрахо­вують вплив цих факторів способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку такий [14, 27,50,68,]:

1. розраховують абсолютне відхилення фактичної змінної частини фонду зарплати від планової;

2. обчислюють умовну величину першої змінної частини фонду зарплати (за планом,

перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції При плановій структурі):

ЗФЗП _ум1 = ЗФЗП пл * % виконання плану з виробництва продукції / 100;

3. розраховують умовну величину другої змінної частини фонду зарплати (за планом,

перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції і фактичну структуру):

ЗФЗП _ум2 = ∑(фактичний обсяг виробництва продукції і-го виду * пряма оплата праці за оди­ницю продукції і-го виду за планом);

4. розраховують умовну величину третьої змінної частини фонду зарплати (фактично при фактичній питомій трудомісткості та Плановому рівні оплати праці): ЗФЗП _ум3 = ∑( (фактичний обсяг виробництва продукції і-го виду * фактична питома трудо­місткість продукції і-го виду * плановий рівень оплати праці за 1 людино-годину);

5. визначають вплив факторів на абсолютне відхилення фактичної змінної частини фонду зарплати від планової:

а) обсягу виробництва продукції: ЗФЗП_ум1 - ЗФЗПпл;

6. структури виробленої продукції: (ЗФЗП_ум1-ЗФЗП_ум2);

в) питомої трудомісткості продукції: (ЗФЗП_ум3 - ЗФЗП_ум2);

г) рівня оплати праці: (ЗФЗПф - ЗФЗП_ум3).

Постійна частина фонду оплати праці залежить від двох факторів: середньоспискової чисельності працівників-погодинників та середнього заробітку за аналізований період. Середній заробіток, своєю чергою, залежить від кількості відпрацьованих днів у середньому одним робітником за аналізований період, середньої тривалості робочого дня та середньогодинного заробітку [15,40,57].

Вплив цих факторів на зміну постійної частини фонду зарплати можна розрахувати спосо­бом абсолютних різниць. Наприклад, обсяг впливу зміни середньоспискової чисельності працівників-погодинників (кількісний фактор) визначається як добуток відхилення за чисельністю та плановим середнім заробітком одного працівника за аналізований період. Вплив зміни середнього заробітку (якісний фактор) знаходять як добуток відхилення за середнім заробітком та фактичною чисельністю працівників-погодинників [14, 50].

Постійну частину фонду зарплати можна записати і так:

де КП - кількість працівників;

Д - кількість відпрацьованих днів одним працівником у середньому за рік; ф - середня тривалість робочого дня;

ГЗП - середньогодинна зарплата одного працівника.

З урахуванням цієї моделі, можна визначити вплив інших названих вище факторів на зміну постійної частини фонду зарплати [15,40,57]:

а) кількості відпрацьованих днів одним працівником у середньому за рік:

б) середньої тривалості робочого дня:

в) середньогодинної зарплати одного працівника:

Виконуючи аналіз, необхідно також встановити відповідність між темпами зростання середньої зарплати та продуктивності праці. Для цього розраховуються індекси середньої зарплати та продуктивності праці [14,27]:

де СЗ - середня зарплата (фактична за аналізований період та базисна);

РВ - середньорічний виробіток (фактичний за аналізований період та базисний).

Треба також розраховувати коефіцієнт випередження (відставання) темпів зростання про­дуктивності праці:

В умовах інфляції рекомендують під час розрахунку індексу середньої зарплати враховувати індекс зростання споживчих цін (Іц) [14,27, 50,68, ]:

Якщо значення цього коефіцієнта перевищує одиницю, то темгіи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання зарплати.

Зміна співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і темпами зростання зарплати викликає відносну економію (перевитрати) фонду зарплати, яку розраховують так [15, 40,57].

Розділ 6

АНАЛІЗ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ