50. Особливості тактики проведення групових обшуків

Проводиться у с-вах групових злочинів різних осіб по одній крим. справі або однієї особи в різних місцях, які мають відношення до цієї особи. Для проведення обшуку необх. підстави: наявність стійкої групи, члени якої не взяті під варту; наявність між членами злоч. угрупування постійн. зв'язку. Для проведення групового обшуку, який нічим не відрізняється від поодинокого - готується тактична операція, яка проводиться по одному плану і під одним керівництвом, а тому необхідно: 1. утворити пошук. групи по числу об'єктів з призначенням керівників по кожному, які будуть займатися не лише організ., а й безпосередн. обшуком; 2. керівник усіх пошук. груп, який безпосер. участі в обшуку не приймає, а займ. координат. д-стю усіх; 3. повинні забезпеч. пост. зв'язком і обміном і-цією між керівником і пошук. групами; 4. одночасно почин. провед. обшуку по об'єктах.

51. Поняття, предмет і класифікація допитів

Допит - слідча, судова дія, яка полягає в отримані слідчим (суддею, судом) безпосередньо від допитуваної особи у встановлений крим.-процесуал. законом формі показань про відомі їй обставини, інші дані, що мають значення для справи, яка розслідується.

Предмет - будь-які обставини, що підлягають встановленню і доказу, а також інші данні, що мають пряме або побічне відношення до факту, який розслідується і які сприяють встановлення істини у справі.

Класифікація:

1. за суб'єктом проведення:

" слідчим

" особою що проводить дізнання

" начальником слідчого підрозділу

" прокурором

" судом

" суддею

2. за процесуальним становищем допитуваної особи:

" свідка

" потерпілого

" підозрюваного

" обвинуваченого

" експерта

3. за віком допитуваної особи:

" дорослого

" неповнолітнього

" малолітнього

" особи похилого віку

4. за місцем проведення:

" кабінет слідчого

" місцезнаходження особи

" на МП

5. залежно від використання ТКЗ:

" з використанням

" без використання

6. за послідовністю проведення і змісту:

" первинний

" повторний - проводиться у вип.., коли на першому допиті не були надані необхідні покази від допитуваної ос. про відомі їй обставини чи виникли сумніви в достовірності

" додатковий - проводиться коли первинним і повторним не були встановл. відомості чи не було з'ясовано чого-небудь нового, що раніше не мало значення для справи.

52. Тактичні прийоми допиту

Прийоми що застосовуються при підготовці:

" вивчення особи,

" організації допиту

" встановлення психологічного контакту

В процесі допиту застосовують такі тактичні прийоми:

1. що спонукають допитуваного до міркувань і дачі показань:

" постановка уточнюючих питань

" нагадування в загальних рисах про події що відбулися

" уточнення емоційного стану допитуваного

" обстановки, умов при яких формувались покази

" пожвавлення асоціативних зв'язків з метою відновлення в пам'яті сприйнятого

2. що здійснюють психологічний вплив на допитуваного:

" спонукання відмовитись від протидії і введення слідства в оману

" створення враження про безнадійність обраної ним педагогічної позиції

" раптове пред'явлення найбільш важливих доказів

3. що використовуються в безконфліктних ситуаціях:

" створення доброзичливої обстановки, що сприятиме дачі правдивих достовірних показань

" надання допомоги у згадуванні сприйнятого і постановка уточнюючих питань

4. що використовуються в конфліктних ситуаціях:

" створення суворо робочої обстановки, яка б була несприятливою для вираження неприязні до слідчого, а навпаки, викликала б повагу

" подолання негативної позиції

" створення враження про повну обізнаність щодо обставин справи

" переконання в недоцільності конфліктувати

Тактичні прийоми в конфліктних ситуаціях можна поділити на кілька груп:

1 - прийоми що направлені на розпізнання правдивих і неправдивих показань:

" створення не відволікаючої обстановки та уваги до допитуваного

" уточнення і конкретизація невизначеного, неповного

" постановка додаткових і контрольних питань з метою повторного викладу окремих і всіх фактів

" формування уявлення про неможливість говорити неправду або приховувати факти

2 - прийоми що направлені на відмежування умисно логічних показань від помилок:

" уточнення умов сприйняття

" постановка питань які збуджують або послаблюють емоційний стан допитуваної особи

" раптовий перехід до з'ясування іншого

" постановка питань які можуть вказувати на неправдивість показань (в більшості це з'ясування ознак і особливостей)

3 - прийоми що направлені на використання якостей особи:

" використання якостей

" звернення до совісті за сумлінного виконання своїх обов'язків щодо сприяння в боротьбі зі злочинністю

4 - прийоми що направлені на викриття неправдивих показань:

" створення суворої робочої обстановки і конкретної поведінки

" формування у допитуваного уявлення про те, що давати неправдиві покази недоцільно і будь-яка неправда буде викрита

" створити у допитуваного уявлення про повну обізнаність слідчим про подію що відбулась і доказах

" пред'явлення найбільш вагомих доказів

Найбільш ефективні результати дає пред'явлення речових доказів. Існують такі прийоми пред'явлення:

1. роздільне пред'явлення в тій чи іншій послідовності

2. одночасне пред'явлення всього комплексу доказів

3. пред'явлення спочатку побічних, а потім прямих доказів

4. несподіване, раптове пред'явлення після бесіди з цього приводу

5. пред'явлення доказів у зростанні їх значимості

6. пред'явлення комплексу доказів після попереднього інформування про їх наявність або переліку з роз'ясненням джерел їх походження чи без роз'яснення

7. пред'явлення доказів зненацька

8. надання можливості самій особі вивчити і оцінити докази і ступінь їх значимості

9. супроводження процесу пред'явлення поясненням умов і механізму утворення та обставин виявлення

10. пред'явлення доказів з демонструванням можливості ТКЗ стосовно виявлення і розшифровки інформації, що міститься в цьому доказі