37. Правила опису зовнішніх ознак людини і основні принципи опису.

В практичній д-сті фіксацію ознак прийнято проводити шляхом опису, який м.б. невпорядкованим- це опис ос. в довільній формі (свідками чи потерпілими) про зовнішність людини, яку вони бачили, із вживанням при цьому слів і виразів опису, які залежать від життєвого досвіду, освіти тощо; і впорядкованим - це систематизований опис, що має назву в криміналістиці "словесний портрет", який дозволяє одностайно характеризувати однакові прикмети й однаково сприймати ці описи різними ос. Впорядкованість досягається за рах. дотримання основних п-пів опису зовнішності: 1. максимальної повноти опису (всебічна характеристика елементів будови голови, обличчя, тулуба, кінцівок, одягу, предметів); 2. суворої послідовності опису (від загального до приватного і з верху до низу); 3. обов'язкового використання спеціальної термінології, що усуває різне сприймання зафіксованих ознак і забезпечує одностайність і точність опису; 4. опис частин голови (обличчя) зд. в анфас і профіль; 5. опис окремих частин і деталей тіла провод. з зазначенням їх величини, форми (контуру), положення, кольору (якщо можливо) та особливостей. Величина частин тіла визначається шляхом співставлення розмірів одного елемента до розмірів ін.. частин і деталей тіла. При описі величин частин тіла застосов. трьохчлена (малий, середній, великий) або пятичлена (дуже малий, малий, середній, великий, дуже великий) системи. За положенням елементи зовнішн. можуть хар-ся так: горизонтальні, вертикальні, скошені, виступаючі, косо внутрішні, опущені прилеглі, відставлені, вигнуті тощо. Колір вказується в загальноприйнятих термінах (чорний, білий) відносно волосся, очей, шкіри обличчя, шрамів, родинних плям, татуювань.

38. Опис анатомічних і функціональних ознак, особливих прикмет, одягу, інших речей і предметів

Спочатку описується зріст (низький, середній, високий). Для чоловіків низький - до 165см, середній - до 175см, високий - до 180см і вище. Для жінок зменшення на 8-11см. Наступним описується: - будова тіла (слаба, середня, кремезна, атлетична); - ступінь жирових відкладень (худорлявий, нормальний, повний, гладкий). В подальшому ретельно описується анатомічні ознаки окремих елементів: - голова описується за розмірними характеристиками відносно до тулуба (мала, середня, велика), формі тімяної частини (плоска, куполоподібна, яйцевидна) і потилиця за положенням відносно вертикалі (скошена, вертикальна, виступаюча). - обличчя описується за загальною конфігурацією (колова, овальна, трикутникова, квадратна, прямокутна, ромбовидна). За обличчям описується волоссяний покрив на голові за довжиною, формою, густотою кольору, лінії росту волосся, виду зачіски, наявності і виду сивини чи облисіння. Також проводиться і опис рослинності обличчя (наявність бороди, вусів, бакенбардів та їх форма, розміри, особливості і інші деталі). Опис лоба проводиться у профіль і анфас. В профіль відмічається його нахил від вертикалі (вертикальний, виступаючий, відхилений назад). За шириною лоб може бути широкий, середній і вузький, а за висотою - високий, середній і низький. Фіксується також значне виступання надбрівних дуг, наявність лобних бугрів та зморшок і їх особливості. Брови описуються за контуром, положенням, висотою відносно краю орбіти ока, шириною і густотою. При описі очей вказується їх величина, контур, форма їх положення, колір, ступінь розкриття та особливості. Вії описуються за довжиною і формою. Ніс описується за розмірами відносно інших елементів обличчя: висота, ширина (за ніздрями), контур спинки, глибина перенісся, основа і форма кінчика носа та особливостями. Рот - за лінією стулення, положенню кутів рота відносно горизонталі, особливостями. Губи описуються за їх загальними виступами, товщиною і особливостями. Зуби (вказуються лише видимі) за величиною, кольором, відсутності зубів, наявністю протезів (коронок) і особливостями. По підборіддю вказується висота, ширина, виступання, контур і особливості. По вушній раковині (описується тільки праве вухо при відсутності особливих прикмет на лівому) вказується величина, форма, прилягання (випнутість) а аткож особливості будови мочки, козелка, протикозелка, завитка і протизавитка, з формою і величиною. Шия характеризується довжиною, товщиною і особливостями. Плечі - за положенням, шириною і особливостями. Груди характеризуються за формою і шириною грудної клітини, а також ступенем вираженості грудних мязів. Спина описується за формою і індивідуальними особливостями. Руки - за довжиною, товщиною і кістями рук (довжина і товщина пальців, наявність волосся та особливості).Ноги описуються за формою, довжиною, товщиною і особливостями. Описуючи анатомічні ознаки окремих елементів зовнішності необхідно особливу увагу приділяти особливим прикметам - рідкісним (яскравим) ознакам, які мають найбільш важливе значення. Ретельно підлягають опису і функціональні ознаки, які характеризують рухові, мовні і інші зовнішні прояви функцій людини. Серед цих ознак найбільш важливим є: -осанка -хода -міміка -жестикуляція -голос -мова -манера поведінки. Після анатомічних і функціональних ознак докладно дописується одяг, взуття та інші предмети та речі, які особа постійно носить при собі. Здійснюючи їх опис необхідно вказувати їх назву, вид, форму, фасон, розмір, покрій, колір, ступінь зовнішності, особливості і яскраві прикмети.