Вимоги страйкуючих

Покращення соціальних умов Покращення умов праці Підвищення зарплати Ліквідація парткомів на підприємствах

Націоналізація майна КПРС Відставка уряду

Деполітизація правоохоронних органів

Особливість страйку: поєднання соціально-економічних і політичних вимог

Значення страйків

Масові виступи шахтарів завдали могутнього удару по тоталітарній системі Уперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси роз­ходяться з інтересами комуністичної партії, з інтересами тоталітарної держави Він започаткував новий етап робітничого руху

Причини активізації національного руху

Русифікаторська політика, яку проводило союзне керівництво

• Чорнобильська катастрофа, яка вочевидь засвідчила всю згубність подальшого перебування України в складі СРСР і повну безпорадність компартійного керівництва УРСР

• Гласність та лібералізація суспільно-політичного життя, які сприяли активізації українського суспільства, появі неформальних організацій

	Український національний рух у другій половині 1980-х рр.поєдну- вав у собі національно-визвольний,	екологічний, загальнодемократич­ний рухи тощо.
■ Народний Рух України (НРУ)
	Народний Рух України (НРУ) — масовий громадсько-політичний рух республіки, котрий виник як	вияв народної ініціативи «за доко­рінне оновлення суспільства».

Утворення	8—10 вересня 1989 р. Установчий з’їзд у Києві Програму і Статут Руху було прийнято й утверджено на Установчому з’їзді
Програмні цілі	У лютому 1989 р. за ініціативою керівництва Київської організації Спілки пись­менників України в газеті «Літературна Україна» було опубліковано проект про­грами Народного руху України за перебудову Побудова в Україні демократичного і гуманного суспільства, у якому буде досяг­нуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національ­но-культурних потреб усіх етнічних груп республіки та створення суверенної Ук­раїнської держави Пріоритет українських законів над союзними Необхідність укладення нового союзного договору Республіканська власність на землю та її надра На ІІІ з’їзді НРУ (лютий—березень 1992 р.) як подальшу мету діяльності було ви­значено утвердження незалежної України. Рух буде виступати за консолідацію суспільних сил, які підтримують державотворчий процес, сприяти діям президен­та і забезпечуватиме ефективне функціонування системи влади, але перебуватиме в конституційній опозиції до виконавчих структур
Керівники	Першим головою НРУ було обрано І. Драча. Заступником академіка АН УРСР П. Кислого На ІІІ з’їзді було обрано співголів НРУ — І. Драча, М. Гориня, В. Чорновола На ІУ з’їзді головою НРУ було обрано В. Чорновола
На ІУ з’їзді НРУ було перетворено на політичну партію

• Багатопартійність в Україні

Головні причини формування багатопартійності

• Розширення демократизації суспільного життя, гласність

• Історичне коріння існування багатопартійності в Україні Виникнення і розвиток в Україні дисидентства

Нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила

Правову основу для формування багатопартійності в Україні заклав позачерговий ІІІ з’їзд народних депутатів СРСР (березень 1990 р.), що вніс зміни до Конституції СРСР, скасувавши, зокрема, й статтю 6 — про керівну і спрямовуючу роль КПРС, ядро політичної системи радянського суспільства. У жовтні

1989. р. було прийнято закон СРСР «Про громадські об’єднання».

Ш Становлення багатопартійності

Етапи, роки	Зміст
І етап. 1988—1989	Створення умов для багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС нефор­мальних об’єднань та рухів, що пізніше трансформувалися у політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська Демократична Спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська Спілка (УГС), Народний Рух України за перебудову (НРУ)
ІІетап. 1989—1990	Безпосереднє формування початкової багатопартійності. За цей час у республіці було створено понад 20 партій, які об’єднували майже 30 тис. осіб
ІІІ етап. Початок 1991 — серпень 1991	Кардинальні зміни в становленні багатопартійності. Розвал, а згодом і заборона діяльності КПУ (після спроби державного перевороту в Москві 19—21 серпня 1991 р. у зв’язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного пере­вороту)

Ш Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)

Декларація про державний суверенітет України складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів.

І	Самовизначення української нації
ІІ	Народовладдя
ІІІ	Державна влада
ІУ.	Громадянство
V.	Територіальне верховенство
УІ.	Економічна самостійність
УІІ.	Екологічна безпека
УІІІ.	Культурний розвиток
ІХ.	Зовнішня і внутрішня безпека
Х.	Міжнародні відносини

Основні положення Декларації

Народ України становлять громадяни республіки всіх національностей

Закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову

Виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством

• Самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовніш­ньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин

Миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет Визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими

• Гарантія права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що прожи­вають на території України

• Необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межа­ми Республіки

• Закон УРСР «Про економічну самостійність» (3 серпня 1990 р.)

Цей документ проголошував са­мостійність України у визначенні економічного статусу й стратегії соціально-економічного розвитку, форм і методів господарювання та управління суспільним виробни­цтвом. Суттєво важливими стали положення про самостійне здійснен­ня фінансово-бюджетної, грошово- кредитної, цінової, інвестиційної, науково-технічної і зовнішньоеко­номічної політики. У законі також були визначені основні принципи економічної самостійності, які створюють умови для реформуван­ня економіки.

Основні принципи економічної самостійності

• Власність народу республіки на її національні багатства та національний дохід

• Різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист

• Децентралізація власності та роздержавлення економіки

• Повна господарська самостійність і свобода підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у межах законів УРСР

Самостійність регулювання грошового обігу

• Захист внутрішнього обігу

• Розпад СРСР

Причини розпаду

• Унітарний характер СРСР, хоча Конституція стверджувала, що СРСР — федерація

• Недоліки і помилки національної політики (курс на «злиття націй» і формування типу «радян­ської людини», ігнорування національних особливостей і проблем)

• Нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу

• Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості та активізації національно-визвольних рухів

• Ослаблення в процесі перебудови союзного центру і стрижня радянської системи — КПРС

• Ідеологічна криза КПРС

• Утрата авторитету влади після кривавих подій у Баку, Вільнюсі, заколоту 19—21 серпня

1989. р. у Москві

Наприкінці 1980-х — на почат- відновлення і будівництво храмів, ку 1990-х рр. в Україні почалося зростання бажаючих навчатися відродження релігійного життя, в духовних закладах.

Причини
Зняття забо­рон на релі­гійне життя	Забезпечення з боку держави реальних га­рантій свободи совісті	Загострення суспільних проблем	Розчарування і втрата старих ідеологічних орієнтирів та цінностей	Пошук духовної опори в житті в умовах доко­рінних змін у суспільстві

\

і \

/ \

/ \

і \

/

Привід. Святкування 1000-ліття хрещення Русі (1988 р.)

^