33. Сутність та завд. Довід.-інформ. Обслуговування користувачів інф.Установ у режимі «запит-відповідь».

ДІО користувачів у режимі «запит-відповідь» - видача споживачам інф.у відповідності із разовими інф.запитами (разовий інф.запит-вимога про одержання інф. користувачем в усн.,письм.формі або через Інтернет.

Відповідь на разові запити надається у формі довідки, консультації, відмови. Довідка-відповідь на разовий інф.запит споживача, яка містить інф.,що релевантна даному запиту. Довідки поділяють: -бібліогр. -відомості про док., що містять бібліогр.інф. Серед них виділяють тематичні бібліогр.довідки - перелік відомостей про док. з відповідної теми, адресні бібліогр.довідки – містять встановлені із бібліогр.джерел відомості про наявність або точну адресу зберігання конкр.док.; уточнювальні - пов*язані із знаходженням або уточненням ел. БО, які відсутні або спотворені у запиті споживача.

- фактографічні-містять інф.із сутності конкр.питання.

- довідки комплексного хар-ру – поєднують в собі різні види інф.: бібліогр,реферативну, фактографічну, повнотекстову.

Моделі ДІО: 1)уточнювальна довідка + місцезнаходження+доставка її віддаленому користувачу;

2) темат.довідка+місцезнах.підібраних з теми док.;

3)фактографічна довідка+формування пакету док. та їх частин, що містять необх.фактографічну інф.+БО джерел, з яких одержано інф.+доставка док.віддаленому користувачеві.

Консультація – відповідь на разовий інф.запит користувача,яка містить поради по сам ост.пошуку необх.інф.

Відмова-відповідь на разовий інф.запит користувачу, яка містить обґрунтування неможливості виконання даного запиту.

Осн.завдання ДІО – оперативне та якісне обслуговування запитів користувачів, якість виданої продукції оцінюється з т.зору її релевантності.

34. Заг.Методика виконання довідок.

Виконання разових запитів користувачів передбачає конкретні алгоритми пошуку інф. Існують заг.прийоми і методи, які мають бути реалізовані під час виконання будь-якого інф.запиту:

1)прийом запиту- від працівника вимагає уважності та комунікабельності. Потрібно з*ясувати точне формулювання запиту, уточнити зміст та мету запиту. Необх.письмово зафіксувати запит.

2)визначення кола джерел пошуку інф.- розробка пошукової стратегії) – від працівника вимагається знання структури суч.інф.ресурсів з різних галузей знання, можливості використання суч.інф.технологій.

3)пошук необх.інф. в межах інф.джерел-потрібно використати найбільш оптим.шляхи пошуку інф. у межах визначених джерел і володіти методикою інф.пошуку різних ІПС.

4)оформлення довідки – потрібна достовірність ,релевантність при ств.довідки.

5) облік-необхідно дотримуватись специфічної форми для реєстрації виконання довідок, видача довідки користувачу в тій формі,в якій він хоче її отримати.

35. Особливості виконання уточнювальних довідок

Етапи методики виконання уточнювальних довідок:

1-працівник має дізнатись якомога більше інф. про док, що цікавить споживача і з*ясувати, звідки отримано інф. з нього. Потрібно знати найбільш типові помилки, які допускають користувачі під час оформлення БО, а саме: ств.П.І.Б. автора, скорочення назви док., розгляд авторської роботи як колективної і навпаки.

2 і 3 – вибір джерела уточню вального пошуку залежить вді ознаки, за якою здійсн.пошук відомостей про док., тому необх.звертатись до тих джерел пошуку інф., в яких спосіб групування матеріалу співпадає з визначеною ознакою. В якості ознаки може виступати будь-який елемент БО. Необх.також звернутись до тих джерел, в яких може передаватись посилання на док, що цікавить споживача. Найдоцільніше використовувати АІПС.

4-оформлена уточню вальна довідка має вигляд БО док.з усіма необх.елементами;

5-реєстрація складних уточнювальних довідок у журналі виконаних довідок. Прості довідки формулюються сумарно.