Тема 2.14. Особливості викладання природознавства в малокомплектній школі.

Актуальність теми: Знання цієї теми необхідні студентам – майбутнім вчителям молодших класів для правильної організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі.

Мета: ознайомити учнів із організацією навчально-виховного процесу у малокомплектній школі. Закріпити знання про види самостійної роботи та організацію спостережень у малокомплектній школі. Формувати правильне світоглядне розуміння природи.

Навчальні цілі:

Знати:

• специфіку проведення уроків в малокомплектній школі;

• специфіку проведення екскурсій;

• специфіку проведення спостережень.

Вміти:

• організувати самостійну роботу дітей на уроках в малокомплектній школі;

• організувати спостереження дітей в різних класах під час екскурсій в малокомплектній школі.

Опорний конспект.

Уроки природознавства у малокомплектній школі в одному класі можуть об’єднуватись з уроками природознавства в другому.

Важливою умовою нормальних ефективних занять в малокомплектній школі є розвиток самостійності учнів, яка може утворюватися в результаті цілеспрямованої роботи вчителя.

Самостійна робота на уроках природознавства різноманітніша і за змістом і за формою.

Самостійно учні можуть опрацювати нові статті за підручником, проводити досліди за інструкцією, відповідати на запитання, малювати схеми, виконувати завдання за гербарієм, колекцією, працювати з календарем природи.

Як і на інших уроках, учитель планує самостійну роботу на різних етапах навчального процесу. Залежно від рівня обізнаності школярів, їх самостійності під час виконання завдань.

Велике затруднення викликає у вчителів проведення екскурсії в природу при роботі з двома або й трьома класами. Типовим для малокомплектних шкіл є проведення екскурсій разом з усіма класами. Але частину екскурсій, передбачених програмою (наприклад, в ІІІ класі), по своєму змісту не можна проводити разом з усіма класами.

В такому випадку екскурсію проводять після уроків.

При проведенні екскурсії різним класам дається окреме завдання. Наприклад, осіння екскурсія.

І. кл: 1) зібрати опале листя різного кольору;

2) поспостерігати, як опадає листя з дерев;

3) знайти серед кущів, дерев і трав, дерева.

ІІ. кл: 1) виявити, які рослини (трави, кущі, дерева) ростуть у нашій місцевості;

2) виявити, які комахи, птахи, звірі живуть на полях і в лісах; 3) зібрати зразки місцевого грунту і рослин для колекції.

Отже, екскурсії у малокомплектній школі доцільно проводити одночасно з усіма класами. З цією метою в окремих класах їх можна проводити до вивчення відповідної теми, використовуючи на наступних уроках зібраний матеріал і результати їх спостережень. З метою раціонального використання часу, відведеного на екскурсію, необхідно:

а) добре підготувати учнів до проведення спостережень;

б) провести спостереження в усіх класах по завданнях;

в) провести підсумки екскурсії на місці її проведення.

Дуже важливо правильно побудувати роботу по організації і проведенні спостережень та їх фіксації. Не можна забувати, що спостереження – основний метод роботи з природознавства. Діти спостерігають і під час екскурсії, але ці спостереження епізодичні, а потрібно привчити учнів вести спостереження починаючи з І класу.

Для колективних спостережень характерна деяка специфіка:

1. Учні всіх класів даного комплекту ведуть спостереження за одним і тим же об’єктом. Спостереження різні по змісту.

2. Учні ведуть спостереження за різними об’єктами. Спостереження різні по змісту.

В обох випадках одержують завдання для спостережень по щоденнику, підручнику, усно або записаних на карточках, потім самостійно виконують їх.

На етапі обговорення в першому випадку приймають участь одночасно всі учні даного комплекту. Спочатку про свої спостереження розповідають молодші діти, потім більш старші доповнюють їх, вносять свої корективи і доповнення. Висновок до спостереження роблять окремо з кожним класом у відповідності з програмними вимогами. При цьому молодші діти узагальнення проводять під безпосереднім керівництвом вчителя, старші можуть виконувати цю роботу більш самостійно, вчитель тільки перевіряє.

В другому випадку вчитель в ході спостережень переходить від класу до класу. В цей час учні інших класів проводять самостійні спостереження по попередніх завданнях вчителя. Завдання можуть бути дані усно, або записані на карточках, або вказані номери і сторінки в “Щоденниках спостережень”.

Рекомендації до фіксації спостережень в “Щоденниках спостережень” не відрізняється в таких, що й в масовій школі. Робота із цими посібниками на уроці має деякі особливості. Переважно для роботи із “Щоденником спостережень” виділяється більш менш постійне місце на уроці. Краще початок уроку.

Наприклад, вчитель працює одночасно з двома класами. В ІІ класі проводиться урок читання, в ІІІ і ІV класах – природознавство.

Вчитель пропонує учням ІІ класу відкрити “Щоденники спостережень”, ІІІ і ІV класи самостійно готують розповідь про спостереження за тиждень. Учні ІІ класу розповідають про свої спостереження в природі, проведенні сьогодні, або вчора, і разом з вчителем вирішують, як ці спостереження зафіксувати в “Щоденниках спостережень”. Потім вчитель дає другокласникам (1) самостійну роботу по темі уроку читання. Фіксація спостережень здіснюється учнями самостійно в позаурочний час. У випадку, коли фіксація спостережень вимагає контролю вчителя, діти приступають до її виконання на уроці. Вчитель слідкує, як цю роботу виконують учні ІІ (І) класу, і одночасно продити бесіду з учнями ІІІ і ІV (ІІ і ІІІ) класів про проведених за тиждень спостережень.

Починаючи розповідати про проведенні спостереження учні ІІІ (ІІ) класу, учні ІV (ІІІ) класу, вислухавши їх і повторюючи, доповнюють відповіді своїми спостереженнями.

Потім в ІІІ і ІV класах дається завдання для самостійної роботи з природознавства. Вчитель переходить до ІІ класу. Якщо другокласники не встигли зафіксувати спостереження, то вчитель дає їх завдання продовжити цю роботу в позаурочний час.

Вчитель працює одночасно з двома класами, наприклад, з ІІ і ІV (І і ІІІ). Вчитель починає роботу з учнями ІІ класу по проведених спостереженнях так як вказано в І варіанті. Учні ІV в цей час самостійно готуються до розповіді про спостереженнях, проведених за тиждень. На наступному етапі уроку учні ІІ класу або фіксують спостереження в “Щоденниках спостережень”, або виконують самостійну роботу по читанню. Учні ІV класу розповідають про спостереження і одержують завдання для самостійної роботи. Вчитель переходить до другого класу.

Ряд особливостей має організація роботи з “Календарем природи і праці”. Якщо в усіх класах комплекту нараховується по 15 і більше людей, то в кожному класі ведеться свій календар природи і робота з ним організовується так, як і в масовій школі. Применшій кількості учнів можливий спільний календар природи для всіх класів комплектів. При цьому виготовляється календар, який рекомендується для старшого класу даного комплекту.

Від кожного класу на один або на кілька днів призначається відповідальний за введення календаря. Спочатку в календар заносять результат учнів молодшого класу, потім старші роблять доповнення відповідно своєму рівню. Аналогічно проводитися узагальнення і заповнення узагальнюючих таблиць (І клас не робить).

Уроки по узагальненню спостережень проводяться одночасно з ІІІ і ІV класами. По завданнях, спільних для двох класів, спочатку дають відповідь учні ІІІ, потім ІV класники їх доповнюють.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим матеріалом часто практикують різні види роботи з підручником.

Учні можуть самостійно за описом підручника виконувати нескладні досліди.

Корисно для самостійної роботи давати логічні завдання типу: “В чому основна відмінність тварин і рослин? Розкажи про ялину як ти розповідав про сосну. Що спільного між ними? Що відмінного?”

Доцільно пропонувати учням карточки: відшукай правильну відповідь і запам’ятай.

Хороший ефект дає робота учнів з карточками з логічно послідовним планом вивчення того чи іншого об’єкту на зразок. (зразок додається)

У процесі формування і закріплення природничих уявлень і понять важливим видом самостійних вправлянь є схематичне малювання і креслення.

Доцільна на уроках природознавства й різноманітна самостійна робота практичного характеру: робота з рулеткою, термометром, флюгером, виготовлення макетів, робота на контурній карті.

Предметні уроки не доцільно проводити одночасно з усіма класами. Демонстраційні досліди потрібно проводити у формі самостійної роботи з використанням тексту підручника в ролі інструкції. З підручником можна дати таку самостійну роботу: після того як вчитель дав завдання і пояснив його, діти самостійно розглядають картинки в підручнику і складають по них усну розповідь по написаному на дошці плану.

Отже, самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером. Їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацюванн6я матеріалу. В процесі засвоєння нового матеріалу, учні можуть самостійно ознайомлюватися (за підручником) з матеріалом описового характеру, підготувати відповіді на запитання вчителя, провести нескладні досліди. Під час запропонованого нового матеріалу поширеними видами самостійної роботи є усне й письмове узагальнення ознак і властивостей об’єктів; з’ясовування причинно-наслідкових зв’язків; складання різноманітних схем, малюнків і робота з картою тощо.