4. Творче застосування знань учнів (до 10 хв.).

7. Творча робота на основі тексту - творчий переказ;

ілюстративна робота - словесне та графічне малювання; драматизація - читання за ролями, під час вивчення віршів - колективна декламація; інсценізація - створення сценарію, визначення кадрів для можливого фільму.

5. Підсумки уроку. Завдання додому (1-2 хв.).

Перечитують з дошки Знати:, Вміти:, обґрунтовують виконання відповідної роботи.

2. Особливості читання та розповідання оповідань.

Оповідання – це невеликий за розміром розповідний художній твір, здебільшого про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.

Оповідання з читанок для 2-4 класів умовно поділяються на дві групи:

1) оповідання, в яких діють люди;

2) оповідання про природу й діяльність у ній людей.

Однією з умов глибокого опрацювання художнього оповідання є аналіз особливостей твору, робота над його композицією. Художній задум письменника розкривається всією системою образотворчих засобів.

Структура уроку читання залежить від жанрової специфіки оповідання і включає визначені далі етапи.

Підготовча робота до читання – у короткій вступній бесіді чи розповіді вчитель може стисло ввести учнів у коло тих обставин, за яких відбувається описана у творі подія, створити певний настрій, викликати почуття для відповідного сприймання твору, пояснити необхідні для розуміння змісту слова.

Читання оповідання – глибоко емоційні оповідання, насичені драматичними подіями, діалогами, перший раз читає вчитель. Під час підготовки до читання доцільно визначити структуру тексту – поділити його на смислові частини, при читанні відокремлювати їх, роблячи паузи, логічні наголоси на найважливіших місцях. Текст про знайомі дітям факти читають самі учні. Заслуговує на увагу почергове читання тексту вчителем та учнями, вголос чи мовчки, прослуховування грамзапису тощо.

Перевірка сприймання навчального тексту може здійснюватися у короткій бесіді за прочитаним:

• Коли ви раділи, сумували?

– Яке місце у творі вас особливо вразило? тощо.

Робота над текстом оповідання. Повторне читання і цілеспрямована робота над всебічним усвідомленням тексту (логічна, образна, емоційна сторони) – займає головне на уроці.

У центрі уваги також зміст та ідея твору, композиція, образи, мова. Відповідаючи на питання вчителя, учні вдумливо читають твір, виявляють ще непомічені до цього факти, образні деталі, художні засоби, описи природи.

Літературознавчий аналіз твору проводиться в єдності змісту й форми. Основну увагу під час аналізу твору звертаємо на вчинки героїв, складання їх характеристик згідно з літературним портретом, розуміння поведінки, усвідомлення позиції автора. Варто зясувати не тільки те, що говориться про дійову особу, а й саме як сказано, тобто, які мовні засоби використав письменник для відтворення настроїв, почуттів (слова в переносному значенні, порівняння, метафори, епітети, антоніми, синоніми, пестливі, грубі, зневажливі слова тощо).

У результаті вдумливого перечитування оповідання діти усвідомлюють головну думку, в них формується своє ставлення до героїв твору.

Під час опрацювання тексту оповідання доцільним є:

• складання логічної партитури читання (визначення пауз, логічних наголосів, мелодики та темпу читання);

• лінгвістичний аналіз тексту;

• літературознавчий аналіз тексту;

• різноманітні види читання (вибіркове, творче, коментоване тощо);

• підготовка до виразного читання;

• виразне читання за опрацьованою партитурою;

• складання плану;

• переказ тексту;

• літературно-творча діяльність учнів у звязку з прочитаним;

• узагальнююча бесіда.