Аудит, ревізія, контроль

Аудиторська діяльність, як свідчить світова практика, покликана забезпечувати захист інтересів власника - держави або громадянина, сприяти формуванню довіри до аудиторів з боку замовників. Під аудитом мають на увазі незалежну перевірку і вислів думки ( у вигляді аудиторського висновку) про достовірність фінансової звітності підприємства, фірми, організації або структури

Організаційно-правової форми за минулий період і видачу відповідного висновку з цього питання, а також контроль за дотриманням ними законів і норм господарського права і податкового законодавства. В умовах ринкових відносин окремі підприємства і фірми виступають незалежними виробниками продукції, проте, фінансові результати їх господарської діяльності цікавлять широкі круги користувачів інформації. Серед користувачів фінансової звітності можна назвати, перш за все власників, адміністрацію і працівників підприємства, постачальників, покупців готової продукції і послуг, інвесторів, страхові компанії, банки, кредиторів, податкові інспекції, органи пенсійного фонду, сприяння зайнятості населення, страхування. Користувачі фінансової інформації безпосередньо зацікавлені в достовірності даних про фінансові результати діяльності підприємства, фірми, оскільки від цих результатів залежать їх власне фінансове благополуччя, а також надходження засобів до бюджету. Оскільки інтереси вказаних вище груп споживачів часто не співпадають, з'являється об'єктивна необхідність в оцінці і підтвердженні достовірності звітних даних. І таке підтвердження фінансової (бухгалтерської) звітності дає незалежний експерт аудитор, аудиторська фірма.

бартерний торговий дім

Бартерний Торговий Дім. Звичайно, бартером можна займатися на двосторонній основі, проте ефективнішим, на наш погляд, є обмін, організований в рамках Бартерного Торгового Дома /БТД/. Такий обмін давно використовується, наприклад, в США широко відомі найбільші компанії, що працюють у сфері бартеру. Основне призначення бартерних торгових домів - полегшити обмін товарів або послуг. Така структура функціонує як торгова компанія, регулююча операції і що проводить розрахунки між членами БТД на кліринговій основі. Основна функція Торгового Дому - організація бартерного обміну між своїми клієнтами на постійній основі. Крім того, БТД виконує функції комерційного балка, веде рахунок членів БТД, здійснює переказ коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. У розрахунках БТД відсутня готівка. Іноді бартерні торгові доми, випускають "чеки", які використовуються при обміні. Можуть також застосовуватися мірки про кольорове кодування для кожного місяця на суми кредитів, що видаються членами БТД . У щомісячному звіті, що представляється БТД, продаж відображається як прихід, покупки - як витрата засобів. Надання кредитів - виняткове право адміністрації БТД. У загальному випадку сума кредиту встановлюється виходячи з величини очікуваних продажів. Адміністрація БТД контролює діяльність кожного члена БТД, стежить за збалансованістю обміну.

Положення, обумовлені в контексті, дозволяють Торговому Дому працювати в умовах самозбереження. При необхідності можливо звернення в арбітраж. Організація бартерного обміну на постійній основі в рамках бартерних торгових домів має ряд стратегічних переваг, а взаєморозрахунки в умовних торгових одиницях є такими ж надійними, як і грошові розрахунки. Бартер може допомогти рішенню проблеми дефіциту готівки, сприяти прискоренню збуту товарів і відкриттю нових ринків

Банківська система України в ринковій економіці Україна переживає нелегкий час перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що обумовлює виникнення нових економічних явищ, відносин типових для країн з розвиненою економікою, стрижнем такої економічної інфраструктури є банківська система, становлення і бурхливий розвиток якої ми зараз спостерігаємо. Створення Національного Банку України (НБУ) у вересні 1991 г, закладені основи класичної дворівневої структури банківської системи, Національний Банк України є центральним банком держави, його емісійним центром. В умовах перехідної економіки основні завдання НБУ банку незалежної держави полягають в забезпеченні стабільності Національної грошової системи, підтримки платоспроможності населення і пріоритетних галузей виробництва, а в перспективі - створення цивілізованого фінансового і валютного ринків, інфраструктури банківських і кредитних установ, в поступовому виході України на міжнародні фінансово-кредитні ринки. У більшості економічно розвинених країн центральні банки не належать державі і не грають роль "кишенькових" банків уряду, незалежність Центрального Банку - це не тільки статусна незалежність в економіці, але і чинник, що має велике політичне і економічне значення для розвиненої ринкової інфраструктури. Одним з чинників незалежності центрального банку є механізм конкретного зв'язку з урядом, досвідчені банки, що мають офіційну залежність, ставлять перед собою мікроекономічні цілі.Статус Національного Банку України визначений законом України про банки, банківську діяльність , згідно якому Національний Банк підпорядкований Верховній Раді України. Таким чином, зроблений перший крок на шляху до незалежності Н.Б.У., переходом до ринкових відносин. У свою чергу, поставлені нові вимоги, що стосуються кадрів, а це вплине на формування кадрової політики. Основними напрямами цієї політики є по-перше, створення для банківських працівників належних умов для праці, навчання, підвищення свого професійного рівня. По-друге продовження роботи у напрямі ретельного відбору висококваліфікованих банківських фахівців і, особливо із знаннями, іноземних мов. По-третє, проведення . старанної роботи по оновленню кадрів і використанням досвіду висококваліфікованих професіоналів і знань молодих фахівців, які повинні постійно і поступово поповнювати, діючий кадровий персонал. Зараз перед нами стоїть об'єктивне завдання - пройти шлях створення сучасної національної банківської системи в найкоротші терміни. Перші кроки в перебудові банківської системи були зроблені ще в 1987г., коли банківська система СРСР (ДЕРЖБАНК, БУДБАНК, ВНЕШТОРБАНК) була реорганізована в п'ять спеціалізованих банків ЗОВНІШЕКОНОМБАНК, ПРОМСТРОЙ, АГРОПРОМБАНК, ЖІЛСОУБАНК, ОЩАДБАНК. На кінець 1993 р. в Україні зареєстровано 200 банків різних форм власності.