
- •1. Гідромеханічні процеси
- •2.Газоочищеня
- •3.Фільтрування
- •4. Перемішування
- •5.Псевдозрідження
- •6.Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.Основи масопереносу
- •8.Абсорбція
- •9.Перегонка рідин
- •10. Екстракція
- •11. Механічні процеси
- •1 Основи гідрокінетики
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Класифікація рідких неоднорідних систем та гідромеханічних процесів.
- •1.3. Методи очищення неоднорідних систем
- •1.4 Матеріальний баланс гідромеханічних процесів
- •2 Газоочищення
- •2.1 Диференційне рівняння осадження частинок під дією сили тяжіння
- •2.2 Розв'язок диференційного рівняння з метою визначення швидкості осадження
- •2.3 Визначеннч швидкості осадження частинок пі дією сили тяжіння
- •2.4 Гравітаційне осадження . Визначення продуктивності газового відстійника
- •2.5 Розділення сумішей в полі відцентрових сил.
- •2.6 Циклонний процес.
- •Розрахунок циклонів
- •2.7 Осадження під дією електричного поля
- •3.Фільтрування Вступ
- •3.1 Кінетика фільтрування
- •3.2 Рівняння Нав'є-Стокса .
- •3.3Отримання чисел подібності з диференційного рівняння для рівномірного сталого руху рідини ,що не стискується
- •3.4 Знаходження швидкості осадження на основі рівняння подібності
- •3.5 Основного кінетичне рівняння фільтрації
- •3.6 Основне рівняння фільтрації
- •3.8 Режим постійної швидкості
- •3.9 Промивка осаду
- •4 Центрифугування
- •4.1 Класифікація центрифуг
- •4.2 Величина відцентрової сили
- •4.3 Фактор розділення в центрифугах
- •4.4 Розрахунок відстойної центрифуги
- •4.5 Розрахунок фільтруючих центрифуг
- •5. Перемішування
- •5.1 Перемішування в рідкій фазі
- •5.2 Отримання модифікованого критерія Ейлера та Рейнольдса
- •5.3 Робоча потужність
- •5.4 Потужність в пусковий період
- •5.5 Методика розрахунку потужності перемішувача
- •6 Псевдозріження твердого зернистого матеріалу
- •6.1 Використання процесів псевдозрідження
- •6.2 Гідродинамічна суть процесу псевдозрідження
- •6.3 Визначення еквівалентного діаметра каналу в зернистому шарі. Гідравлічний опір зернистого шару
- •6.4 Визначення швидкості початку псевдозрідження
- •7. Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.1. Найважливіші мембранні методи та межі їх застосування.
- •7.2 Функціональні характеристики мембран.
- •7.3 Кінетика процесів мембранного розділення сумішей.
- •8. Основи масопереносу
- •8.1 Загальні відомості про масообмінні процеси
- •8.2. Основне рівняння масопередачі
- •8.3 Рівняння лінії рівноваги
- •8.4 Матеріальний баланс масообмінних процесів
- •8.5 Рушійна сила масообмінних процесів
- •8.6 Модифіковане рівняння масопередачі
- •8.7 Визначення числа одиниць переносу
- •8.8 Основні закони масопередачі
- •8.9 Закон молекулярної дифузії (перший закон Фіна)
- •8.10 Диференційне рівняння молекулярної дифузії ( другий закон Фіка)
- •8.11 Закон масовіддачі ( закон Щукарева)
- •8.12 Диференційне рівняння масовіддачі ( конвективної дифузії)
- •8.13 Рівняння подібності конвективної дифузії.
- •8.14 Турбулентна дифузія
- •8.15 Вираження коефіцієнту масопередачі через коефіцієнти масовіддачі
- •8.16 Основи розрахунку масообмінних апаратів
- •8.16.2 Розрахунок висоти апаратів
- •9.1 Рівновага в процесах абсорбції
- •9.2 Кінетика процесу абсорбції
- •9.3 Матеріальний баланс і витрата абсорбенту
- •9.4 Тепловий баланс і температура абсорбенту
- •9.5 Принципіальні схеми абсорбції
- •10 Перегонка рідин
- •10.1 Характеристики двофазних систем рідина - пар
- •10.2 Ректифікація
- •10.2.1 Принцип ректифікації
- •10.2.2 Аналіз роботи ректифікаційних колон
- •10.2.3 Матеріальний баланс ректифікаційних колон
- •10.2.4 Рівняння робочих ліній
- •10.2.5 Побудова робочих ліній в діаграмі у-х
- •10.2.6 Тепловий баланс ректифікації
- •11 Екстракція
- •11.1 Рівновага в процесах екстракції
- •11.2 Представлення екстракції в діаграма х-у
- •11.3 Трикутна діаграма
- •11.4 Зображення процесів розведення на трикутній діаграмі
- •11.5 Процеси змішування в трикутній діаграмі, правило важіля
- •11.6 Крива рівноваги на трикутній діаграмі
- •11.7 3Находження хорд рівноваги і критичної точки
- •11.8 Види трикутних діаграм
- •11.9 Вплив температури на рівновагу
- •11.10 Матеріальний баланс екстракції
- •11.11 Кінетика екстракції
- •11.12 Принципові схеми екстракції
3.5 Основного кінетичне рівняння фільтрації
Продуктивність dV (в м3) фільтра площиною F (в м2) за час d (в с) легко визначити з рівності dV=FWfd , звідки швидкість фільтрування:
(3.5.1)
Співставимо рівняння (3.4.11) з основним кінетичним рівнянням:
(3.5.2)
де V- обєм рідини, що проходить через фільтр,
F - площа перерізу апарату,
- час,
Р - перепад тисків в апараті, до і після фільтра,
R - гідравлічний опір.
Знайдемо:
(3.5.3)
З останнього рівняння знаходимо опір в процесі фільтрування:
(3.5.4)
Оскільки дріб в рівнянні (3.5.4) є опір одиниці товщини шару, то його називають питомим опором фільтруючого шару і позначають r:
Таким чином питомий опір фільтруючого слою прямо пропорційний в'язкості рідини і оберненопропорційний квадрату діаметру зерна, та пористості осаду.
З співвідношень (3.5.2)- (3.5.4) отримаємо:
(3.5.5)
Це співвідношення є основним кінетичним рівнянням процесу фільтрування через шар зернистого матеріалу.
3.6 Основне рівняння фільтрації
Схема фільтру, в котрім здійснюється фільтрування під дією перепаду тиску з відкладанням осаду, приведено на (Рис. 3.6.1).
Рис. 3.6.1. Схема фільтру
І - суспензія;
II - осад;
III - фільтрат;
1 – ємність фільтрування;
2 - фільтруюча тканина
3 - дренажна сітка ;
4 - опорна решітка ;
В ємності 1 розміщена опорна решітка 4, на котрій змонтована фільтруюча перетинка, що складається з дренажної сітки 3 і фільтруючої тканини 2.
Будемо вважати, що в процесі фільтрування не відбувається забруднення пор фільтруючої перетинки і опір її в процесі не змінюється. Осад можна розглядати як шар зернистого матеріалу, а фільтрування рідини - як рух потоку через цей шар і фільтруючу перетинку.
Скористаємось кінетичним рівнянням фільтрування рідини через шар зернистого матеріалу (3.5.5):
і маючи на увазі постійність витрати рідини, запишемо:
(3.6.1)
(3.6.2)
де p1- перепад тиску, що обумовлюється опором фільтруючої перетинки,
p2- перепад тиску, що обумовлюється опором осаду,
R ф- опір фільтруючої перетинки,
r - питомий опір осаду,
l - товщина шару осаду.
Складемо рівняння (3.6.1) та (3.6.2) і перетворимо отриманий вираз, знайдемо:
(3.6.3)
де р = р1 + р2 - загальний перепад тиску на фільтрі.
Якщо з 1м3 рідини, що пройшла через фільтр, фільтрату відкладається х м3 осаду, то вишина шару його може бути виражена як
(3.6.4)
Відповідно кінетичне рівняння фільтрування (3.6.3) можна переписати у вигляді:
(3.6.5)
(3.6.6)
На практиці фільтрування можна проводить або при постійному перепаду тиску, або з постійною швидкістю. Відповідно розрізняють режим постійної різниці тисків і режим постійно швидкості.
3.7 Режим постійної різниці тисків ( p=const)
З рівняння (2.2.6) після інтегрування в межах 0-V і 0- отримаємо:
V2xr+2RфVF=2pF2 (3.7.1)
Розв’яжемо це рівняння відносно часу або питомої продуктивності фільтру і отримаємо:
(3.7.2)
Т
ак
,як
,то
(3.7.3)
Звичайно Rф lr і, отже, на основі рівняння (3.7.2) можна сформувати правило:
для режиму фільтрування при постійному перепаді тиску, тривалість фільтрування пропорційна квадрату об'єму фільтрату, що отримують.