Запитання і завдання для самоперевірки.
1.Назвіть загальнодидактичні критерії вибору методів навчання.
2. Як відбуваються вибір і конструювання прийомів у структурі кожного методу?
3. Яка послідовність міркування вчителя під час вибору методу навчання в кожній логічно завершеній частині змісту з природознавства.
Завдання для практичної роботи.
1. Складіть алгоритм міркування учителя під час вибору методу навчання.
2. Для кожної логічно завершеної частини змісту теми з природознавства:
а) визначіть основну дидактичну мету і конкретні дидактичні підцілі і підзадачі;
б) виберіть щодо дидактичної мети об’єктивно найефективніший метод навчання;
в) доберіть для розв’язання кожної дидактичної підзадачі або змоделюйте найдоцільніші прийоми, що забезпечують досягнення конкретної дидактичної мети в структурі вибраного методу;
г) розробіть детальну методику реалізації кожного методу навчання, розкрийте особливості поєднання методів під час оволодіння молодшими школярами змістом теми природознавства.
Література. 1,2,19, 20, 25
Тема 1.5. Нестандартні методи і прийоми формування природничих понять.
Актуальність теми: Знання цієї теми необхідні студентам – майбутнім вчителям молодших класів для формування природничих уявлень та понять, використовуючи нестандартні методи та прийоми з метою активізації діяльності дітей.
Навчальні цілі:
Знати: активні, інтенсивні та інтерактивні методи та прийоми формування природничих уявлень і понять в дітей молодших класів.
Вміти: Організовувати навчально-виховний процес в молодших класах з застосуванням нестандартних методів та прийомів формування уявлень, понять.
Пошук ефективних методів і прийомів навчання спонукали до використання інтенсивних, активних та інтерактивних методик навчання.
Формування уявлень, понять за інтенсивними методиками (прискорення навчання за В.Ф. Шаталовим, М.В. Замковим; випереджаюче навчання за С.М. Лисенковою мають багато спільного. В основі їх методик лежить робота з опорними схемами.
Виклад матеріалу великими блоками дозволяє краще осмислити логічні зв’язки, створити умови для прискореного навчання.
Пропонується методика:
І-й етап: Пояснення вчителем відібраних параграфів.
ІІ-й етап: Стиснутий виклад матеріалу за опорним плакатом, розшифровка закодованих з допомогою символів основних понять.
ІІІ-й: етап: Вивчення опорних сигналів, які одержує кожен учень і включає їх у свій альбом.
ІV-й етап: Робота з підручником і листком опорних сигналів в домашніх умовах.
V-й етап: Письмове відтворення опорних сигналів на слідуючому уроці.
VІ-й етап: Відповіді за опорними сигналами.
VII-й етап: Постійне повторення і поглиблення раніше виучуваного матеріалу.
Інтерактивні методики грунтуються на проектному способі навчання, який передбачає відповідне ставлення учнів до навчання. Вони грунтуються на висновку, згідно з яким досвід передує навчанню як і любий різновид емпіричного навчання. І саме учневі належить підтвердити для себе свій досвід. А вчитель через різноманітні методичні форми роботи, наведені в Піраміді Засвоєння (див. нижче) виступаючи в ролі помічника у роботі учня, куратора, чи “експерта”, відповідає за структуризацію учіння у такий спосіб, щоб кожна доза досвіду учня актуалізувалась, забезпечувала вироблення основного висновку – маленької “еврики”. Саме різноманітність методики, що грунтується на індивідуальному виборі і залученні учня до процесу експериментування та розвитку власних навичок пізнання, робить процес учіння дійсно творчим.
Групові дискусії (50%) (форма – “мозкова атака”).
Активне навчання (70%) – рольові ігри.
Навчання інших (90%) – навчання учнів їхніми ж однолітками – Помічниками Одноліток.
Методичні форми роботи, наведені в Піраміді Засвоєння зміцнюють навички групової роботи, підсилюючи здатність учнів взаємодіяти і взаємно використовувати одне одного як джерело інформації. Навчання невеликими групами заохочує учнів до самостійного дослідження змісту уроку.
Спрощено схема виведення понять на уроці за інтерактивною моделлю навчання виглядає таким чином:
1. І-а спроба (індивідуальна, письмова): в зошитах дати своє тлумачення розглядуваних понять на уроці;
2. ІІ-а спроба: тлумачення цих понять вже всією групою на основі взаємного збагачення;
3. Робота з підручником (чи “Сторінкою учнівської роботи”) порівняння своїх суджень з точним визначенням понять: аналіз помилок; власні висновки;