Результат

Зросла кількість колгоспів (із 145 колгоспів у 1945 р. до 7200 у 1950 р.)

До колгоспів увійшло 93 % селянських господарств Створення радгоспів на базі великих маєтків

Упровадження широкої мережі машинно-тракторних станцій (МТС) для прискорення колек­тивізації

Створення при МТС спеціальних політвідділів для посилення керівної ролі партії в перетворен­нях на селі

На кінець четвертої п’ятирічки процес колективізації був в основному завершений

Мета
Вирівнювання розвитку різних регіонів України	Включення західноукраїн­ських земель в єдиний союз­ний промисловий комплекс	Модернізація існуючої про­мисловості	Освоєння міс­цевих природ­них ресурсів	Зміна соціаль­ної структури населення

\

і '

' \

< \

' \

/

Особливості

• Значно вищі темпи промислового розвитку: у 1940 р. підприємства західних областей станови­ли 4,7 % від загальної кількості підприємств, а в 1949 р. — уже 12,6 %

• Відбулись якісні зміни у традиційних галузях виробництва: лісовій, нафтодобувній. Продукція цих галузей стала перероблятися на місцях, а не у вигляді сировини вивозитись за межі краю

• Створення нових для західних областей галузей індустрії: металообробної, машинобудівної, приладобудівної, електролампової, інструментальної, хімічної; реконструкція й розширення деревообробної, харчової, нафтодобувної, гірничої галузей

• Визнання пріоритетності розвитку краю споричинило спрямування сюди найсучаснішого устат­кування й обладнання, що вивозилися з Німеччини за репараціями

• Успадкувала традиційні недоліки сталінської моделі розвитку: диспропорція розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування кількісних показників над якісними, незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону

у

Підсумки

На кінець 1950-х рр. промисловий рівень розвитку Західної України був таким самим, як і в схід­них областях України. За період індустріалізації тут було збудовано 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств. Обсяг валової продукції на 1950 р. зріс у 3,2 разу

• Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

Мета
Ліквідувати духовні основи українства на західноукраїнських землях	Підірвати український національно-визвольний рух, що підтримувався й освячувався УГКЦ	Усунути вплив Заходу на території СРСР (УГКЦ підпорядковувалася Папі Римському)	Сприяти радяніза- ції і русифікації краю

Рік	Події
1945	Підготовка детальної інструкції з ліквідації УГКЦ (схвалена Й. Сталіним). Арешти вищих ієрархів УГКЦ. Закриття церковних освітніх установ, розгром метро­полії та єпархіального управління, арешт і висилка до Сибіру понад 2 тис. священи­ків, монахів
1946	Закритий судовий процес над ієрархами УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим. Львівський собор (неканонічний), який прийняв рішення про скасування Берестей­ської унії 1596 р., розрив з Римом і підпорядкування УГКЦ Російській православній церкві

• «Культурна революція» на західноукраїнських землях

• Операція «Вісла» (1947 р.)

Причини проведення
Завершити перетворення Польщі на мононаціональ­ну держави	Придушити український національно-визвольний рух на Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемків- щині («Закерзоння»)	Завдати пораз­ки УПА

Мета
Завершити процес обміну населенням між Польщею і УРСР. Частина українського населення не бажала залишати свою бать­ківщину	Деукраїнізація Холмщини, Під- ляшшя, Надсяння, Лемківщини («За- керзоння»); оста­точна полонізація цих земель	Сприяти заселен­ню «повернутих земель» (землі, що відійшли від Німеч­чини до Польщі за рішенням Потсдам­ської конференції)	Позбавити УПА підтрим­ки з боку на­селення	Завдати по­разки основ­ним силам УПА

\

/ \

/ '

і '

' \

/

Привід. Загибель у сутичці з вояками УПА 28 березня 1947 р. заступника міністра національної оборони Польщі К. Сверчевського

Період здійснення: 28 квітня 1947 р.— липень 1947 р. (фактично завершилася у жовтні 1947 р.)

Польські війська та міліція загальною кількістю 30 тис. осіб за підтримки радянських і чехослова­цьких військ здійснили насильницьку депортацію українського населення. Для особливо непокірних було створено концтабір в Освенцимі. Через табір з травня 1947 по січень 1949 рр. пройшло 3870 осіб, із яких 160 загинуло

Результати і наслідки
Проти УПА було проведено 357 бойових акцій, знищено 1509 повстанців, 1178 бункерів і краївок. Заарештовано 2800 членів ОУН і УПА. Припинення бойових дій УПА на «Закерзонні»	Виселено в західні та північні райони Поль­щі 140 тис. українців	Деукраїні- зація «За- керзоння»

Роки	Кількість, тис. сімей	Кількість, тис. осіб
1944	4,7	12,7
1945	7,3	17,4
1946	2,6	6,3
1947	26,6	76,5
1948	2,6	8,2
1949	6,4	21,6
Усього	50,4	143,1

Ш Умови розвитку культури в 1940—1950-ті рр.

Ш Досягнення української науки (кінець 1940-х — початок 1950-х рр.)

Основні досягнення

1946 р. запуск першого експериментального атомного реактору

• 1948—1951 р. під керівництвом С. Лебедєва було створено першу в Європі і СРСР малу електрон­но-обчислювальну машину «МЕОМ»

Удосконалення і широке застосування методу автоматичного зварювання металу під флюсом, роз­робленого під керівництвом Є. Патона. Нова технологія була успішно застосована у ході будівни­цтва першого газопроводу Дашава - Київ (1949 р.) (80% стиків труб було зварено цим методом) та суцільнозварного мосту через Дніпро завдовжки понад 1,5 км (1953 р.) (міст ім. Патона у Києві)

Висновок: усі видатні досягнення тогочасної науки і техніки мали місце лише в галузях, що сто­сувалися воєнного або суміжного виробництва. Інші галузі наукових знань опинились під серйоз­ним ідеологічним тиском, а вчені зазнали репресій

• «Ждановщина»

«Ждановщина» — система за- ідеологічного контролю над суспіль- ходів, спрямованих на відновлення ством.

Причини
Послаблення ідеологічного тиску на ра­дянське суспільство в роки Другої світо­вої війни	Зростання патріотичних почут­тів національної інтелігенції	Початок розгортан­ня «холодної війни»

Мета
Нейтралізація патріо­тично налаштованої інтелігенції	Культурно-ідеологічна ізоляція країни	Зміцнення тотального контролю над суспіль­ством	Відтворення образу зовнішнього і внутріш­нього ворога

Заходи

Б

1946— 1951рр.

уло прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань. Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали “Звезда” і “Ленінград”», спрямовані проти творчості А. Ахматової і М. Зощенка, «Про кінофільм “Большая жизнь”» та ін.

ЦК КП(б)У 1946 р. за шаблоном, виготовленим у Москві, ухвалив кілька постанов «Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в “Нарисі історії української літератури”», «Про журнал сатири і гумору “Перець”», «Про журнал “Вітчизна”», «Про репертуар драматичних та інших театрів України» та ін. Призначення Л. Кагановича для «зміцнення керівництва» українською парторганіза- цією (М. Хрущов був переміщений на другорядний пост голови уряду), який розгорнув бурхливу діяльність по боротьбі з «українським буржуазним націоналізмом». Ним фак­тично була підготовлена велика розстрільна справа, жертвами якої мав би стати цвіт української інтелігенції того часу: А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський та ін. Та ініціатива Л. Кагановича виявилась невчасною, і він був відкликаний до Москви

Б

Січень 1949 р.

оротьба сталінського керівництва з «низькопоклонством» перед Заходом, проти «космополітизму». Об’єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені. Сигналом до атаки проти космополітів стала редакційна стаття «Про одну антипатріо­тичну групу театральних критиків», опублікована в газеті «Правда». Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів «безрідних космополітів» на літератур­них і театральних критиків О. Борщагівського, А. Гозенпура та ін.

Р

Початок 1950-х рр.

озпочалася нова хвиля звинувачень стосовно української інтелігенції. Пересліду­вань зазнали українські композитори Б. Лятошинський, М. Колесса, М. Вериків- ський, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»), науковці. Нещадній критиці було піддано творчість В. Сосюри за вірш «Любіть Україну» (1944 р.), який оголошу­вався «ідейно порочним твором»