Практичне завдання

1. Підберіть ігрові прийоми до однієї з тем з курсу “Я і Україна” в 1-4 класах. (за вибором)

2. Складіть фрагмент уроку з “Я і Україна” у 1-4 класах з використанням дидактичних ігор (за вибором).

Література. 1, 2, 25, 27

Тема 1.4. Методичні прийоми. Вибір оптимального поєднання різних методів та прийомів.

Мета: Ознайомитись з загально-дидактичними критеріями вибору методів навчання. З’ясувати як відбуваються вибір і конструювання прийомів у структурі кожного методу.

Завдання для розгляду проблеми.

1. З’ясуйте суть понять “загальнодидактичний метод”, “прийом”, “конкретно-предметний метод”.

2. Загальнодидактичні критерії вибору методів навчання.

3. Вибір і конструювання прийомів у структурі кожного методу.

4. Послідовність міркування вчителя під час вибору методу навчання в кожній логічно завершеній частині змісту з природознавства.

Загальнодидактичний метод – це теоретичне уявлення про систему норм взаємозв’язаної діяльності учителя і учнів, модель діяльності.

У конкретній ситуації, під час вивчення певного обсягу навчального предмета, загальнодидактичний метод перетворюється у конкретно-предметний.

Саме конкретний матеріал є істотно важливим для встановлення правильних способів навчання, перетворення загальнодидактичного методу в метод викладання навчального предмета. Це перетворення відбувається шляхом конкретизації загальної дидактичної цілі (наприклад, засвоїти не просто знання, а поняття про властивості торфу).

Досягнення конкретизованих дидактичних підцілей відбувається через систему прийомів.

Методичний прийом – це елемент того чи іншого методу, який виражає певну дію вчителя і учнів у процесі навчання, спрямовану на досягнення конкретної дидактичної підцілі.

Будь який метод реалізується за допомогою прийомів, які є способами розв’язання дидактичних підзадач у структурі вибраного методу навчання.

Прийоми

• логічні (порівняння, висновки, узагальнення…)

• організаційні (різні типи завдань, картинки…)

• технічні (обладнання, допоміжні засоби…)

На вибір методів впливають такі критерії:

1. принципи навчання;

2. власне педагогічні цілі і дидактичні цілі та підцілі;

3. зміст навчального предмету;

4) навчальні можливості школярів, вікові, рівень підготовки;

5) матеріальні умови і час, відведений для навчання;

6. можливості вчителя, рівень його підготовки, досвід.

Вибір прийому або його конструювання зумовлюється: а) конкретною дидактичною підзадачею (наприклад, сприймання зовнішньої будови звірів);

б) специфікою предметного змісту, рівнем його узагальнення (наприклад, об’єкти, їх ознаки, зв’язки сприймають різними аналізаторами (безпосередньо, через засоби наочності, через практичні дії);

в) реальними засобами навчання, які застосовує вчитель;

г) особливостями учнів, їх рівнем розвитку.

Ось як пропонує вибір методів навчання на етапі засвоєння знань, умінь і навичок за темою: “Торф – корисна копалина нашої місцевості” у 3 класі методист Байбара Т.М. (див. таблицю1).

Таблиця 1.

Логічна схема змісту теми: Торф (3 клас)	Дидактична ціль – дидактична задача (конкре-тизована)	Дидактичні підцілі – дидактичні підзадачі (конкре-тизовані)	Вибір методів навчання (хід міркування вчителя)
1. Властивості торфу (одиничне поняття) Зміст; - бурий; - без запаху; - крихкий; - легкий за воду; - горить.	Засвоєння одиничного поняття; Власти-вості торфу	Сприймання й усвідомлення властивостей торфу; осмислення їх сукупності; узагальнення змісту поняття; закріплення змісту поняття.	1. Власне предметний зміст логічно завершеної частини теми дозволяє створити проблемну ситуацію і сформулювати проблему (за об’єктивними критеріями відбору змісту, на якому можна створити проблемну ситуацію). 2. Загальна і локальна готовність дітей дозволяє залучити їх до розв’язання проблеми на визначення торфу. 3. Форма розв’язання проблеми – дослід (як метод пізнавальної діяльності учнів). 4. Рівень самостійності під час розв’язання проблеми – дослідницький. Дослідницьке завдання виконується повністю самостійно – за аналогією. Опорні знання про спосіб виконання дослідів з горючою корисною копалиною, засвоєні під час вивчення торфу. Отже, найбільш ефективним у цій ситуації буде дослідницький метод. Об’єктивний характер пізнавальної діяльності (за внутрішньою і зовнішньою стороною) вимагає індивідуальної роботи школярів.
2. Поход-ження торфу (уявлення). Зміст: - з рослин; - у землі; -за спеці-альних умов; - вимагає тривалого часу.	Засвоєння уявлення про походження торфу утворення торфу	Сприймання процесу утворення торфу у природі; його усвідомлення; закріплення процесу	1. Матеріал складний. 2. Він новий для учнів, у них немає опорних знань для самостійного вивчення. Оптимальною є інформаційно-рецептивна діяльність учителя й учнів у формі розповіді-пояснення вчителя з обов’язковим ілюструванням її засобами наочності. Ілюстрації необхідні для створення образних уявлень про об’єкти цього процесу, умови його проходження. Крім того, основним джерелом знань може виступати кіно- або діафільм, демонстрування яких супроводжується пояснення учителя. Отже, засвоєння цієї логічної частини змісту найефективніше може здійснюватися за допомогою інформаційно-рецептивної розповіді з використанням засобів наочності або демонструванням (кінофільму).
3. Способи добування торфу (уявлення). Зміст: - у кар’єрах; - відкритим способом.	Засвоєння уявлення про способи добування торфу.	Сприймання різних способів добування торфу; закріплення змісту уявлення.	1. Матеріал новий для учнів. Для усвідомлення вимагається цілісне сприймання. 2. Діяльність інформаційно-рецептивна у формі роботи за підручником (за текстом і малюнками). Здійснюється під безпосереднім керівництвом учителя, фронтально. Метод – інформаційно-рецептивна робота за підручником.
4. Застосуван-ня торфу.	Засвоєння конкретного фактичного матеріалу про застосування торфу.	Сприймання процесів, у яких вугілля використовується як паливо.	1. Матеріал конкретний. Шляхом організації творчої діяльності не вивчається. 2. Діяльність репродуктивна. 3. Джерела здобуття конкретних фактів можуть бути різними і використовуватись у поєднанні: підручник, розповідь учителя, ілюстрований матеріал (таблиця з підписами).

Дидактична ціль на етапі систематизації та узагальнення аналогічна назві етапу процесу навчання першого рівня. Її конкретизація здійснюється щодо тих родових понять, які формуються в темі. Це відбувається шляхом встановлення зв’язків між елементами знань, засвоєними на уроці (внутрішньо-поняттєві зв’язки) і засвоєними в попередніх темах, розділах (міжпоняттєві зв’язки). Дидактичними підзадачами, послідовне розв’язання яких забезпечує досягнення зазначеної дидактичної цілі, виступають: а) актуалізація необхідних знань, способів діяльності та умінь їх застосувати. Здійснюється як репродуктивним відтворенням, так і застосуванням у знайомій і новій ситуації, зокрема через розв’язання навчально-пізнавальних задач різних за формою і змістом; б) систематизація; в) осмислення суті родових понять, взаємозв’язків і залежностей; г) узагальнення змісту. Діяльність учителя, спрямована на вибір і конструювання прийомів, аналогічна до попереднього етапу навчання.