3. Публічна влада:

- апарат управління - відокремлена від суспільства ланка, що скла­дається з особливої групи людей, які виконують владні та управлінські функції.

Вони не виробляють матеріальні чи духовні блага, лише управляють суспільними справами. (вибори, призначення)

- апарат примусу - спеціалізовані загони озброєних людей, наділених повноваженнями у разі необхідності від імені держави застосовувати силу для забезпечення виконання велінь та розпоряджень держави, що містяться у приписах правових норм. (армія, міліція, служба безпеки).

4. населення

5.отримання податків

6.наявність норм права, держ. символи, мова (додаткові)

5. Форми правління. Республ. і монархічні форми правління.

Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

Форма правління – організація, порядок створення і взаємодії вищих органів держ. влади. Види: монархія і республіка.

Монархія — це форма правління, за якої верховна влада в державі повністю або частково здійснюється однією особою. Ознаки: безстроковість влади монарха; володіння владою за спадком, а не правом крові; не підпорядкованість влади монарха ін.. ос.

Форми монархії:

1. Обмежена - влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів.

а) дуалістична монархія – влада поділена між монархом і парламентом. Монарх особисто формує склад уряду, яким керує сам або через прем’єр-міністра якого призначає. (Країни Близького Сходу.)

б) парламентарна – реальна влада належить парламенту. Монарх зберігає статус глави д-ви і виконує тільки деякі придставн. повноваж. (Японія, Нідерланди, Бельгія, Швеція, Канада)

2. Необмежена - влада монарха ніким і нічим не обмежена. Поділ. на :

а) абсолютну - вся влада належить монархові (Саудівська Аравія, Марокко).

б) теократична - це різновид абсолютної монархії, за якої політична влада належить голові церкви або релігійному лідерові (Ватикан)

в)диспотичну - влада монарха доповнюється його обожнюванням (К. Старод. Сходу).

Республіка – форма правління, за якої верховна влада зд. представ. органами, що обир. н-ням на певний строк. Ознаки: виборність на певний термін глави д-ви та ін.. ОДВ; зд. держ. влади від імені народу; президент несе законодавчо встановлену відповідальність.

а) президентська – глава держави стоїть над парламентом і є главою д-ви і главою уряду (США, Мексика, Бразилія)

б) парламентська – домінуючу роль відіграє парламент, президент реально владних повноваж. немає (Італія, Індія, Чехія, Німеч.).

в) змішана – має ознаки як президентської так і парламентської республіки (Болгарія, Словенія, Хорватія)

- парламентсько-президентська (Румунія, Молдова)

- президентсько-парламентська (Україна).

6. Поняття колізії правових норм і шляхи вирішення протиріч.

Норма права – встановлене або санкціоноване д-вою заг.-обовязк., формально визначене правило повед. заг. характеру, яке регулює найб. важливі сусп.. в-ни. Колізії – суперечності між нормами права, прийнятими з одного і того самого питання.

Види:

1. колізії між НПА або окремими нормами права

2. колізії в правотворчості (дублювання, видання взаємовиключних актів)

3. колізії в правозастосуванні (різнобій у реаліз тих самих приписів, непогодженість дій)

4. колізії повноважень

Правила подолання:

1. якщо суперечливі норми видані різними ОДВ, то діє норма видана вище стоящ. орг..;

2. якщо виданні одним і тим ОДВ, то дія та, яка видана пізніше;

3. якщо заг. і спец. норма, то діє спец. Приклад: заг. норма – за прогул можна звільнити працівника. Спец. норма – не можна звільнити за прогул вагітних жінок, які працюють.

4. якщо націон. з-ство і міжнародний акт, то перевага між нар.