
- •1.Випадкові події. Класифікація подій. Класичне означення поняття ”Ймовірність”. Відносна частота(частість). Статистичне означення поняття “Ймовірність
- •2.Класичне означення ймовірності події. Властивості ймовірності.
- •3. Довести теорему суми ймовірностей та 3 наслідки з неї.
- •4. Довести теореми (формула повної ймовірності та формули Байєса).
- •5. Дискретні випадкові величини – двв. Закони розподілу ймовірностей для двв. Операції над дискретними випадковими величинами.
- •6. Математичне сподівання дискретної випадкової величини та його властивості. Довести (на вибір) три з них.
- •7.Дисперсія дискретної випадкової величини та її властивості. Довести (на вибір) три з них. Середнє квадратичне відхилення.
- •10. Неперервні випадкові величини – нвв. Означення інтегральної функції розподілу та доведення її властивостей.
- •11. Означення диференціальної функції розподілу (щільності розподілу імовірностей) та доведення її властивостей.
- •13. Закон показникового розподілу, або показниковий закон. Інтегральна функція розподілу ймовірностей для показникового закону. Математичне сподівання та дисперсія для показникового закону.
- •14. Нормальний закон розподілу. Вивести формулу для імовірністі попадання значень нормально розподіленої випадкової величини до заданого проміжку , наслідок. Правило “трьох сигм”.
- •16. Сформулювати центральну граничну теорему. Довести інтегральну теорему Муавра-Лапласа та її частинні випадки.
- •20.Кореляційний момент. Коефіцієнт кореляції та його властивості.
- •21.Функціональна, статистична та кореляційна залежності. Теорія лінійної кореляції. Основні положення кореляційного аналізу. Парна регресійна модель.
- •Проста вибіркова лінійна регресія
10. Неперервні випадкові величини – нвв. Означення інтегральної функції розподілу та доведення її властивостей.
ВВ називається неперервною (НВВ), якщо її інтегральна функція неперервна. ВВ називається дискретною (ДВВ), якщо її інтегральна функція розривна (кусочно – стала).
Інтегральною функцією розподілу F(X) ВВ X називається імовірність того, що ВВ прийме значення, менше від числа x, тобто
Значення функції належать проміжку [0.1], тобто
,причому
Доведення:
Функція є неспадною, тобто
Доведення:
Наслідок ( основна формула теорії ймовірностей) :
.
3.Імовірність того, що НВВ Х прийме деяке окреме значення дорівнює нулю, тобто P(X=x1)=0
Доведення:
Наслідок
. Для НВВ
справедливі рівності:
11. Означення диференціальної функції розподілу (щільності розподілу імовірностей) та доведення її властивостей.
Щільністю розподілу ймовірностей (або диференціальною функцією розподілу) називається похідна (якщо вона існує) від інтегральної функції розподілу:
ВЛАСТИВОСТІ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ.
Щільність розподілу імовірностей – невід’ємна функція, тобто
.
Доведення:
2.Теорема .(основна формула теорії імовірностей). Імовірність того, що НВВ X прийме значення із деякого проміжка (a;b) знаходиться за формулою:
Інтегральна функція розподілу та диференціальна (щільність розподілу імовірностей) є еквівалентними узагальненими характеристиками НВВ, які пов’язані співвідношенням:
Доведення:
Умова нормування закону розподілу НВВ має вигляд:
Доведення:
12. Закон рівномірного розподілу, або рівномірний закон. Інтегральна функція розподілу імовірностей для рівномірного розподілу ймовірностей. Математичне сподівання та дисперсія для рівномірного закону.
НВВ X називається рівномірно розподіленою на проміжку [a,b] , якщо її щільність розподілу імовірностей стала на цьому проміжку, а поза цим проміжком дорівнює нулю, тобто
Графік :
13. Закон показникового розподілу, або показниковий закон. Інтегральна функція розподілу ймовірностей для показникового закону. Математичне сподівання та дисперсія для показникового закону.
НВВ
X
називається розподіленою
за показниковим законом з параметром
, якщо її щільність розподілу імовірностей
має вигляд
інтегральна функція розподілу
Графіки цих функцій:
14. Нормальний закон розподілу. Вивести формулу для імовірністі попадання значень нормально розподіленої випадкової величини до заданого проміжку , наслідок. Правило “трьох сигм”.
НВВ
X
розподілена за нормальним законом з
параметрами
a
та
, якщо її щільність розподілу імовірностей
має вигляд:
Скористувавшись означеннями, неважко переконатись, що числові характеристики нормально розподіленої ВВ дорівнюють:
Інтегральна:
Імовірність попадання значень нормально розподіленої ВВ X до проміжку [x1;x2] знаходиться за формулою:
Доведення:
Правило
трьох сигм.
Із практичною достовірністю (з імовірністю
0,9973) можна стверджувати, що значення
нормально розподіленої ВВ X
попадають до проміжка
.
Доведення:
15. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа. Частинні випадки теореми Муавра-Лапласа. Нерівність Маркова. Нерівність Чебишева. Частинні випадки нерівності Чебишева. Теорема Бернуллі. Збіжність за ймовірністю. Теорема Чебишева. Закон великих чисел із уточненням Ляпунова.
Центральна
гранична теорема-якщо
всі ВВ однаково розподілені, то закон
розподілу їх суми при
необмежено наближається до нормального.
Інтегральна теорема Муавра-Лапласа. Для біноміально розподіленої ДВВ X=m - частоти появи події A з імовірністю p в серії із n НПВ справедлива наближена формула:
,
де Ф(t) - інтегральна функція Лапласа.
Частинні випадки інтегральної теореми Муавра-Лапласа . Для частоти m та частості m/n появи події A з імовірністю p в серії із n НПВ справедливі наближені формули:
,
Якщо ВВ X приймає тільки невід’ємні значення і має фіксоване математичне сподівання M(X) , то для довільного додатного числа a справедлива нерівність:
Теорема
(нерівність
Чебишова).
Якщо
довільна
ВВ
x має
фіксовані
математичне
сподівання
M(X) та
дисперсію
D(X)
, то для довільного додатного числа
справедлива нерівність:
ЧАСТИННІ ВИПАДКИ НЕРІВНОСТІ ЧЕБИШОВА.
а) для біноміально розподіленої ДВВ X = m - частоти появи події A з імовірністю p в серії із n НПВ:
,або
;
б)
для
біноміально
розподіленої
ДВВ
- частості
(частки)
появи
події
A в
серії
із
n НПВ:
,
або
Теорема
Бернуллі
Частість m/n
появи події A
в серії із n
НПВ при
збігається за імовірністю до p
= P(A)
- імовірності появи події у кожному
окремому випробуванні:
Послідовність називається збіжною за імовірністю до величини a (сталої або випадкової), якщо для довільного як завгодно малого числа
Теорема
Ляпунова.
Тоді
закон розподілу суми
при
необмежено наближається до
нормального
з математичним
сподіванням
і дисперсією