Ф
Негативні
актори, які впливали на розвиток української культури в 1917—1920 рр.
Позитивні
Розкол суспільства на різні політичні табори. Висока політизація
Постійна зміна політичних режимів, які проводили власну політику в усіх сферах суспільного життя і, відповідно, у культурі. Деякі з існуючих режимів здійснювали репресії проти діячів культури
В умовах громадянської війни в суспільстві панувала нетерпимість і жорстокість. Людське життя втратило свою цінність
Занепад культурно-освітніх і наукових закладів
Економічна розруха, невлаштованість життя негативно впливали на розвиток культури
Еміграція провідних діячів культури за кордон
Період |
Загальні риси |
УЦР |
Початок розбудови української школи. Відкриття 53 українських гімназій. Відбулось декілька вчительських з’їздів. Заснування Київського народного університету. Підтримка діяльності товариства «Просвіта». Проте більшість дій не вийшла за межі декларацій |
Гетьман П. Скоропадський |
Активна освітня політика. Розбудова мережі українських гімназій (150). Поступова українізація народної, середньої і вищої освіти. Реорганізація Київського народного університету в державний. Створення університету в Кам’янці-Подільському. Відкриття українських кафедр у Київському, Одеському і Харківському університетах |
Директорія УНР |
Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток української освіти, бо Директорії доводилося вести постійні бойові дії. Певна територія України тривалий час залишалася поза впливом Директорії |
Денікін- ський режим |
Освіта на українській мові заборонялася і переслідувалася. Відновлювалась система освіти, що панувала за царського режиму |
Радянська влада |
Руйнування попередньої системи освіти. Докладались значні зусилля з ліквідації неписьменності (лікнеп). Ідеологізація освіти. Створення єдиної трудової школи (семирічний термін навчання). Скасовувалася плата за навчання. Розбудовувалася мережа підготовки педагогічних кадрів (інститути, технікуми, курси). Половина шкіл здійснювала навчання українською мовою. У 1920 р. було ліквідовано університети, а на їх базі створено мережу інститутів. Уся наукова робота була зосереджена в УАН. Для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади створювалися робітничі факультети (робфаки) |
Українська академія наук
Літературний процес
Літературний процес цього періо- поетів і письменників, так і з появою ду пов’язаний з творчістю як відомих нової генерації талановитої молоді.
Напрямки |
Представники |
Романтизм |
О. Олесь (Кандиба), В. Сосюра, В. Чумак, А. Еллан-Блакитний |
Неокласицизм |
М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бурггардт) |
Символізм |
П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул |
Панфутуризм |
М. Семенко |
Ш Образотворче мистецтво
Дата |
Подія |
Грудень 1917 р. |
Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бурачен- ко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут |
Жовтень 1918 р. |
Відкриття в Ромнах першого пам’ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе |
Ш Театральні та музичні колективи
|
Назва, засновники та керівники |
• |
Український театр драми та опери (1918 р.) (перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ, Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар’яненко, О. Сердюк, Лесь Курбас |
• |
Новий драматичний театр ім. І. Франка (створений 1919 р. у Вінниці, із 1923 р. працював у Харкові, із 1926 р. — у Києві), Г. Юра |
• |
Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.) |
• |
Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого (1918 р.) (із 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Симфонічні оркестри також існували в Харкові, Катеринославі, Одесі |
• |
Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (існували в період Директорії УНР та в еміграції) |
• |
Державна українська мандрівна капела (скорочено «Думка»), Н. Городовенко |
• |
Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) (існував на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка) |
• |
У цей період працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін. |
Релігійне життя
Основні тенденції
Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ)
Рух за відновлення автокефалії української православної церкви на чолі з В. Липківським
Політизація церковного життя
Терор проти священиків; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків
Українська СРР в умовах нової економічної політики (неп) 1921-1928 рр.
Ш Господарська розруха
У 1920 р. промислове виробництво складало лише 10 % від рівня 1913 р. Виробництво металу становило лише 5 % довоєнного рівня, вугілля — 30 %. Із 11 тис. підприємств у 1922 р. працювало 2552, із 57 доменних печей — лише одна. Було повністю знищено 4 тис. км залізниць. Залишилося лише 40 % паровозів. Посівні площі скоротилися
з 20,9 млн десятин у 1913 р. до ків, завдана громадянською війною, 15,4 млн десятин у 1920 р. Знизила- оцінювалася у 12 млрд крб. ся врожайність. Загальна сума збит-
Нова економічна політика (неп)
Причини переходу до непу |
||||
Глибока соціально-економічна і політична криза влади |
Масові повстання в сільській місцевості, виступи в містах, армії та на флоті |
Злам ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин |
Намагання утримати владу в будь- який спосіб |
Спад революційної хвилі на Заході. Відкладення «світової» революції |
V \ |
|
' \ |
І М |
Мета
Ліквідація загрози нової громадянської війни
Рятування більшовицького режиму
Покращення економічного становища країни, що знаходилася в міжнародній ізоляції
Основні заходи |
|||||
Промисловість |
Сільське господарство |
Торгівля і обмін |
Фінанси |
Система управління |
Трудові відносини |
Часткова денаціоналізація (оренда та передача в приватну власність дрібних та середніх підприємств). Концесії |
Продовольчий податок, оренда, наймана праця |
Відновлення торгівлі (державна, кооперативна, приватна). Ліквідація безоплатних послуг |
Відновлення грошово- фінансової системи (запровадження твердої валюти — червінця) |
Децентралізація: запровадження горизонтальної системи управління (система трестів) |
Система вільного найму робочої сили; матеріальне стимулювання праці; підприємництво |
|
/ \ |
/ \ |
/ \ |
' V |