Тема 2.2. Позакласна та позаурочна робота з природознавства.

Актуальність теми: Знання про різні організаційні форми навчально-виховної діяльності та вміння проводити позаурочну та позакласну роботу з природознавства необхідне студентам в їх майбутній професійній діяльності.

Мета: Ознайомитись з особливостями позаурочної та позакласної роботи, їх видами та значенням в навчально-виховній діяльності.

Навчальні цілі:

Знати: - особливості позаурочної та позакласної роботи, їх відмінність;

- значення позаурочної та позакласної форм роботи;

Вміти: - планувати та проводити роботу на географічному майданчику, в куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці.

- планувати роботу гуртка юннатів, розробляти сценарії свят та проводити їх з учнями молодших класів.

У вивченні природознавства важливою є позаурочна робота учнів. Вона спрямована на розв’язання завдань, передбачених програмою, і включає роботу учнів у куточку живої природи, на шкільній навально-дослідній ділянці, на географічному майданчику або серед природи (проведення спостережень, виконання літніх завдань). Організація і керування роботою повинні здійснюватись обов’язково учителем.

Нерідко позаурочна робота має характер попереднього набуття відповідних знань. Наслідки дослідів або спостережень та зібраний матеріал демонструються учнями під час уроків. Позаурочна робота обов’язкова, за її виконання, як за інші види навчальної діяльності, учні одержують оцінки.

Існують такі види класної позаурочної роботи:

а) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів. Наприклад, за темою “Умови життя рослин”.

б) ведення загальнокласного календаря природи.

Видами домашньої позаурочної роботи є домашні навчально-пізнавальні завдання і завдання з природознавства на літо.

У доборі завдань на літо учитель враховує, що завдання дають можливість: 1) практично застосовувати знання і вміння, набуті учнями, протягом навчального року; 2) розширити і поглиблювати їх; 3) готувати дітей до засвоєння змісту природознавства у наступних класах; 4) формувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи; 5) виховувати бережливе ставлення до неї.

Змістом літніх завдань повинні бути спостереження за неживою та живою природою, дослідницька робота на пришкільній ділянці, перевірка на практиці народних прикмет тощо.

Позакласна робота – це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства.

Позакласна у позаурочна переплітаються і доповнюють одна одну. Позакласна робота грунтується на добровільній ініціативі й активності молодших школярів. Зміст її виходить за межі програми. Вона повинна бути цікавою, задовольняти їхні інтереси й запити,

• формувати пізнавальні інтереси;

• розширювати і поглиблювати знання;

• виховання почуття любові і бережливого ставлення до природи;

• розвивати естетичні смаки;

• здійснювати трудове виховання;

• економічне виховання;

• гігієнічне виховання;

• фізичне виховання.

Розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють інтерес до об’єктів і явищ природи:

• прочитати книжку;

• підготувати повідомлення;

• провести не передбачені програмою спостереження в куточку живої природи або на природі;

• виготовляти наочність.

Спостереження: за ростом і розвитком окремих рослин, способами поширення плодів і насіння, зимуючими птахами біля годівниці, появою перших комах, за жучком сонечком, як впливає підживлення на ріст і розвиток кімнатних рослин, як впливає світло, температура, вологість грунту на розвиток рослин.

Гурткова позакласна робота.

2 рази на місяць.

При плануванні роботи гуртка необхідно орієнтуватися на програму, видану станцією юних натуралістів, яка намічає тематику занять, фенологічних та метеорологічних спостережень, дослідницької роботи на шкільній навчально-дослідницькій ділянці.

У план роботи можна включити такі теми: “Охорона природи і її збагачення”, “Фенологічні і метеорологічні спостереження”, “Догляд і спостереження за рослинами і тваринами”, “Вивчення лікарських рослин”, “Комахи”, “Передбачення погоди за місцевими ознаками”, “Грунти своєї місцевості (дослід)”, “Лікарські рослини рідного краю”, “Робота у куточку живої природи”.

Порушення стану спокою гілок і спостереження за розвитком бруньок, пагонів, квіток, кореневою системою. Практична робота “Город на вікні”.

Спостереження над тваринами:

а) риби;

б) жук-плавунець;

в) жаби;

г) їжак;

д) екскурсії;

ж) виготовлення саморобних наочних посібників;

з) ігри, загадки, вікторини;

и) читання спеціальної літератури

Масова позакласна робота.

Позакласна масова робота це – тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята конкурси; КВК (клуб веселих та кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.

Рух учнівської молоді “Моя земля – земля моїх батьків”.

ІІ етап експедиції - “Краса і біль України” - заснований і проводиться українським центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства України.

Основною метою експедиції є виховання в учнівської молоді засобами туризму і краєзнавства дбайливого ставлення до природи рідного краю та духовних надбань всіх націй української держави, розширення і поглиблення знань учасників експедиції з історії, народознавства, літератури, природничих дисциплін.

Завдання передбачають:

• широке залучення до туристсько-краєзнавчої, пошукової та дослідницької роботи;

• виявлення та вивчення кращого досвіду цієї діяльності, його пропаганду та розповсюдження;

• допомогу в набутті додаткових знань про свій рідний край для використання їх на уроках і в позакласній роботі з метою виховання дітей, підвищення загальносвітнього рівня учнівської молоді освоєння ними основних і додаткових освітніх програм;

• привернення уваги установ та закладів освіти, державних, громадських, інших організацій до туристсько-краєзнавчої роботи дітей та підлітків.

Напрями експедиції:

І. Мальовнича Україна.

Учні знайомляться з природою рідного краю – його рослинним і тваринним світом, кліматом, водоймами, типовими ландшафтами України. Учасники вивчають історію природокористування, взаємин людини з навколишнім середовищем через господарство, побут, національні промисли, народні свята, обряди тощо.

Юні пошуковці ведуть дослідницьку роботу в національних парках, заповідниках, заказниках, лісництвах, беруть на облік, описують, фотографують мальовничі місця, пам’ятки архітектури та природи своєї місцевості, займаються фенологічними спостереженнями, створюють нові путівки та туристсько-краєзнавчі маршрути по мальовничих місцях рідного краю.

ІІ. Скривджена земля.

Скривджена земля – біль України. Зруйновані храми, розорені “вимираючі” села і хутори, забруднені річки, ставки і озера, понівечені кар’єри угіддя, вирубані та спалені ліси – людська байдужість.

Рідна земля прагне відродження, потребує дбайливого ставлення до себе, чекає на допомогу. Учасники беруть участь у відновленні пам’ятників архітектури, очищенні та благоустрої занедбаних джерел, струмків, малих річок, лісів, проводять роботу по висадженню дерев, полезахисних смуг, рекультивації використаних земель, можливому відновленню окремих видів флори і фауни, відтворюють типове українське озеленення, створюють екологічні карти свого села, міста, району.

ІІІ. Свята спадщина.

Цей напрямок допоможе вивчати кожну сторінку історії народу, збирати спогади, розшукувати незнайомі документи, що ілюструють минуле своєї батьківщини, досліджувати творчий доробок та життєвий шлях майстрів літератури і мистецтва, вчених, збирати фольклор, вироби декоративно-прикладного мистецтва села, містечка, краю як зразки самобітньої творчості земляків, повертати до життя народні обряди, свята, традиції; займатися розробкою описом тематичних маршрутів.

Юні краєзнавці можуть прослідкувати долю своєї родини в долі України, скласти сімейні родоводи, записати і зберегти родинні оповіді та реліквії. Ця робота стане практичним внеском у відзначення оголошеного ЮНЕСКО міжнародного року сім’ї (1994р).

ІV. З попелу забуття.

Головним завданням повинно стати дослідження та висвітлення нерозкритих сторінок, пов’язаних з прагненням народу України до волі та незалежності, вивчення трагедії, голодомору та сталінських репресій у своєму краї. Створення книг пам’яті свого села, міста, району.

В процесі виконання завдань можуть бути використані різні форми діяльності. Це туристсько-краєзнавчі походи, експедиції, екскурсії, профільні табори, благодійні акції, виставки, конференції.

Результатом діяльності учасників експедиції можуть бути різні путівники по рідному краю, тематичні краєзнавчі маршрути, творчі роботи, публікації, в пресі, виступи по радіо і телебаченню, створення нових музейних експозицій.

Екологічна стежка.

Операції “Джерельце”, “Мурашки”, “Чиста вода”.