ВСТУП
В сучасних умовах, коли в Україні після проголошення незалежності, відбуваються докорінні реформи і трансформації, набувають актуальності питання стратегічного планування розвитку регіонів, які завжди були і є центрами соціально-економічної, політичної та культурної системи держави і одночасно представляють собою сконцентроване виявлення всіх протиріч і проблем економіки та суспільного розвитку в цілому. Необхідність запровадження у практичну діяльність стратегічного управління та планування обумовлюється поступовим наближенням процесу управління в Україні до світового досвіду.
Актуальність даної роботи полягає в тому що, ставлення до розробки регіональної стратегії розвитку як до найважливішого заходу регіонального управління, який за самою своєю суттю має поєднувати перспективну та поточну діяльність, погоджувати дії між різними суб’єктами державного регулювання в інтересах зростання добробуту суспільства та підвищення показників регіонального розвитку, є безперечно домінуючим у сучасній державній регіональній політиці. Регіональна стратегія розвитку є визначальним та направляючим для всіх суб’єктів документом, відтак формування та реалізація стратегії стає пріоритетним завданням у діяльності органів регіональної влади.
На сучасному етапі особливо гостро стоїть проблема ефективного стратегічного планування розвитку територій. Існуючі підходи щодо формування стратегій регіонального розвитку переважно передбачають розробку бачення прогресу території у контексті загальнонаціональних програм і тільки на наступних етапах враховуються певні особливості регіональних концепцій розвитку територій.
Метою написання роботи є аналіз соціапльно-економічного розвитку регіону, дослідження виконання стратегії розвитку Київського регіону,виявлення сильних і слабких сторін порівняно з Донецьким регіоном.
1 Теоретична частина роботи
Київська область була утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 28,1 тис. кв. км (4,7% від території України). Розташована в центральній частині України, в середній течії річки Дніпро. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході - з Чернігівською й Полтавською, на південному сході та півдні - із Черкаською, на південному заході - із Вінницькою, на заході - із Житомирською областями. Адміністративний центр - місто Київ, який є містом республіканського підпорядкування та відповідно є окремим адміністративним суб'єктом України.
Північна частина Київської області знаходиться в межах Поліської, а південна - головним чином на Придніпровській низовині, на південно-західну частину області заходять відроги Придніпровської височини. На території області поширені в основному лісові та лісостепові ландшафти. Область небагата на корисні копалини. Тут зустрічаються торф, буре вугілля, будівельні матеріали. Найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів.
Клімат помірно континентальний, м'який і достатньо вологий. Зима тривала, але нехолодна, літо досить тепле й вологе.
Головні річки: Дніпро та його притоки - Прип'ять із Ужем, Тетерів зі Здвижем, Десна, Стугна, Кам'янка та Трубіж.
Чисельність населення - 1849,6 тис.осіб (3,7% від населення України), у тому числі міське населення - 57,9%, а сільське - 42,1%. Щільність населення - 66,3 осіб на кв. км.
Вікова структура населення Київської області багато в чому схожа з середньою структурою населення по Україні. Єдина відмінність: дещо менша частка осіб працездатного населення порівняно зі середньоукраїнським показником.
Національний склад населення області досить однорідний. Основну частину населення складають українці. Їхня частка в структурі - близько 90%. Друга за величиною етнічна група - росіяни (близько 8%). Далі йдуть білоруси. Питома вага інших національностей незначна - менше 0,1%. У територіальному розрізі чітко простежується закономірність у диференціації етнічного складу, насамперед між сільською й міською місцевостями.
Сьогодні домінуючим на Київщині залишається православ'я - 65 відсотків від загальної кількості релігійних громад. Православ'я в області представляють 5 Церков і одна єпархія (консисторія).
В області зареєстровано статути 21 релігійних громад Римо-Католицької Церкви та 18 - Української Греко-Католицької Церкви.
Протестантські церкви в Київській області традиційно представлені євангельськими християнами-баптистами, християнами віри євангельської, адвентистами сьомого дня, Свідками Єгови, пресвітеріанами, євангельськими християнами, мормонами, назарянами, методистами.
Кількість релігійних громад харизматичного напряму, які мають статус юридичної особи - 75. У м.Васильків діє єдина в області релігійна громада Армії порятунку.
Київська область - досить розвинений індустріально-аграрний регіон України. У структурі ВВП провідне місце посідає промисловість, на другому місці знаходиться сільське господарство, далі йдуть будівництво, транспорт і сфера послуг. Основу промисловості складають електроенергетика й харчова промисловість, виділяються також машинобудування й металообробка, хімія й нафтохімія.
Машинобудування й металообробка спеціалізуються на виробництві устаткування для хімічної промисловості (Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний жовтень") і підприємств торгівлі, машин для тваринництва й кормовиробництва, екскаваторів (Бородянський екскаваторний завод), меліоративної техніки, електротехнічних виробів побутового призначення - холодильників (Васильківський завод холодильників), кондиціонерів, світлотехнічного обладнання (Броварський світлотехнічний завод).
На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС.
Серед діючих підприємств хімічної й нафтохімічної промисловості - Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні - в Яготині й смт. Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясоптахокомбінати.
Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної, шкіряної, льонопереробної галузей (розташовані в Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові тощо).
На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна й деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, з обробки граніту (Буча), скляні, з виробництва санітарно-технічних виробів. Видобуток граніту поблизу Богуслава й Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли.
Велика протяжність області з півночі на південь при поєднанні різних за природними характеристиками ділянок півночі й півдня дає значну різноманітність сільського господарства. Крім цього, сильний відбиток накладає столичне положення. Тому сільське господарство області характеризується високим рівнем розвитку. Сільське господарство області спеціалізується на зерні, буряківництві й м'ясо-молочному тваринництві.
В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель - 122,3 тис.га, осушених - 176,8 тис.га.
Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.
Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. Розвинуті також свинарство, птахівництво, кролівництво, бджільництво, рибне господарство.
На сучасному етапі особливо гостро стоїть проблема ефективного стратегічного планування розвитку Київської області.
Стратегічне планування соціально-економічного розвитку Київського регіону розглядається як науково обґрунтоване та практично орієнтоване прогнозування розвитку, яке передбачає визначення напрямків і параметрів розвитку територій, їхньої економіки, екології і соціальної сфери, заходів щодо реалізації намічених програм та проектів, засоби та шляхи їхнього досягнення на довготермінову перспективу.
При формуванні стратегії регіонального розвитку потрібно:
- вдосконалювати її етапи формування, а саме: відобразити порядок розроблення та реалізації стратегії, її структуру та структурні елементи;
- процес стратегічного управління повинен здійснюватися паралельно на всіх рівнях з відповідним взаємоузгодженням з інтересами і можливостями держави, з обов’язковістю зворотного зв’язку: формування стратегій більш високого адміністративного рівня повинно бути взаємозв'язано зі стратегіями суб’єктів управління, які входять до його складу; стратегії розвитку всіх адміністративних рівнів мають бути узгоджені між собою, ґрунтуватися на однакових принципах і бути спрямовані на досягнення спільних цілей;
- застосовувати моделі сталого розвитку в регіонах, що сприяє затвердженню цієї концепції на національному рівні та в глобальних масштабах. Розв’язання еколого-економічних протиріч можливе лише за умови комплексного їх вирішення, причому регіональний підхід виявляється вирішальним.
На сьогодні стратегічний підхід до державного регулювання регіонального розвитку в Україні лише починає застосовуватися на практиці, тому існує чимало невирішених теоретико-методологічних, правових та організаційних питань, практичних проблем запровадження напрацьованих технологій та методик, розробки нових, які були б адекватні реаліям дня.
Основою розвитку регіону є Програма соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2013 рік підготовлена на основі аналізу розвитку області за попередній період, визначає цілі, пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку Київщини на 2013 рік, прогнозні показники розвитку області на 2014-2015 роки, а також заходи щодо реалізації державної політики, спрямованої на підвищення якості життя та добробуту громадян.
В основу Програми покладені ключові положення Програми економічних реформ на 2010–2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики".
Програма підготовлена згідно з основними завданнями Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 року, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 30.03.2007 № 103-10-V, Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 (розпорядження голови облдержадміністрації від 18.10.2011 № 1160) та відповідно до цілей і пріоритетів розвитку економіки, визначених у Державній програмі економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних напрямах розвитку на 2013 і 2014 роки.
Програма розроблена на основі вимог Конституції України з урахуванням положень:
Законів України:
"Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про державні цільові програми", "Про стимулювання розвитку регіонів", "Про інвестиційну діяльність", "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", "Про державно-приватне партнерство" "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про розвиток та підтримку малого та середнього підприємництва в Україні".
Постанов Кабінету Міністрів України:
- від 26.04.2003 № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету";
- від 21.07.2006 № 1001 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року";
- від 12.09.2011 № 1130 "Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва";
- від 28.11.2012 № 1125 "Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 рік та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 907".
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.08.2012 № 627-р "Про затвердження плану заходів на 2013 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року" та інших нормативно-правових актів.
У Програмі визначені основні заходи щодо розвитку провідних галузей виробничої та соціальної сфери у 2013 році, відповідно до завдань, передбачених актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської обласної ради, розпорядженнями та дорученнями голови Київської облдержадміністрації.
Реалізацію намічених в Програмі заходів та досягнення запланованих показників передбачається здійснювати через економічні важелі державного регулювання та шляхом виконання регіональних цільових програм (додаток 3).
Фінансування заходів цих програм здійснюватиметься з урахуванням реальних можливостей обласного бюджету. Звіти про стан виконання регіональних цільових програм щоквартально подаються Київській обласній раді їх виконавцями – структурними підрозділами облдержадміністрації та територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади.
Організацію виконання Програми здійснює обласна державна адміністрація, її структурні спільно з територіальними органами центральних органів виконавчої влади, які розробили відповідні розділи Програми.
У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни і доповнення до Програми затверджуються Київською обласною радою за поданням Київської обласної державної адміністрації. Звітування про виконання Програми здійснюватиметься за підсумками року.