Методи боротьби

Військові операції. Проведення масових мобілізацій до лав Радянської армії, що підривало со­ціальну базу повстанського руху

Облави і арешти тих, хто підозрювався у співробітництві з повстанцями

• Арешт і депортація у східні райони СРСР підозрілих у зв’язках з повстанцями, членів їхніх сі­мей і близьких. Акції тривали до 1949 р. Загалом було депортовано понад 200 тис. осіб

• Агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне населення

Дія перевдягнутих у повстанців загонів НКВС, які влаштовували терор над місцевим населенням Створення загонів самооборони Здійснення політики радянізації

• Амністія учасникам повстанського руху (першу було оголошено у травні 1945 р. Амністовано 41 тис. повстанців, дезертирів і тих, хто ховався від призову до Радянської армії. !з них 17 тис. осіб було заарештовано. До 1949 р. було об’явлено ще чотири амністії, але вони вже не мали та­кого успіху)

• Офіційні радянські дані про втрати України під час війни (1945 р.)

На території УРСР німецько- фашистські загарбники знищили і замучили 4,4 млн радянських гро­мадян, у тому числі 3,1 млн мирних жителів, 1,3 млн військовополоне­них, 2 млн радянських громадян потрапили в німецьке рабство.

Зруйнували і спалили 714 міст

1. робітничих містечок, більше 28 тис. сіл, спалили і зруйнували більше

2. млн будівель, більше 540 тис. на­двірних будівель, залишили без при­тулку близько10 млн осіб.

Німецько-фашистські загарбни­ки зруйнували 16,1 тис. промисло­вих підприємств; знищили чи вивезли 127,8 тис. електромото­рів, 81,6 тис. металорізальних верстатів, зруйнували 29,8 тис. км залізничних коліїй, у тому числі

7. тис. км колій магістральних за­лізниць, 1916 будівель залізничних станцій, 14 тис. поштово-телеграф­них закладів, знищили 18 тис. ліку­вальних закладів, 32,9 тис. шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів та науково-дослідних ін­ститутів, 19,2 тис. бібліотек.

Зруйнували і розграбували 27,9 тис. колгоспів, 872 радгоспи і 1,3 тис. МТС. Відібрали і вивезли до Німеччини 7594 тис. голів вели­кої рогатої худоби, 3311 тис. коней, 9333 тис. голів свиней, 7317 тис. голів овець і кіз, 59 297 тис. шт. до­машньої птиці.

Німецько-фашистські загарб­ники завдали майнових збитків громадянам і народному господар­ству УРСР на суму 285 млрд крб (у державних цінах 1941 р.).

Україна в першому повоєнному десятилітті (1945—1955 рр.)

• Стан промисловості та сільського господарства УРСР на 1945 р.

Промисловість

Сільське господарство

Виробництво складало третину довоєнного рівня (протягом 1943—1945 рр. було відновлено 3 тис. великих промислових підприємств) Протягом 1943—1945 рр. було відновлено 20 тис. км заліз­ничних колій і 68 % ліній зв’язку Кількість робітників на 1945 р. складала 60 % від довоєнних показників (3,7 млн осіб) Нестача кваліфікованої робочої сили (залишилося лише 17 % від довоєнного рівня) Необхідність надати роботу і професію демобілізованим із лав Радянської армії (2,2 млн осіб) та репатріантам (800 тис. осіб) Хронічна нестача житла для робітників

Скорочення працездатного на­селення у 2,5 разу; 80 % кол­госпників складали жінки Скорочення посівних площ, поголів’я худоби Зношуваність техніки Валова продукція землеробст­ва в 1945 р. складала 51,5 %, тваринництва — 39,8 % Посуха 1946 р.

• Політика уряду в сільському господарстві наприкінці 1940 — на початку 1950-х рр.

Заходи

• Підтвердження виконання обов’язкового мінімуму трудоднів (за невиконання колгоспників відправляли у заслання)

• Укрупнення колгоспів

Колгоспникам рекомендовано здавати дрібну домашню худобу (забито 2 млн голів худоби) Збільшення податків на селян з продажу продукції на ринку Скорочення присадибних ділянок колгоспників

Зменшення натуральної оплати, збільшення податків на присадибне господарство

Ш Відбудова в УРСР

Відбудова — період в історії УРСР та СРСР після визволення окупованих у роки Другої світової війни районів до початку 1950-х рр.

Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, по­вернення до мирного життя.

Етапи	Характеристика
1943—1945 рр.	Відбудова найбільш життєво важливих об’єктів у міру визволення тириторії
1946—1950 рр.	Широкомасштабна відбудова згідно з четвертим п’ятирічним планом

Особливості відбудови в Україні

Загальна характеристика

Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій країні Європи)

Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила неможливим використання західної, перш за все американської фінан­сової та технічної допомоги. Широке використання для відновлення потужностей промисловос­ті, залучення техніки та обладнання, що отримував СРСР як репарації

Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80 % капіталовкла­день) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7 % капіталовкладень)

Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом

Економіка України відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодос­татній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвит­ку нових промислових центрів за Уралом та Казахстані доля України в загальносоюзному ви­робництві знизилась з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р.

Вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу в короткий термін мо­білізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певних об’єктах Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобіліза­ційно-пропагандистських заходах: соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів; Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 рр.

Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і техно­логій

Широке використання під час відбудовчого періоду праці в’язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах)

Результати і наслідки відбудови

Загальна характеристика

Економіка УРСР остаточно пертворилася на складову народногосподарського комплексу СРСР Було створено 17 нових галузей господарства

Повне відновлення основних галузей економіки УРСР — металургії та енергетики. Україна знову посіла провідне місце серед республік як паливно-енергетична база СРСР, що постачала 1/3 палива, сталі та прокату, 1/2 — чавуну, залізної руди тощо. На початок 1950-х рр. металу вироблялося майже стільки, скільки до війни. На середину 1950-х рр. виплавка сталі та вироб­ництво прокату зросло у 2 рази, алюмінію — у 4 рази. У той же час відбувається технічне відста­вання цих галузей від провідних країн світу

Машинобудівна галузь на початок 1950-х рр. виробляла продукції в 1,5 разу більше, ніж у 1940 р., хоча виробничі площі скоротилися у 2 рази, а персонал у 3 рази. Працювало 1200 під­приємств

Загальна характеристика

• Прискорений розвиток військово-промислового комплексу

• Подальший занепад галузей легкої і харчової промисловості, скорочення їх питомої ваги

• Валова продукція землеробства в 1950 р. складала 91,85 %, тваринництва — 108 %, порівняно з 1940 р.

• Радянізація на західноукраїнських землях у 1944—1950-х рр.

Складові радянізації

Особливості

Націоналізація при­ватної власності Колективізація Індустріалізація Ліквідація УГКЦ Культурна революція Боротьба з ОУН-УПА Репресії і депортація незгодних з існую­чим режимом

Одночасність процесів відбудови, індустріалізації, колективізації і культурної революції та їх форсовані темпи Слабкість економічного потенціалу регіону (лише 4 % населення було зайнято в промисловості) • Майже повна відсутність місцевих спеціалістів інженерно-управлін­ської ланки Неоднозначне сприйняття населенням соціальних перетворень, па­сивний і активний (збройний) опір радянізації Розвиток регіону був визначений як пріоритетний. Установлювалися спеціальні посади заступника голови уряду УРСР, заступників мініст­рів. У ЦК КПУ було створено спеціальний відділ у справах західних областей

• Колективізація на західноукраїнських землях

Мета
Зламати приватновласниць­ку психологію місцевого на­селення; установити тоталь­ний контроль над селянством	Уніфікувати госпо­дарську систему краю з існуючою в інших ра­йонах УРСР та СРСР	Зламати опір місце­вого населення про­цесу радянізації	Позбавити УПА підтримки насе­лення

Методи: примус, шантаж, залякування, провокації, висилки до Сибіру, убивства

Заходи
На початку колективізації основний удар був нанесений по заможних господарствах (вони становили 4,8 % від загальної кількості й володіли 13,7 % земель)	Було збільшено на 50 % норми поставок сільгосппро­дукції, скорочувалися норма­тивні терміни здачі, скасову­валися будь-які пільги	Усіх, хто чинив опір або не виконував завдання, висе­ляли до Сибіру