Фаза уточнення
Основна мета полягає в пом'якшенні ключових ризиків, виявлених на основі аналізу до кінця цієї фази. Фаза уточнення — фаза де проект починає набувати форми. На цьому етапі робиться аналіз предметної області, і архітектура проекту отримує свою базову форму.
Ця фаза має пройти віху життєвого циклу архітектури (LCA), задовольняючи такі критерії:
Модель прецедентів, в якій ідентифікуються прецеденти та актори, та розробляється більшість описів прецедентів. Модель прецедентів повинна бути завершена на 80%.
Опис архітектури програмного забезпечення в процесі розробки програмної системи.
Виконувана архітектура, яка реалізує архітектурно значимі прецеденти.
Бізнес — випадки та список ризиків переглядаються.
План розвитку проекту в цілому.
Прототипи, що явно зменшили кожен виявлений технічний ризик.
Якщо проект не може переступити цю віху, ще є час для того, щоб він був скасований або змінений. Тим не менше, після закінчення цього етапу, проект переходить в операцію з високим ступенем ризику, де зміни набагато складніші та згубні, при здійсненні.
Системна архітектура є ключовим елементом розробки, що отримується з аналізу предметної області.
Фаза конструювання
Основна мета полягає в створенні програмної системи. На цьому етапі основна увага приділяється розробці компонентів та інших характеристик системи. Це етап, коли відбувається основна частина кодування. У більш великих проектах, може бути кілька фаз конструювання, в спробі поділити прецеденти на керовані сегменти, які можуть утворити презентабельні прототипи.
Цей етап дає створює перший реліз програмного забезпечення. Його завершення позначає віха початкової боєготовності.
Фаза впровадження
Основна мета полягає в переведенні системи з розробки у продукт, зробивши її доступною та зрозумілою для кінцевого споживача. Діяльність у рамках цієї фази включає навчання кінцевих користувачів та обслуговуючого персоналу, бета-тестування системи для перевірки її на відповідність очікуванням користувачів. Продукт також перевіряються на відповідність рівню якості, встановленого в початковій фазі.
Якщо всі вимоги задоволені, досягається віха релізу продукту, і цикл розробки завершується.
Фази і ітерації раціонального уніфікованого процесу.
Дисципліни раціонального уніфікованого процесу.
До інженерних дисциплін належать :
бізнес - моделювання – дозволяє встановити порозуміння між бізнес-інженерією та програмною інженерією.
дисципліна вимог – пояснює як виявити запити замовників та перетворити їх в набір вимог до програмних продуктів.
дисципліна аналізу та проектування – метою є показати яким чином система буде реалізована. Система повинна легко змінюватися коли змінюються функціональні вимоги.
дисципліна реалізації – метою є реалізація класів, об’єктів у термінах компонентів і виконуваних файлів. Інтегрування та тестування модулів виконаних окремими виконавцями в єдину систему.
дисципліна тестування – метою є перевірка взаємодії між об’єктам,належної ітерації між об’єктами, виділення помилок.
дисципліна розгортання – успішно робити релізи, постановка ПЗ користувачам.
Артефакти раціонального уніфікованого процесу.
Питання блоку 2.
Особливості використання якісної інформації в системах керування.
Області застосування алгоритмів нечіткої логіки.
Властивості нечітких множин.
Функції приналежності до нечітких множин.
Зошит
Лінгвістичні змінні.
Лінгвістична зміна – зміна, яка задається на числовій шкалі та приймає значення слів та словосполучень природної мови. Окреме значення лінгвістичної змінної називають термом (Т). Значення лінгвістичних змінних описуються нечіткими змінними, таким чином лінгвістичні змінні служать для якісного словесного опису кількісної величини . Значення лінгвістичних зміних можуть задаватися як базовою шкалою так і функціями приналежності. Функції приналежності як правило перекривають одна одну.
Структурна схема регулятора на основі нечіткої логіки.
Зошит
Методи фазифікації.
Структура бази знань в регуляторах на основі нечіткої логіки.
ст.36
Методи нечіткого висновку.
ст.36
Методи дефазифікації.
ст.37
Методи синтезу регуляторів на основі нечіткої логіки.
Методи реалізації регуляторів на основі нечіткої логіки.
Біологічний прототип штучної нейронної мережі.
ст38
Моделі штучних нейронів.
Функції активації
Штучні нейронні мережі і їх характеристики.
Методи навчань штучних нейронних мереж.
ст 42
Нейронні мережі прямого розповсюдження.
Рекурентні нейронні мережі.
Правила навчання штучних нейронних мереж.
ст.
Використання штучних нейронних мереж в адаптивних системах автоматичного регулювання
ст 41.
Використання штучних нейронних мереж в якості цифрових фільтрів в системах автоматичного регулювання.
Моделювання штучних нейронних мереж.
Реалізація штучних нейронних мереж.