
- •1.1. Житлово-комунальне господарство як об’єкт правового регулювання
- •1.2. Аналіз стану житлово-комунального сектору України
- •1.3. Нормативно-правове регулювання у сфері житлово-комунального господарства
- •1.4. Зарубіжний досвід державного управління в системі житлово-комунального господарства
- •2.1. Комунальні підприємства та осбб
- •2.2. Основні проблеми розвитку жкг та шляхи їх вирішення
- •2.3. Напрями реформування та розвитку житлово-комунального секору в Україні
- •16. Зінь е.А. Регіональна економіка. Підручник. — к.: «вд «Професіонал», 2007. — 528 с. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://pidruchniki.Ws/15840720/rps/regionalna_ekonomika_-_zin_ea
- •25. Проблеми житлово-комунального сектора в Україні: Країна відповідальних власників. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osbbua.Org/2010/07/problems-zhytlovo-komun
- •Якщо проблему не розв'язано
- •Якщо проблему не розв'язано
- •Якщо проблему не розв'язано
- •Вик: ю.Бордун
- •1. Які основні проблеми існують в житлово-комунальному господарстві міста.
- •2. Які основні причини застою у цьому секторі?
- •4. Які перспективи розвитку осбб у Львові.
- •5. Яким чином державна та місцеві органи самоврядування можуть впливати на розвиток житлово-комунального господарства?
- •6. Чи досконалий житловий кодекс в плані регулювання житлово-комунального господарства? Якщо ні, чим його можна доповнити?
- •Сплата населенням житлово-комунальних послуг за січень-жовтень 2012 року
2.2. Основні проблеми розвитку жкг та шляхи їх вирішення
Житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом особливо загострилися. Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу України, галузь потребує кардинального реформування.
До головних проблем ЖКГ необхідно віднести:
– не досить ефективне управління галуззю, низький рівень менеджменту;
– відсутність належного економічного обґрунтування встановлених тарифів за користування житлово-комунальними послугами;
– ухилення платоспроможних споживачів ЖКП від їх сплати;
– високий ступінь регіональної диференціації стану забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг;
– високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток конкуренції у цьому секторі;
– відсутність у більшості населених пунктів об'єднань споживачів, які б активно впливали на якість діяльності виробників комунальних послуг, на процес формування конкурентних відносин у комунальній сфері;
– збитковість більшості підприємств житлово-комунального господарства, їх непривабливість для інвесторів;
– низька платоспроможність населення, що не може в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги;
– відсутність фінансового забезпечення впровадження енергозберігаючих інновацій у житлово-комунальне господарство;
– низький рівень доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансових ресурсів;
– спрямування грошових коштів підприємств, як правило, не на розвиток, а на усунення аварійних ситуацій. [37]
Також до проблем, що існують у житлово-комунальній сфері відносять:
1) застарілий житловий фонд;
2) недостатнє бюджетне фінансування ремонту житлового фонду;
3) пасивне ставлення мешканців до утримання приміщень загального користування і прибудинкових територій;
4) низька ефективність роботи комунальних підприємств;
5) недоступність ринку комунальних послуг для приватних структур;
6) недосконалість тарифної політики держави. [26]
Останнім часом вироблення державної політики у сфері житлово-комунального господарства активізувалося, що пояснюється, зокрема:
• збереженням збитковості підприємств у галузі;
• зростанням невдоволення населення якістю комунальних послуг, що зумовлює рішучіші та далекоглядніші дії з реформування галузі місцевими органами влади. [27]
Невдоволення мешканців спричинене перш за все тим, що невчасно вирішуються питання поточного та капітального ремонту будинків, яке призводить до передчасного руйнування житлового фонду.
Окремою проблемою у незадоволенні житловими умовами у домогосподарствах є необхідність проведення капітального ремонту для тієї частки домогосподарств, які проживають у житлі, що збудоване у 1950-1990 рр., у якому проживає близько 70 % всіх домогосподарств, де капітальний ремонт ніколи не проводився.
Надане чинним законодавством право щодо встановлення цін і тарифів на ЖКП на рівні обласних державних адміністрацій, міських, сільських, селищних рад призвели до значних розбіжностей у рівні цін і тарифів на ці послуги. [6]
Парадоксальна ситуація: галузь недофінансується, у результаті руйнується житловий фонд і інженерні комунікації, в той же час, витрати підприємств і тарифи на їх послуги в ЖКГ невиправдано високі. Підвищення вартості послуг спричинено об'єктивними обставинами. Сьогодні Україна змушена платити за газ і нафту набагато більше, ніж раніше.
Якість послуг не покращується ще й тому, що комунальні підприємства є монополістами, і споживачі, не маючи вибору, змушені користуватися їхніми послугами. Монополісти не завдають собі зайвих клопотів, щоб застосовувати ефективні методи виробництва і вдосконалювати свою роботу.
Болючою проблемою для самих організацій, що надають житлово-комунальні послуги, є борги населення. Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг у лютому 2011 року збільшилася на 5,4% порівняно з січнем і на початок березня становила 12,7 млрд грн. Згідно з повідомленням, в січні-лютому-2011 українці сплатили за компослуги 7,8 млрд грн, або 84,8% нарахованих за цей період сум. Найвищий рівень оплати за компослуги зафіксовано в Києві, Львівській, Одеській, Івано-Франківській і Закарпатській областях (96-93%), найнижчий - в АРК, Дніпропетровській і Луганській областях (74,3-78,2%). [15]
Якщо Ви стикнулися з якоюсь проблемою, стосовно функціонування ЖКГ, Вам потрібно буде діяти відповідно до схеми розв'язання житлово-комунальних проблем, поданої у Додатку А.
Актуальність реформи ЖКГ визначається наступними обставинами:
- житлово-комунальні послуги є одним з найважливіших показників якості життя людей;
- технічний стан житлового фонду і об’єктів комунальної сфери не відповідають не тільки європейським стандартам, але й вимогам вітчизняної культури надання послуг;
- якість послуг не задовольняє споживачів, тим самим породжує конфліктні ситуації навіть при об’єктивних причинах підвищення цін на послуги (інфляція, зріст цін на енергоресурси);
- процес перебудови ЖКГ не приносить очікуваних результатів. [12]